Курс фінансів - Кудряшов В.П. - 1.2. Функції фінансів

Фінанси виконують кілька важливих функцій у соціально-економічному розвитку країни. До них належать:

1) мобілізація ресурсів;

2) розподіл залучених ресурсів;

3) організація раціонального використання економічних ресурсів;

4) контроль за формуванням і використанням залучених ресурсів.

Мобілізація ресурсів полягає в тому, що за допомогою фінансових важелів суб'єкт діяльності залучає необхідні ресурси з метою вирішення певних задач. Мобілізація – це залучення, одержання, придбання ресурсів. Такі операції здійснюються за наявності різних умов і можливостей. Мобілізація ресурсів проводиться з використанням різноманітних інструментів. Навіть у випадках, коли мобілізація ресурсів здійснюється у товарній формі, фінанси відіграють важливу роль, оскільки оцінювання ресурсів, а також їх обіг відбуваються у грошовій формі. При цьому формуються певні фінансові активи і відповідно, зобов'язання між учасниками.

Наприклад, з метою формування ресурсів для забезпечення діяльності підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) засновники повинні утворити статутний капітал, який формується шляхом одержання внесків учасників. Вони можуть здійснюватися у матеріальній, нематеріальній та грошовій формах. При цьому активи передаються від засновників до підприємства як юридичної особи, а ТОВ приймає на себе відповідні зобов'язання перед засновниками.

Мобілізація економічних ресурсів суб'єктами господарської діяльності може проводитись з використанням різних способів залучення коштів, наприклад випуску і розміщення цінних паперів, залучення кредитів, використання частини прибутку з метою збільшення власного капіталу тощо.

Мобілізація коштів з метою фінансування державних видатків проводиться держаними органами управління. Джерела мобілізації встановлюються законодавством і затверджуються Законом про державний бюджет на поточний рік. До них, зокрема, відносять: податки, збори та обов'язкові відрахування, продаж ресурсів, одержання дивідендів на державні пакети акцій, орендної плати від переданого в оренду державного майна та ін. З метою фінансування дефіциту державного бюджету використовуються доходи, одержані від приватизації державного майна, надходження від розміщення державних цінних паперів, залучення кредитів тощо.

З переходом до ринкової економіки процес мобілізації ресурсів для суб'єктів значно ускладнюється. Так, залучення коштів до Державного бюджету має певні межі і потребує налагодженої системи виконання. Отримання ресурсів шляхом емісії та розміщення цінних паперів передбачає вивчення потреб фінансового ринку, попиту інвесторів, гарантій обслуговування емісій. Одержанню дивідендів передує активна діяльність в управлінні підприємством шляхом участі в роботі загальних зборів акціонерів, спостережної ради, правління та інших органів керівництва ВАТ. Значно ускладнюються умови одержання кредитів. Необхідно забезпечити цільове і прибуткове використання залучених коштів, надати відповідні гарантії кредитору, провести погашення і обслуговування наданих кредитів у строки, передбачені кредитною угодою.

Розподіл залучених ресурсів – це поділ мобілізованих ресурсів за різними напрямами використання з метою забезпечення певної діяльності. Так, розподіл ресурсів на рівні держави у процесі виконання державного бюджету передбачає використання доходів бюджету за встановленим призначенням. Це – фінансування освіти, охорони здоров'я, органів державного управління, проведення регулювання економіки, здійснення державних інвестицій та ін. Суб'єкти підприємницької діяльності поділяють мобілізовані ресурси на фонди, які використовуються з метою формування та поповнення необоротних і оборотних активів. Кожен із наведених елементів має певну структуру, яка визначається в процесі діяльності підприємства.

Фінансові ресурси розподіляють між різними групами населення. Зростає обсяг руху фінансових і економічних ресурсів між державами. У процесі розподілу коштів використовуються різні способи. Це – міжбюджетне регулювання, надання кредитів, створення спільних підприємств, фінансових груп, холдингових компаній та ін. Розподіл ресурсів між групами громадян проводиться шляхом надання державних дотацій, допомоги, кредитування (як споживчого, так і підприємницького), фінансування створення додаткових робочих місць, проведення перепідготовки кадрів та ін.

За допомогою фінансів здійснюють організацію раціонального й ефективного використання залучених економічних ресурсів. Коли ресурси не дають необхідної віддачі, це призводить до виникнення збитків і дестабілізує господарський розвиток підприємства. Тоді виникає необхідність проведення суттєвих змін як у структурі, так і способах використання залучених ресурсів. Аналіз використання ресурсів виявляє напрями їх оптимізації. На державному рівні розподіл видатків між розпорядниками ресурсів автоматично не передбачає їх раціонального використання. Задача досягнення фінансових результатів у діяльності суб'єктів полягає в цільовому й ефективному застосуванні ресурсів під час виконання державних програм.

Функція контролю за формуванням і використанням ресурсів полягає в тому, що за допомогою фінансових важелів і показників здійснюється контроль за діяльністю суб'єкта. Такий контроль передбачає вивчення і прийняття рішень щодо доцільності й ефективності виконання функцій мобілізації, розподілу та використання економічних і фінансових ресурсів. Контрольну функцію здійснюють різні суб'єкти: власники підприємства, державні органи управління, громадські організації та ін.

Власники контролюють діяльність правління, аналізуючи звіти та показники, які відображають результати роботи суб'єкта господарювання. На основі такого аналізу розробляються і впроваджуються заходи, спрямовані на здійснення впливу на правління з метою підвищення ефективності його діяльності. Державний контроль – це контроль державними органами управління фінансової діяльності державних установ, юридичних осіб різних форм власності, громадян та ін. Важлива роль у проведенні контролю належить і громадським організаціям. Наприклад, профспілки зацікавлені у виконанні фінансових операцій з урахуванням інтересів працівників і службовців, яких залучають на умовах найму.

1.3. Фінансова система та її складові
1.4. Фінансова політика та інструменти її проведення
Розділ 2. КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ
2.1. Форми організації бізнесу та структура капіталу підприємства
2.2. Джерела фінансування діяльності суб'єктів господарювання
Порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства
Зміна величини статутного капіталу
2.3. Формування доходів і витрат підприємства
2.4. Прибуток акціонерного товариства, його розподіл та використання
Методика розрахунку доходів на акцію
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru