Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Два види емпіричних доказів

З 1980 р. економіка США перебувала у фазі спаду з обсягом виробництва та безробіттям, що зазнавали значних коливань. За спадом відбулося одне з найкоротших зареєстрованих піднесень. Після одного року економіка знову увійшла в спад 1981-1982 рр.- час найжорстокішого економічного скорочення виробництва за повоєнної доби, коли норма безробіття перейшла 10 %- ну позначку. За спадом 1981 - 1982 рр. розпочалася тривала фаза економічного піднесення, що призвело до падіння норми безробіття нижче б % у 1987-1990 рр. З вторгненням Іраку в Кувейт і зростанням цін на нафту у другій половині 1990 року в економіці знову розпочався спад. За значних коливань у сукупному обсязі виробництва та економічній нестабільності, що їх супроводжувала, державотворці зіткнулися з такою дилемою: яку політику слід застосувати для зменшення амплітуди коливання обсягу виробництва в майбутньому?

Як ми дізналися з розділу 26, монетаристи вважають, що існує лише одне основне джерело коливань обсягу національного виробництва: зміни в пропозиції грошей. їхня думка стосовно зменшення цього коливання - це правило постійного темпу зростання грошової маси. Кейнсіанці, з іншого боку, вважають, що існують і інші джерела коливань обсягу виробництва (фіскальна політика, чистий експорт, "життєсприйняття", збурення пропозиції тощо), і вони сумніваються, буцімто лише контроль за пропозицією грошей усуне ці коливання. Як ми могли бачити, для політиків вкрай необхідно знати, наскільки важливі гроші як чинник, що визначає сукупну економічну діяльність.

У цьому розділі ми дослідимо емпіричні докази щодо впливу грошей на сукупний обсяг виробництва (реальний ВНП) і на сукупні видатки (номінальний ВНП) і з'ясуємо суть полеміки між монетаристами і кейнсіанцями з приводу важливості грошей для цих змінних. Хоча відбулося певне зближення позицій цих двох підходів, та й після тридцяти років відмінності все ще існують. У природничих науках дискусія з приводу певної проблеми звичайно розв'язується швидше. Чому цього не відбувається в аналітичній економії?

Нижче ви знайдете відповідь на це питання, разом з тим увага зосереджується на тому, чому емпіричні факти в аналітичній економії важче тлумачити однозначно, ніж факти у природничих науках. Полеміка в аналітичній економії часто не дає результатів, бо існують два різні види трактування фактів, що інколи приводять до протилежних висновків. Аналіз в цьому розділі не тільки допоможе нам зрозуміти полеміку щодо важливості грошей для ділової активності, але, що важливіше, забезпечить нас перспективою оцінки інших теоретичних суперечок в аналітичній економії (а також в інших наукових дисциплінах), що складно розв'язуються.

Два види емпіричних доказів

Ми зустрічаємося з двома видами емпіричних доказів в аналітичній економії та в інших дисциплінах. Перше - це структурний модельний доказ, який виявляє, чи одна змінна впливає на іншу шляхом застосування даних для побудови моделі Остання пояснює канали, через які ця змінна впливає на іншу. Другий доказ - це скорочений формальний доказ, що виявляє, чи одна змінна впливає на іншу через простий розгляд залежності між двома змінними.

Припустімо, що вас цікавить, чи споживання кави призводить до серцевих захворювань. Структурний модельний доказ передбачає складання емпіричної моделі, що аналізувала б дані, як споживання кави впливає на обмін речовин у людському організмі і як це позначається на діяльності серця. І, нарешті, чи зміни в обміні речовин ведуть до інфарктів міокарда. Скорочений формальний доказ передбачає пряме спостереження за тим, чи споживачі кави хворіють на інфаркт міокарда частіше, ніж ті, що не споживають кави.

Залежно від того, чи зосереджуєтеся ви на структурному модельному доказі, чи на скороченому формальному доказі,- може призвести до різних висновків. Це особливо важливо для розуміння полеміки між монетаристами і кейнсіанцями. Монетариста схильні зосереджуватися на скороченому формальному доказові і переконані, що зміни пропозиції грошей важливіші для економічної діяльності, ніж вважають кейнсіанці. Останні зосереджуються на структурному модельному доказові Для розуміння відмінностей у їхніх поглядах про важливість монетарної політики нам потрібно розглянути природу цих двох видів доказів, переваги і недоліки кожного з них.