Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Центральні банки

Учасниками валютних ринків є банки, валютні біржі, брокерські фірми, зовнішньоторговельні й виробничі компанії, міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації. Слід зазначити, що учасниками валютних ринків можуть бути й фізичні особи.

Комерційні банки

Невпинне зростання міжнародних економічних відносин зумовило в останні десятиліття постійне збільшення обсягів міжбанківської валютної торгівлі, причому як за дорученням клієнтів, так і "за власний рахунок".

Доручення банківських клієнтів не зводяться тільки до придбання і постачання необхідної іноземної валюти або конвертації експортної виручки. Клієнти дедалі більше потребують консультацій фахівців про вигідні умови валютного обміну, а також інструменти страхування процентних і валютних ризиків.

Банк, що пропонує своїм клієнтам професійне обслуговування, має бути постійно "присутнім" на ринку. Учасники торгівлі пильно стежать за динамікою валютних, курсів, а також актуальними економічними й політичними подіями за допомогою електронних інформаційних систем і шляхом контактів з іншими учасниками ринку.

Отримавши від свого клієнта доручення на придбання або продаж іноземної валюти, банк виконує угоду на міжбанківському ринку, а еквівалент валюти зараховується і відповідно списується з рахунка клієнта. Багато підприємств при укладанні регулярних угод у визначеній валюті відкривають рахунок у даній валюті, через який безпосередньо здійснюються її придбання і продаж.

Якщо у 80-ті роки XX ст. центральне місце на ринках належало власним валютним операціям банків, то тепер дедалі більше уваги приділяється обслуговуванню клієнтів.

Для банку метою купівлі-продажу іноземної валюти за власний рахунок є одержання прибутку від зміни валютних курсів. Купівля-продаж валюти здійснюється переважно між банками на міжбанківському ринку. Найбільший обсяг торгівлі припадає на угоди з доларом США, хоча в останні роки зростає інтерес до єни та євро.

Багато банків у процесі торгівлі встановлюють ринкові валютні курси для інших банків, ці банки мають назву маркет-мейкери. За деякими оцінками, нині у світі налічується близько 200 таких банків.

Зростання інтенсивності міжбанківської торгівлі підвищує ліквідність ринків. У даний час банки можуть забезпечити підприємствам та інвесторам швидку конвертацію усіх валют, що вільно обертаються на ринку.

Фірми

Угоди щодо товарів і послуг за межами національних кордонів, а також інвестиції в інші країни оплачуються в іноземній валюті. Підприємства, що імпортують товари і послуги за іноземну валюту, зазнають курсових ризиків у зв'язку з обміном валюти.

Придбання цінних паперів, котирування яких здійснюються в іноземній валюті, відбувається таким чином. Клієнт, який хоче купити цінні папери, деноміновані в іноземній валюті, має спочатку купити її за національну або за іншу іноземну. Він дає своєму банку доручення на її купівлю. На основі доручення банк купує на міжбанківському ринку необхідну суму іноземної валюти і зараховує її на рахунок клієнта. Якщо цінні папери будуть знову продані, клієнт одержить за них іноземну валюту, яку він повинен конвертувати в національну. Операції тоді відбуваються у зворотному порядку.

Центральні банки

Центральні банки виконують на валютних ринках подвійну функцію. Насамперед вони є учасниками ринку, які мають, подібно до комерційних банків, власні економічні інтереси. Для своєї комерційної діяльності, як-от інкасація чеків та облік векселів, конвертація процентних доходів в іноземній валюті і т. п., вони купують і продають цю валюту. Велику частку такої комерційної діяльності становлять платежі в іноземній валюті міжнародним організаціям.

Іншим завданням центральних банків є забезпечення стабільності власної валюти не тільки всередині країни, а й відносно інших валют. Вони беруть участь в операціях на валютних ринках з метою підтримки курсу національної валюти, проводячи валютні інтервенції. Центральні банки втручаються в ринкову ситуацію, купуючи і продаючи валюту, особливо у випадках екстремального відхилення курсів і відсутності гарантій нормального функціонування валютних ринків. Інтервенції центральних банків проводяться на міжбанківських ринках, через брокерські контори, а також на валютних біржах.

Центральні банки країн, які є учасниками валютних систем, зобов'язані підтримувати в жорстко встановлених межах курси своєї валюти щодо валют інших країн, які входять у дану систему. За необхідності вони повинні відновлювати курсові співвідношення, вдаючись до операцій купівлі-продажу валюти.