Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Чи слід скептично ставитися до гарячої конфіденційної інформації?

Припустімо, що ваш брокер телефонує вам і повідомляє ще гарячу інформацію про те, що варто купити всі акції "Нарру Feet Corporation" (HFC), оскільки вона щойно розробила продукт, що абсолютно ефективний у лікуванні стопи атлетів. Курс акцій, очевидно, зросте. Чи варто вам дотримуватися його поради і купити акції HFC?

Теорія ефективних ринків свідчить, що вам слід скептично ставитися до таких новин. Якщо фондова біржа є ефективною, то вона уже оцінила акції HFC, через що сподіваний доход по них дорівнюватиме рівноважному доходові. Гаряча інформація не є особливо цінною і не дасть вам змоги заробляти надмірно високий доход.

Ви, можливо, здивуєтеся: якщо ця гаряча інформація ґрунтується на новій інформації, то дасть вам перевагу над іншими на ринку. Якщо інші учасники ринкового процесу отримали цю інформацію до вас, то це не так. Щойно ця інформація доходить до вулиці, то невикористана можливість отримання прибутку, яку вона створює, буде швидко усунута. Курс акцій вже віддзеркалюватиме цю інформацію, і ви можете сподіватися одержати лише рівноважний доход З іншого боку, якщо ви є одним із перших, що знають про нову інформацію (як Іван Боєцький, див. вставку 29.1), то це може дати вам певний виграш. Тільки за таких обставин ви можете бути одним із щасливчиків, що зароблять небувало високий доход, допомагаючи усунути можливості отримання прибутку через купівлю акцій HFC.

Докази.

Оскільки більша частина гарячої інформації пошепки переходить від вуха до вуха, то неможливо зібрати дані достатньо оперативно в разі, якщо вона дозволяє людям заробляти небувало високі прибутки. У зв'язку з тим малоймовірно, що гаряча інформація фінансових аналітиків є чимось кращим, ніж їхні опубліковані рекомендації. Наведені докази свідчать, що фінансові аналітики не перемагають ринок, а гаряча інформація малоймовірна щодо її цінності.

Чи курси акцій дотримуються випадкового блукання?

Поняття випадкове блукання описує динаміку змінної, майбутні коливання якої не можуть прогнозуватися (є випадковими), бо нинішня вартість цієї змінної може падати, а може й зростати. Важливе значення теорії ефективних ринків полягає в тому, що курси акцій повинні приблизно дотримуватися випадкового блукання, тобто майбутні зміни курсів акцій повинні для всіх практичних цілей бути не прогнозованими. Випадкове блукання, що випливає з теорії ефективних ринків, звичайно найчастіше згадується у пресі, бо воно найбільш зрозуміле для громадськості. Насправді, коли люди згадують про "теорію випадкового блукання" курсів акцій, то це фактично стосується теорії ефективних ринків.

Приклад для випадкового блукання курсів акцій можна продемонструвати. Припустімо, люди могли прогнозувати, що курс акцій HFC зросте на 1 % протягом наступного тижня. Прогнозована норма доходу від приросту капіталу і норма доходу по акціях HFC була б тоді понад 50% щорічної норми. Оскільки, і це цілком імовірно, вона буде значно вищою, ніж рівноважна норма доходу на акції HFC {RET°f > RET*), то з теорії ефективних ринків випливає, що люди одразу купували б ці акції і підвищували б їхню поточну ціну. Цей процес припинився б тільки тоді, коли прогнозована зміна ціни впала б так близько до нуля, що RET°f = RET*.

Так само, коли люди могли б прогнозувати, що ціна акції HFC впаде на 1 %, і прогнозована норма доходу була б від'ємною (RET°f < RET*)t то вони негайно продавали б ці акції. Поточна ціна падала б доти, доки прогнозована зміна ціни не повернулася б близько до нуля. Тому знову підтримується умова ефективних ринків. Теорія ефективних ринків передбачає, що прогнозована зміна в курсах акцій буде близькою до нуля. Це веде до висновку, що курси акцій здебільшого дотримуються випадкового блукання.

Докази.

Існує два види перевірок, які економісти використовують для дослідження гіпотези про випадкове блукання курсів акцій. По-перше, економісти досліджують дані ринків цінних паперів, щоб виявити, чи зміни в курсах акцій можна було прогнозувати, застосовуючи попередні дані про зміни в курсах. Зокрема, вони дослідили, чи зміни курсів акцій систематично пов'язані з попередніми змінами. По-друге, вони досліджували дані для того, щоб зрозуміти, чи для прогнозування змін могла застосовуватися інша публічно доступна інформація, окрім попередніх курсів акцій. Щ види перевірок вагоміші, бо інша інформація, крім попередніх даних про курси акцій (наприклад, зростання кількості грошей, урядові видатки, процентні ставки, прибутки корпорацій), могла застосовуватися для прогнозування доходів по акціях. Результати обох видів перевірок здебільшого підтверджують погляд на ефективність ринків. З цих перевірок випливає, що курси акцій не прогнозовані і дотримуються випадкового блукання.