Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Механізм діяльності валютних ринків

Операції з обміну валют відомі зі стародавніх часів. Однак валютні ринки в сучасному розумінні сформувалися лише в XIX ст. Цьому сприяли такі передумови:

• поступ міжнародних економічних відносин;

• розвиток світової валютної системи, поширення кредитних засобів міжнародних розрахунків;

• розвиток банківських систем та кореспондентських зв'язків між банками різних країн;

• удосконалення засобів зв'язку та інформаційних технологій -телеграф, телефон, телекс, мережний зв'язок тощо.

Види операцій на валютних ринках

Валютні ринки як одна з важливих складових світового господарства реагують на зміни в економіці та політиці, а також впливають на них у зворотному напрямі.

Структура валютного ринку кожної окремої країни значною мірою залежить від державної політики з регулювання економіки, зокрема заходів валютного регулювання, яке здійснюється передусім з метою підтримки стабільного валютного курсу і досягнення рівноваги платіжних балансів.

Рух валютних і фінансових потоків на валютних ринках відбувається у вигляді:

• валютних операцій;

• валютно-кредитного і розрахункового обслуговування придбання та продажу товарів і послуг;

• закордонного інвестування;

• операцій з цінними паперами;

• перерозподілу національних доходів у вигляді допомоги країнам, що розвиваються;

• внесків у міжнародні організації.

Механізм діяльності валютних ринків

Валютний ринок працює таким чином. На моніторі комп'ютера постійно відображається інформація про поточні валютні курси. Вони залежать від валютних курсів на основних валютних біржах, встановлених у попередній день, від кон'юнктури, можливостей банків та інших економічних та політичних чинників. Для ухвалення рішення про укладання угоди з купівлі-продажу іноземної валюти банки обмінюються необхідною інформацією. Передача інформації здійснюється через мережу супутникового зв'язку, яка охоплює усі країни світу. Монітори встановлені в усіх банках та брокерських фірмах, які здійснюють торгівлю валютою. Банки вводять у пам'ять мережі власні валютні курси та умови й обсяги купівлі-продажу валют. Усі учасники мережі, набравши певний код, можуть отримати один від іншого інформацію, яка їх цікавить. Як правило, валютні і фінансові ринки країни працюють 8—9 годин. Але функціонування валютних ринків не припиняється ні на хвилину. Свою роботу в календарній добі вони починають на Далекому Сході, у Новій Зеландії (Веллінгтон), проходячи послідовно годинні пояси — у Сіднеї, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Москві, Франкфурті-на-Майні, Лондоні і закінчуючи день у Нью-Йорку і Лос-Анджелесі. Ринки, розташовані в Сіднеї і Токіо, вже закриваються, коли починає роботу європейський валютний ринок.

Відлік годинних поясів традиційно ведеться від нульового меридіана, що проходить через Гринвіч (передмістя Лондона), а час зветься світовим чи GMT (Greenwich Meridian Time). Залежно від сезону (літнього чи зимового) час у різних фінансових центрах земної кулі відрізняється від часу GMT на кількість годин, наведених у табл. 7.1.

Таблиця 7.1 Робота світових фінансових центрів у режимі реального часу

Механізм валютних ринків створює умови для валютних спекуляцій, оскільки дає змогу проводити угоди за відсутності валюти. В результаті валютних операцій посилюються стихійний рух "гарячих" грошей, нестабільність валютних курсів. "Валютна лихоманка" згубно впливає на слабкі валюти, підриває стабільність валютно-економічного становища окремих країн, світової економіки та валютної системи. Валютні негаразди, що підсилюються стихійною діяльністю валютних ринків, справляють тиск на економічну політику країн і є важливою проблемою при узгодженні їхніх дій з регулювання економіки.

Функції валютних ринків

Отже, головними функціями валютних ринків є:

• забезпечення здійснення міжнародних розрахунків;

• страхування валютних ризиків;

• забезпечення кредитування в іноземній валюті;

• диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав;

• отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку;

• вплив на державне регулювання національної економіки й узгодження валютної політики на рівні світового господарства.