Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Модель фінансової системи

Зазнаючи значного впливу світового фінансового середовища, фінансова система транснаціональних фірм, своєю чергою, справляє потужний вплив на сучасні міжнародні фінансові потоки і нерідко зумовлює їхні обсяги, напрями та канали.

Однією з визначальних характеристик транснаціональних корпорацій є їхня здатність, на відміну від національних фірм, пересувати гроші та прибутки між своїми філіями за допомогою трансферних механізмів. Ці трансферні механізми охоплюють трансферні ціни на товари та послуги, що експортуються або імпортуються, внутрішньофірмові кредити, виплати дивідендів, прискорення або гальмування внутрішньо корпораційних платежів, плату за технологію та гонорари (винагороди). Все це суттєво впливає на формування структури прибутків та фондів усіх підрозділів транснаціональної фірми.

Сукупність усіх механізмів, за допомогою яких здійснюється внутрішніно фірмовий рух фінансових потоків, називається фінансовою системою транснаціональних корпорацій.

У широкому розумінні фінанси ТНК охоплюють не тільки внутрішньофірмові трансакції, а й усі зовнішні фінансові зв'язки та інструменти взаємодії зі світовим фінансовим середовищем.

Модель фінансової системи

Міжнародні операції ТНК викликають внутрішньофірмовий обмін товарами (матеріалами, запасними частинами, напівфабрикатами, кінцевими продуктами), послугами (технологією, управлінським досвідом, торговельними марками, патентами) та капіталом (власним або позиченим) — рис. 3.8. Згідно зі статистичними даними, дедалі вагоміше місце в експорті та імпорті провідних країн з ринковою економікою посідає обмін товарами та послугами між батьківськими компаніями та закордонними філіями або між різними філіями однієї ТНК.

Внутрішньофірмові трансфери товарів та послуг, технології та капіталу породжують фінансові трансакції в межах ТНК. Деякі операції викликають фінансові вимоги довгострокового характеру (наприклад, платежі "роялті" за технологію або рахунки за

Рис. 3.8 Внутрішньо фірмові реальні потоки

товари, продані в кредит). Капітальні інвестиції, своєю чергою, викликають подальші потоки дивідендів та процентів, повернення основної суми кредиту.

Управління фінансовими потоками може здійснюватися за допомогою різних фінансових рішень. У кожній конкретній ситуації використовуються відповідні фінансові механізми, що дають змогу з найменшими втратами забезпечити рух фінансових потоків (рис. 3.9). Слід зазначити, що фінансові потоки виникають не тільки між батьківською компанією та філією, а й між усіма структурними підрозділами ТНК (крім руху інвестицій та дивідендів), утворюючи, таким чином, величезну кількість елементів фінансових взаєморозрахунків.

Ключові властивості фінансової системи

Широкий діапазон елементів фінансових рішень, що передбачає набагато більший, ніж у національних фірм, контроль ТНК над засобами та часовим механізмом міжнародних фінансових трансферів, є характерною особливістю транснаціональних фірм

Особливості національного законодавства та системи відносин філії ТНК і уряду країни, що приймає, зумовлюють використання тих або інших каналів фінансових трансферів. Як уже зазначалося, фінансові канали, через які ТНК можуть переводити доходи і прибутки з однієї країни в іншу, є різноманітними. Так, прибутки та готівка можуть рухатися за допомогою механізму трансферних цін на внутрішньо фірмові купівлю і продаж товарів та послуг. Що стосується інвестиційних потоків, то капітал може бути переведений закордонному підприємству або у вигляді позики, що зумовлює різні варіанти процентних платежів, графіки повернення основної суми, або у вигляді інвестицій в акціонерний капітал, що зумовлює зворотні фінансові потоки дивідендів.

Рис. 3.9

Фінансова система ТНК

Однією з важливих властивостей фінансової системи ТНК є часова гнучкість виконання трансферів. Рух значної частини внутрішньокорпораційних фінансових потоків може бути прискорений або уповільнений. У зв'язку з різними темпами інфляції, змінами валютних курсів механізм прискорення (Leads) та уповільнення (Lags) дає змогу ТНК мінімізувати фінансові ризики. Такі фінансові рішення найчастіше застосовуються щодо внутрішньофірмових кредитів, руху комісійних, винагород, "роялті". Залежно від законодавства країни, що приймає, фірми мають можливості застосовувати механізм Leads and Lags щодо руху доходів (дивідендів).