Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Особливості портфельних інвестицій

Особливості портфельних інвестицій

Крім світового фінансового ринку, міжнародної банківської справи, фінансів транснаціональних корпорацій, важливим компонентом світових фінансів є міжнародні портфельні інвестиції.

Динамічне зростання потоків міжнародних портфельних інвестицій у 80—90-ті роки XX ст. переконливо засвідчило їхню нову роль у світовій фінансовій системі.

Лібералізація фінансових ринків багатьох країн світу, відкриття нових географічних сфер вкладення капіталу викликали значний сплеск міжнародної активності інституційних та індивідуальних портфельних інвесторів.

Міжнародні портфельні інвестиції — це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвесторові права реального контролю над об'єктом інвестування.

Такі вкладення можуть здійснюватися або в акції, що засвідчують майнові права їхнього власника, або в боргові цінні папери (облігації, боргові розписки і т. ін.), що засвідчують відносини позики. Щодо інвестицій в акції статистика багатьох країн визначає кількісним критерієм портфельних інвестицій володіння менш ніж 10% акціонерного капіталу. Головним мотивом таких міжнародних портфельних інвестицій є не участь в управлінні підприємством, а отримання доходу у вигляді дивідендів.

Як свідчать події останніх десятиріч, міжнародні портфельні інвестиції більш ліквідні, рухливі та чутливі до ситуації на фінансових ринках, ніж прямі іноземні інвестиції. Портфельному інвесторові все одно, в яку галузь або компанію вкладати кошти. Критеріями інвестування є лише рівень доходів та перспективи зниження ризику. У разі погіршення ситуації на ринках та зростання ризику портфельний інвестор може вилучити свої інвестиції набагато швидше, ніж прямий інвестор.

Міжнародний ринок портфельних інвестицій ще значно менший, ніж сукупний внутрішній ринок портфельних інвестицій промислово розвинутих країн. Інституційні та індивідуальні інвестори досі віддають перевагу національним цінним паперам. Але слід зазначити, що в більшості промислово розвинутих країн спостерігається тенденція хоч і повільного, але поступового зростання операцій з іноземними цінними паперами.

Ознаками активізації руху міжнародних портфельних інвестицій є:

• підвищення питомої ваги іноземних цінних паперів у портфелях пенсійних фондів;

• зростання кількості міжнародних та глобальних інвестиційних фондів і вартості їхніх активів;

• розширення практики емісії в США американських депозитарних розписок на іноземні акції;

• збільшення випадків реєстрації транснаціональними корпораціями своїх цінних паперів на зарубіжних ринках акцій;

• поширення практики розповсюдження акцій філій ТНК серед місцевих інвесторів.

Причини зростання міжнародних портфельних інвестицій

До основних причин зростання міжнародних портфельних інвестицій в останні 20 років можна віднести такі:

• лібералізація та дерегуляція фінансових ринків;

• намагання інституційних інвесторів знизити ризики шляхом міжнародної диверсифікації портфеля;

• поява додаткових джерел фінансування внаслідок збільшення обсягу ринку євровалют та національних грошових ринків;

• значна перебудова та модернізація роботи провідних фондових бірж світу;

• зростання обсягу необхідної для інвесторів інформації про зарубіжні ринки цінних паперів.

Більш ніж 90% міжнародних портфельних інвестицій здійснюються між промислово розвинутими країнами. Понад 2/3 сукупної капіталізації ринку акцій припадають на три найбільші ринки (США, Японія, Велика Британія).

В останнє десятиріччя зростає значення нових ринків (нові індустріальні країни, країни з перехідною економікою). Ці ринки дають інвесторам змогу отримувати більші доходи" проте характеризуються великою ризикованістю. Широкі можливості для портфельних інвестицій відкриває процес приватизації, який відбувається в більшості зазначених країн.