Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Докази на користь раціональних сподівань на інших ринках

Факти з інших фінансових ринків також підтверджують теорію ефективних ринків, а тому й раціональність сподівань. Наприклад, існує лише дуже небагато свідчень, що фінансові аналітики здатні переграти ринок облігацій 2. Доходи по облігаціях підкоряються умові ефективних ринків - рівнянню (29.5).

Однак раціональність сподівань значно важче перевірити на ринках, що відмінні від фінансових, бо дані про ціни, що віддзеркалюють сподівання, не є легкодоступними Для найбільш загальної перевірки раціональних сподівань на цих ринках можна використовувати дані опитування з прогнозів, що дають учасники ринкового процесу. Наприклад, в одному добре відомому дослідженні Джеймса Пезандо використане опитування про інфляційні сподівання визначних економістів і прогнозистів інфляції3. їх запитували, яким, за їхнім прогнозом, буде темп інфляції протягом наступних шести місяців і протягом наступного року. Оскільки теорія раціональних сподівань стверджує, що помилка прогнозування повинна в середньому становити нуль і не піддається прогнозуванню, перевірка даної теорії передбачає за-

Вставка 29.2. Що говорить нам крах фондової біржі 1987 р. про раціональні сподівання і ефективні ринки

Ряд економістів твердять, що крах фондової біржі 19 жовтня 1987 р. повинен змусити нас піддати сумніву обґрунтованість теорії ефективних ринків і раціональних сподівань. Вони не вірять, що раціональний ринок міг би викликати таке величезне коливання курсів акцій. Якого рівня крах фондової біржі повинен спонукати нас засумніватися в обґрунтованості раціональних сподівань і теорії ефективних ринків?

Ніщо в раціональних сподіваннях і в теорії ефективних ринків не виключає великих одноденних змін у курсах акцій. Велика зміна у курсах акцій може бути наслідком драматичної зміни оптимальних прогнозів майбутньої вартості фірм. Існує немало можливих пояснень для того, чому раціональні сподівання майбутньої вартості фірм драматично змінилися 19 жовтня 1987 р.: кроки Конгресу щодо обмеження злиття корпорацій, невтішний розмір торговельного дефіциту, невдачі законодавців відчутно зменшити дефіцит бюджету, дедалі більші побоювання інфляції, падіння вартості долара і поширені побоювання фінансового краху в банківській справі Проте вже тривалий час існує підозра, що інші, а не ринкові чинники, які мають прямий вплив на перспективи майбутніх доходів фірм, могли вплинути на курси акцій. Наприклад, аналітики часто відводять велику роль ринковій психології

Один урок з краху 19 жовтня 1987 р. можна винести: ринок цінних паперів не повністю керується ринковими чинниками, і ринкова психологія та інституцій ні структури ринку можуть впливати на курси акцій. Проте ніщо в цьому погляді не виключає чинності основного положення концепцій ефективних ринків або теорії раціональних сподівань - ринкові учасники усувають невикористані можливості отримання прибутку. Отже, навіть коли ринкові курси акцій можуть не завжди віддзеркалювати виключно ринкові начала, основний зміст теорії раціональних сподівань та ефективних ринків, що викладений у підручнику, очевидно, залишається в силі

питання, чи помилку прогнозування можна передбачити заздалегідь, застосовуючи публічно доступну інформацію. Докази Пезандо та інших дослідників є скоріше суперечливими. Інколи помилку прогнозування не можна передбачити, а за інших обставин - можна. Ці факти підтримують теорію раціональних сподівань не тією мірою, як факти фінансових ринків.

Чи факт помилки при прогнозуванні з опитувань означає, що ми повинні відмовитися від теорії раціональних сподівань на інших ринках? Відповідь: "Не обов'язково". Одна проблема з доказом полягає в тому, що дані про сподівання, як правило, отримуються з опитувань, а не з фактичних економічних рішень, що ухвалюються учасниками ринкового процесу. Це серйозний закид на адресу цього доказу. Відповіді при опитуванні не завжди надійні, бо для учасників опитування не існує вагомого стимулу говорити правду. Наприклад, коли людей запитують, скільки часу вони витрачають перед телевізором, то добре відомо, що відповіді величезною мірою не співпадають з фактично проведеним біля екранів часом. Дехто з опитуваних не дуже правдивий, відповідаючи, що саме вони дивляться. Часто кажуть, що дивляться по телебаченню балет. Ми, звичайно, знаємо, що телеглядачі віддають перевагу іншим передачам, які мають високий рейтинг Нільсона, а не балету.

Друга проблема з доказом опитування полягає в тому, що на поведінку ринку, можливо, не однаково впливають сподівання всіх опитуваних, що робить доказ опитування кепським для розуміння поведінки ринку. Наприклад, ми вже бачили, що ціни на фінансових ринках поводяться так, ніби сподівання є раціональними, навіть коли багато учасників ринкового процесу не мають раціональних сподівань1.

Докази на користь обґрунтованості теорії раціональних сподівань для ринків, крім фінансових, все ще не достатньо переконливі. Проте один важливий висновок, що підтверджується даними опитування, полягає в тому, що коли має місце зміна способу, на який трансформується змінна, то спосіб, за яким формуються сподівання по цій змінній, зміниться також.