Банківські системи зарубіжних країн - Мельник П.В. - 12.2. Реформування банківської системи

Починаючи з 1994року, Національним банком приділено велику увагу формуванню нормативної і правової бази функціонування банківської системи. У1994 році було впроваджено нормативну базу регулювання діяльності банківської системи, встановлено мінімальні резервні вимоги для комерційних банків, економічні нормативи (мінімальний розмір статутного фонду, коефіцієнт достатності власного капіталу банків відносно ризикових активів, коефіцієнт ліквідності, максимальний розмір ризику на одного позичальника). Були прийняті Положення про розміщення частини засобів банків з іноземною участю у внутрішні активи і про класифікацію позичкового портфеля банками. Відповідно до міжнародного досвіду з метою обмеження ризиків банків при проведенні операцій з іноземною валютою прийняті Правила ведення банками відкритої валютної позиції. Безумовно, в ході реформування банківської системи деякі з цих нормативів і правил змінювалися. Наприклад, у 1995 році для банків були встановлені нові вимоги до мінімального розміру статутного капіталу.

Перша програма реформування банківської системи була затверджена 15 лютого 1995 року. Основним її завданням було забезпечення максимального скорочення централізованого перерозподілу грошових ресурсів і наближення функцій Національного банку до класичних функцій центральних банків. Результатом реалізації Програми стали істотні зміни в механізмі рефінансування банків. Банки почали забезпечувати кредитування економіки за рахунок самостійно залучених ресурсів, які виступали у вигляді заощаджень населення, вільних засобів суб'єктів господарювання і зовнішніх позичок.

У свою чергу, Національний банк перейшов до виконання безпосередніх функцій центрального банку - проведенню грошово-кредитної політики і регулюванню діяльності банківської системи.

На подальше зміцнення банківської системи була направлена Програма переходу банків другого рівня до міжнародних стандартів діяльності. Вона була прийнята у грудні 1996 року. Згідно з даною Програмою всі діючі банки Казахстану повинні були до кінця 2000 року досягти міжнародних стандартів щодо достатності капіталу, ліквідності, якості активів, рівня менеджменту, бухгалтерського обліку, введення і передачі інформації. Кількість банків за роки реалізації Програми (1996-2000 роки) значно скоротилася за рахунок тих, фінансовий стан яких був недостатнім або нестійким.

12.3. Основні перспективи функціонування банківської системи Казахстану

Необхідно зазначити, що навіть загострення світової фінансової кризи в 1998 році, особливо в Росії, істотно не вплинула на банківську систему Казахстану. При цьому присутність на казахстанському банківському ринку дочірніх банків всесвітньо відомих іноземних банків свідчить про достатньо сприятливий інвестиційний клімат у країні, а отримання рейтингів казахстанськими банками у міжнародних агентствах і вихід вітчизняних банків на світові ринки капіталу свідчить не тільки про розвиток процесів інтеграції в світову економіку, але й про високу розвиненість та ефективність діяльності банківської системи Республіки Казахстан (на відміну від банківських систем Росії, України та Білорусі).

У першій половині 1999 року через погіршення фінансового стану позичальників дещо знизилася якість позичкового портфеля банків і зросли витрати на формування резервів. Проте завдяки високому рівню капіталізації банків і економічному зростанню у країні істотних змін у фінансовій стійкості комерційних банків не відбулося, і стабільність банківського сектору в цілому не порушилася. Незважаючи на значну девальвацію тенге, ситуація на депозитному ринку залишалася достатньо стійкою. При цьому стримана поведінка депозиторів багато в чому була забезпечена заходами Національного банку щодо конвертації депозитів у національній валюті у іноземну по курсу, що передував девальвації тенге (на 01.04.1999 р. - 88,3 тенге/$). Національний банк свої зобов'язання перед юридичними і фізичними особами з конвертації депозитів, заморожених у період переходу до режиму вільно плаваючого обмінного курсу тенге, виконав повністю й у встановлені терміни.

Для активізації припливів заощаджень населення в банківську систему у листопаді 1999 року була створена система обов'язкового колективного гарантування (страхування) термінових внесків (депозитів) фізичних осіб. У листопаді 1999 року були затверджені Правила обов'язкового колективного гарантування (страхування) внесків (депозитів) фізичних осіб у банках другого рівня, а у грудні 1999 року створено ЗАТ "Казахстанський фонд гарантування (страхування) внесків (депозитів) фізичних осіб у банках другого рівня Республіки Казахстан".

На початку 2000 року 16 банків стали учасниками системи колективного гарантування (страхування) термінових внесків фізичних осіб. Активне залучення заощаджень населення в банки привело до зростання обсягів активних операцій, що проводяться банками, підвищення їх конкурентоспроможності, зниження собівартості банківських послуг і доступності їх для клієнтів банків. Протягом 2000 року число банків-учасників даної системи збільшилося до 18, а у 2003 році - до 20і.

Крім того, для підвищення ефективності діяльності банківської системи удосконалювалася система захисту внесків населення. Так, у квітні 2000 року були внесені зміни і доповнення до банківського законодавства щодо банківської таємниці відносно депозитних рахунків фізичних осіб.

Таким чином, комплекс заходів щодо захисту внесків громадян у комерційних банках призвів до підвищення довіри населення до банківської системи. Зокрема, за 2000 рік депозити населення (враховуючи нерезидентів) у банківській системі збільшилися до 67 % і становили 91,7 млрд тенге (валютний еквівалент - близько 635 млн дол.). Тобто приріст депозитів населення склав 36,7 млрд тенге, тоді як у 1999 році - 23,4 млрд тенге .

Особливо потрібно виділити роль банків другого рівня у кредитуванні економіки. На фоні позитивного зростання виробництва у багатьох секторах економіки, стійкого розвитку фінансового ринку і поступового зростання ресурсної бази комерційних банків істотно зріс їх кредитний потенціал. У результаті цього банки активізували свою діяльність щодо кредитування суб'єктів реального сектору економіки. Так, до кінця 2000 року співвідношення кредитів банків до ВВП становило 11%, тоді як в 1999 ропі цей показник не перевищував 8 %. Сьогодні понад 60 % активів банків направлено на кредитування економіки.

Останнім часом активний розвиток банківської системи Казахстану отримав фінансове посередництво. У2000році прийнята законодавча база для розвитку відносин в сфері фінансового лізингу, внаслідок чого почався процес утворення лізингових компаній. Розроблена і схвалена Урядом Республіки Казахстан Концепція довгострокового фінансування житлового будівництва і розвитку системи іпотечного кредитування в Республіці Казахстан. До кінця 2001 року були підведені підсумки Програми переходу банків другого рівня Республіки Казахстан до міжнародних стандартів діяльності, яка реалізовувалася з метою зміцнення і подальшого зростання банківського сектору. Спостерігалися значні успіхи у розвитку і зміцненні казахстанської банківської системи. Так, з 1996 року по 2000 рік сукупний власний капітал банків другого рівня збільшився втричі, сукупні активи банків удвічі. Наслідком покращення політики банків за оцінкою ризиків і підвищення фінансової стійкості клієнтів банків є поліпшення якості їх активів. Питома вага прострочених кредитів у загальному обсязі кредитів в економіку за цей час знизилася з 24 до 2 %.

Національний банк приділяє багато уваги залученню іноземного капіталу в країну. Так, у 1999 році норматив участі сумарного оголошеного статутного капіталу банків з іноземною участю підвищений з 25 до 50 %. На кінець 2000 року в Казахстані було 16 банків з іноземною участю, а їх частка участі в сукупному зареєстрованому статутному капіталі становила майже 23 %.

У 2002-2005 роках банківський сектор розвивався стабільно. На 1 грудня 2005 року загальна кількість діючих в Казахстані банків становила 38. Причому їхня кількість, починаючи з 1993 року, постійно зменшується (наприклад, 1993 р. - 204; 1994 р. - 184; 1995 p.-130; 1996p.-101; 1997 p.-744; 1998p.-71; 1999p.-55; 2000 p. - 48; 2001 p. - 44), у тому числі у 2002 році державних - 1 (1994-95 pp. - 4, 1996-1997 pp. - 5), з іноземною участю (включаючи дочірні банки банків-нерезидентів Республіки Казахстан) - 17 (1993 р. - 5; 1994 р. - 8; 1995 р. - 8; 1996 р. - 9; 1997 р. - 22; 1998 р. - 23; 1999 р. - 22; 2000 р. - 16; 2001 р. - 16).

У 2002 році відбулося поліпшення якості виданих банками кредитів і зниження ризиків їх неповернення. У структурі кредитного портфеля банків станом на 1 січня 2003 року частка стандартних кредитів склала понад 71 %, частка сумнівних - близько 26 %, безнадійних - 3 %, тоді як на початок 2002 року дані показники становили відповідно 69,28 і 3 %. Рівень ліквідності банківського сектору залишається високим - зведений коефіцієнт поточної ліквідності банківського сектору станом на 1 січня 2003 року становив 0,78 (при нормі не менше 0,3).

У 2002 року відбулися наступні зміни у структурі розмішуваних банками фінансових ресурсів: збільшився портфель цінних паперів, з'явилася тенденція до збільшення грошей на термінових депозитах в інших банках за рахунок зниження грошей на кореспондентських рахунках до запитання.

У 2002 році тенденція зростання ресурсної бази банків переважно за рахунок зростання депозитів юридичних і фізичних осіб продовжилася. При цьому річний темп зростання депозитів як юридичних, так і фізичних осіб був однаковим і становив понад 35 %. У результаті загальний обсяг депозитів резидентів у банківській системі за 2002 рік також зріс на 35 %.

У 2002 році темп зростання тенгових депозитів, порівняно з депозитами в іноземній валюті, носив випереджальний характер, у результаті питома вага депозитів у національній валюті зросла з 36 до 40 %. У 2002 році середній розмір депозитів на душу населення зріс з 84 амер. дол. до 112 амер. дол. Казахстан за даним показником серед країн СНД поки поступається тільки Росії.

Крім того, у структурі депозитів населення позитивним моментом став випереджаючий темп зростання термінових депозитів, частка яких зросла з 79 до 83 %. Подовження термінів депозитів свідчить про підвищення довіри громадян до банківської системи і поліпшення очікувань населення щодо перспектив розвитку банківської системи.

В умовах зниження темпів рівня інфляції і девальвації тенге динаміка ставок по депозитах банків мала тенденцію до зниження. За 2002 рік середньорічна ставка відсотка за тентовими терміновими депозитами фізичних осіб знизилася з 13 до 11 %, за депозитами в іноземній валюті - з 7,3 до 6,9 % . Така ситуація сприяла зростанню ресурсної бази комерційних банків. Як наслідок, у Казахстані кредитування реального сектора економіки залишається пріоритетним видом операцій. Процентні ставки за кредитами, виданими фізичним особам і суб'єктам малого підприємництва, також знизилися. Таким чином, процентні ставки за кредитами на кінець 2002 року були найнижчими за весь період існування даного сегмента ринку.

Таким чином, на сьогодні банківський сектор Казахстану серед країн СНД визнаний найстійкішим і гармонійно розвивається. При цьому відбувається не тільки кількісне зростання показників діяльності банків, але і покращується якість банківських послуг, а також спостерігається відповідність міжнародним стандартам банківської діяльності і Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського Комітету з банківського нагляду, що дозволяє підтримувати фінансову стабільність банківського сектору на належному рівні. Отже, банківський сектор Республіки Казахстан можна охарактеризувати як достатньо стабільний, який має великі перспективи подальшого розвитку.

Розглянувши банківські системи постсоціалістичних країн, можна виділити загальні тенденції розвитку у процесі становлення банківського сектору цих країн. Механізм банківського регулювання формувався в умовах загальної економічної кризи. Усі країни "соціалістичного устрою" протягом багатьох десятиліть центральним банкам надавали обов'язки комерційних банків.

Крім того, до загальних закономірностей розвитку банківських систем можна віднести:

1. Перехід від адміністративних до ринкових інструментів взаємодії центральних та комерційних банків.

2. Створення дворівневої банківської системи.

3. Норми резервних вимог до комерційних банків встановлювалися в основному на високому рівні.

4. Політика валютного курсоутворення характеризувалася суворістю.

5. Створення вільної конкуренції на ринку банківських послуг.

Кінцевою метою проведених перетворень є створення банківських систем ринкового типу та ефективно діючих грошово-кредитних ринків.

Завдання і запитання для самоконтролю

1. Назвіть особливості історичного розвитку банківської системи Республіки Казахстан.

2. В якому році була створена дворівнева банківська система Республіки Казахстан і які законодавчі акти були для цього прийняті?

3. Які нормативні вимоги були встановлені Національним банком Республіки Казахстан і в якому році?

4. Коли була затверджена перша програма реформування банківської системи Республіки Казахстан і яке було її основне завдання?

5. На що була направлена друга програма розвитку банківської системи Республіки Казахстан і в якому році вона була прийнята?

6. Назвіть основні причини стабільної діяльності банківської системи Республіки Казахстан під час світової фінансової кризи.

7. У якому році з'явилася система колективного страхування термінових вкладів фізичних осіб Республіки Казахстан і чим це зумовлено?

8. Коли комерційні банки Казахстану перейшли до міжнародних стандартів діяльності?

9. Які позитивні зміни відбуваються в банківській системі Республіки Казахстан останнім часом і з чим це пов'язано?

10. Охарактеризуйте загальні тенденції розвитку банківських систем постсоціал і стичних країн.