Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Резервна валюта центральних банків

Ринок державних облігацій ЄВС удвоє менший за американський. У 1997 р. частка облігацій, деномінованих у доларах США, становила на міжнародних фінансових ринках 46 %, у єнах — 11 %, у німецьких марках — 10 %. На всі європейські валюти разом припадало близько 24% міжнародного ринку облігацій. Є кілька аргументів на користь зростання частки євро у цьому сегменті ринку. По-перше, євро став найпопулярнішою емісійною валютою: вже в перший місяць після створення ЄВС на нього припало близько 55 % сукупного обсягу нової емісії (для порівняння — відповідний показник для долара становив лише 40 %). По-друге, довгострокова інвестиційна привабливість євро залежить від темпів та рівня інтеграції фінансових ринків євросистеми. До введення євро європейський ринок облігацій був дуже сегментованим унаслідок обігу різних валют, розбіжностей у національних законодавствах, податкових режимах та ринкових звичаях. Введення євро ліквідувало ризик валютних коливань і має посилити процеси інтеграції та гармонізації ринкової практики в країнах ЄВС. На початку 2002 р. частка долара у світовому ринку облігацій становила 45,6 %, євро —- 24,1 %.

Вадою розвитку європейського ринку цінних паперів, зокрема акцій, є те, шо до цього часу кожна країна має своє національне акціонерне право. Вже протягом 10 років триває дискусія про заснування загальноєвропейського акціонерного товариства, але воно досі не створене. Це веде до переміщення операцій з акціями за кордон. Акціонерне право в США є більш суворим, і це дуже вигідно акціонерам. Англійське право ліберальніше і більш прихильне до підприємців.

Резервна валюта центральних банків

Якщо в 1996 р. частка офіційних валютних резервів світу в доларах США дорівнювала 63,7 %, у валютах ЄС — 19,5 %, японських єнах — 6,2 %, то на початку 1999 р. резерви в доларах, євро та єнах співвідносилися як 57.1% : 19,6% : 4,9%, а на кінець 2001 р. - 68,3 % : 13 % : 4,3 %.

Таким чином, очікуваної диверсифікації валютних резервів на користь євро не відбулось. За даними опитування, проведеного в середині 2002 р. журналом "Central Banking*' (Лондон), лише 8 із 40 провідних центральних банків світу протягом року збираються збільшити частку євро у своїх валютних резервах. Відповідно до ст. 30 статуту ЄСЦБ члени ЄВС передали до ЄЦБ частину своїх резервів у розмірі 50 млрд євро (65 млрд дол. США за курсом 1996 p.). Частка окремої країни розраховується залежно від розміру частки країни в капіталі ЄЦБ.

Капітал ЄЦБ формується лише за рахунок валют третіх країн, передусім долара США, та золота. Резервні позиції в МВФ, СПЗ і валюти країн ЄС згідно з Маастрихтським договором забороняється використовувати для формування капіталу ЄЦБ. Золотовалютні резерви ЄЦБ склали на початку 2003 р. близько 360 млрд євро.

Валюта прив'язки, або "якоря"

На середину 2002 p. S4 країни мали режим валютного курсу, що тим чи іншим чином був прив'язаний до євро.

По-перше, євро відіграє роль "якоря" при визначенні режимів валютних курсів інших країн ЄС. Таку прив'язку в межах механізму ERM II здійснила Данія.

По-друге, країни ЦСЄ, які стоять напередодні вступу до ЄС, прив'язали свої валюти до євро або використовують останній як референцію.

За умов стабільності євро та з огляду на значні розбіжності в темпах інфляції в країнах Східної та Західної Європи прив'язка до євро теоретично мала б сприяти стабілізації економік держав Центральної та Східної Європи за рахунок "імпорту" зовнішніх конкурентних переваг, зниження процентних ставок та залучення нових інвестицій.

По-третє, зважаючи на інтенсивність торговельних відносин між країнами ЄВС та країнами—членами Європейської асоціації вільної торгівлі (серед них є і країни ЦСЄ), можна стверджувати, шо і для цих країн прив'язка до євро мала б позитивні наслідки.

По-четверте, прив'язка валют країн Середземноморського регіону до євро також може стати чинником їхньої макроеко-номічної стабілізації. У 1995 р. ЄС підписав з 12 країнами Середземноморського регіону так звану Барселонську декларацію. Такі країни, як Мальта, Ізраїль, Йорданія, Саудівська Аравія та ОАЕ, вже здійснили часткову прив'язку своїх валют до євро.

По-п'яте, специфічну рису ЄВС становить прив'язка до євро франка CFA. Франк CFA є колективною валютою 14 країн Західно- та Центральноафриканського валютного союзу з твердою прив'язкою до французького франка. 65% валютних резервів цих країн зберігаються у Франції, а французький уряд до створення ЄВС гарантував повну конвертованість франка CFA у французький франк. У 1998 р. Рада ЄС ухвалила рішення про подальшу конвертацію франка CFA в євро.

Валюта прив'язки, або "якоря"
Передумови перетворення евро на ключову валюту
Розмір та структура економіки
Масштаби зовнішньої торгівлі та структура державних фінансів
Структура ринку капіталів та характеристика його ліквідності
Внутрішня стабільність валюти (цінова стабільність)
Форми застосування валютного контролю
Причини зовнішньої нестабільності євро (1999—2001 рр.)
Висновки
Розділ 6. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru