Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Впливи непередбаченої і передбаченої політики

Тепер повернімося до значення раціональних сподівань для підходу на основі сукупних попиту та пропозиції, що аналізувався у розділі 26. Перша модель, яку дослідимо, розглядає сподівання як раціональні. Ця модель є новою класичною макроекономічною моделлю, розвинутою Лукасом. У ній всі ціни й заробітна плата абсолютно гнучкі щодо сподіваних змін у рівні цін, тобто зростання прогнозованого рівня цін має своїм результатом негайне і однакове зростання заробітної плати і цін, бо робітники, чекаючи зростання рівня цін, намагаються утримувати свою реальну заробітну плату від падіння.

Графік 30.1. Короткострокова реакція на непередбачену стимулювальпу політику у новій класичній моделі. Початково економіка перебуває в точці 1 на перетині АО] і А5і (сподіваний рівень цін = РД Стимулювальна політика переміщує криву сукупного попиту праворуч у положення Айг, але через те, що ця політика несподівана, крива сукупно! пропозиції залишається незмінною в положенні А?і. Рівновага тепер досягається в точці 2' - сукупний обсяг виробництва зріс понад природний рівень до Уг, а рівень цін збільшився до Рг1.

Цей погляд на те, як встановлюються заробітна плата і ціни, означає, що зростання сподіваного рівня цін викликає негайне переміщення ліворуч кривої сукупної пропозиції, що залишає реальну заробітну плату незмінною, а сукупний обсяг виробництва перебуватиме біля природного рівня (повна зайнятість), якщо прогнози усвідомлені. Тобто ця модель означає, що передбачена політика не впливає на сукупний обсяг виробництва і безробіття. Тільки непередбачена політика впливає на обсяг виробництва і зайнятість.

Впливи непередбаченої і передбаченої політики

Насамперед погляньмо на короткострокову реакцію на непередбачену (несподівану) політику, таку, як несподіване збільшення пропозиції грошей.

На графіку 30.1 крива сукупної пропозиції (А5|) зображається для сподіваного рівня цін Р|. Початкова крива сукупного попиту (А02) перетинає криву у точці 1, в якій рівень цін перебуває біля сподіваного рівня цін (РД а сукупний обсяг виробництва - біля природного рівня (Уп). Оскільки точка 1 є також на довгостроковій кривій сукупної пропозиції Уп, то не існує умов для переміщення кривої сукупної пропозиції. Економіка залишається в стані тривалої рівноваги.

Припустімо, що ФРС раптово вирішує, що норма безробіття надто висока, і тому здійснює купівлю облігацій на велику суму, чого на-

Графік 30.2. Короткострокова реакція на сподівану стимулювальну політику в новій класичній моделі. Стимулювальна політика переміщує криву сукупного попиту праворуч у положення АЛг, але оскільки ця політика сподівана, то крива сукупної пропозиції переміщується ліворуч у положення АЗ2- Ми перемістилися в точку 2, де сукупний обсяг виробництва все ще перебуває біля свого природного рівня, але рівень цін зріс до Рг

селення не чекає. Тоді пропозиція грошей зростає, і крива сукупного попиту переміщується несподівано; сподіваний рівень цін залишається на рівні Р1, а крива сукупної пропозиції залишається в положенні А31. Рівновага тепер досягається в точці 2 на перетині А02 і АЗр Сукупний обсяг виробництва збільшується понад природний рівень до У2", і фактичний рівень цін збільшується до Р2".

Якщо, з іншого боку, населення очікує, що ФРС здійснить цю купівлю цінних паперів на відкритому ринку для зменшення безробіття (адже люди пам'ятають, що це робилося в минулому), то стимулювальна політика буде передбачуваною. Результат такої передбачуваної політики зображений на графіку 30.2. Оскільки сподівання раціональні, то робітники і фірми усвідомлюють, що стимулювальна політика переміщуватиме криву сукупного попиту праворуч, і вони чекатимуть зростання сукупного рівня цін до Р^ Робітники вимагатимуть вищої заробітної плати, так щоб їхня реальна заробітна плата залишалася попередньою. Крива сукупної пропозиції тоді переміщується ліворуч у положення А5'2, де вона перетинає Ай2 у точці 2, рівноважній точці, в якій сукупний обсяг виробництва перебуває біля природного рівня (Уп), а рівень цін зріс до Р2.

Нова класична макроекономічна модель показує, що сукупний обсяг виробництва не збільшується як результат передбаченої стимулювальної політики і що економіка одразу прямує до точки тривалої рівноваги (точка 2), в якій сукупний обсяг виробництва перебуває на своєму природному рівні. Хоча графік 30.2 показує, як це відбувається,

Вставка 30.1. Доказ теореми неефективної політики

Доказ, що в новій класичній моделі сукупний обсяг виробництва обов'язково залишається на своєму природному рівні при проведенні передбаченої стимулювальної політики, такий. У новій класичній моделі сподіваний рівень цін для кривої сукупної пропозиції має місце на її перетині з довгостроковою кривою сукупної пропозиції (див. графік 30.2). Оптимальний прогноз рівня цін дається перетином кривої сукупної пропозиції з передбаченою кривою сукупного попиту АОг. Якщо крива сукупної пропозиції перебуватиме праворуч від АЗ2 на графіку 30.2, то вона перетне АОг на рівні цін, що вищий за сподіваний рівень (на перетині цієї кривої сукупної пропозиції і лінії Уп). Оптимальний прогноз рівня цін не дорівнюватиме тоді сподіваному рівню цін, внаслідок чого порушується раціональність сподівань. Подібний доказ можна навести, щоб показати, що коли крива сукупної пропозиції перебуває ліворуч від А&2, то припущення раціональних сподівань порушується. Тільки коли крива сукупної пропозиції перебуває в положенні АЗ2 (що відповідає прогнозованому рівню цін Рг), то сподівання раціональні, бо оптимальний прогноз дорівнює сподіваному рівню цін. Як бачимо на графіку 30.2, крива АЛг означає, що сукупний обсяг виробництва залишається на своєму природному рівні як результат передбаченої стимулювальної політики.

але ми ще не довели, чому передбачена стимулювальна політика переміщує криву сукупної пропозиції ліворуч точно в Л£2 (що відповідає сподіваному рівню цін Р2) і, отже, чому сукупний обсяг виробництва обов'язково залишається на своєму природному рівні Доказ, на жаль, дещо важкий для сприйняття і наведений у вставці 30.1.

Коли політика передбачена, то нова класична модель має таку властивість, що пов'язує її з поглядами економістів-класиків дев'ятнадцятого і початку двадцятого століть: сукупний обсяг виробництва залишається на своєму природному рівні 3 іншого боку, нова класична модель допускає, що сукупний обсяг виробництва відхиляється від свого природного рівня як результат непередбачених переміщень кривої сукупного попиту. Висновок, що випливає з нової класичної моделі, досить вражаючий: передбачена політика не впливає на діловий цикл; тільки непередбачена політика впливає на перебіг ділового циклу 1.

Графік 30.3. Короткострокова реакція па стимулювальну політику, що менш ефективна, аніж передбачали в повій класичній моделі.

Оскільки населення сподівається, що крива сукупного попиту переміститься в положення Ай2, то крива сукупної пропозиції переміститься ліворуч в положення Л5"2 (сподіваний рівень цін = Рг). Коли фактична стимулювальна політика не виправдає сподівань населення (крива сукупного попиту просто переміститься у положення АЛг'), то економіка перебуватиме у точці 2', на перетині АЛг' та Незважаючи на стимулювальну політику, сукупний обсяг виробництва падає до Уг:

Цей висновок отримав назву теореми неефективності політики. Ця теорема проголошує, що передбачена політика не впливає на коливання обсягу виробництва. Проте слід усвідомити, що ця теорема не виключає впливів на обсяг виробництва з боку змін в політиці Якщо політичне рішення несподіване (непередбачене), тоді воно впливатиме на обсяг виробництва.