Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Часова структура і форвардна крива дохідності

На міжнародному грошовому ринку міжнародні банки можуть здійснювати широкий спектр дилінгових, арбітражних та спекулятивних фінансових операцій. Ця діяльність дає змогу банкам як отримувати більш інтегровані фінансові кошти, так і здійснювати фінансове обслуговування основних клієнтів.

Доступ до різних секторів євровалют з альтернативними термінами забезпечує значну гнучкість і різноманітність у виборі діяльності на міжнародному грошовому ринку (див. табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Часова структура і форвардна крива дохідності, побудована за процентними ставками євродолара і єврошвейцарського франка (%)

Наприклад, припустімо, що міжнародний банк має надати своєму клієнтові фінансові кошти у швейцарських франках на 6 місяців. Дані про умови на ринку показано в табл. 8.1 і на рис. 8.5, з яких видно, що банк має кілька шляхів забезпечення цього кредиту. Перший варіант полягає в тому, щоб позичити кошти у швейцарських франках на різні терміни (овернайт*, на 1,3 чи 6 місяців). Другий варіант — позичити кошти в євродоларах на різні терміни й обміняти долари на швейцарські франки. Якщо діяти за першим варіантом — позичати швейцарські франки на різні терміни, то необхідно вибрати рівень процентного ризику, що виникає через незбіг за термінами між активами і пасивами. Якщо ж іти другим шляхом — позичати євродолари, то необхідно брати до уваги валютний ризик (якщо операція з обміну не застосовується для усунення цього ризику).

Форвардна крива дохідності показує, наскільки дорожчим буде отримання коштів у доларах порівняно з коштами у швейцарських франках без урахування прибутку від обміну доларів на, швейцарські франки.

Рис. 8.5

Криві дохідності євродолара, швейцарського франка та форвардні криві дохідності

Дана інформація є корисною для банку при виборі стратегії забезпечення грошових коштів, оскільки вона показує різницю між вартостями при використанні альтернативних джерел коштів. Якщо скомбінувати інформацію на рис. 8.5 і прогнозовану криву дохідності, ми отримаємо повніше уявлення про ризики і вартості щодо кожної з альтернативних стратегій. Наприклад, припустімо, що очікується підвищення доларової кривої дохідності приблизно на 1 % по всіх термінах. Це підвищення охоплює потенційний ризик при роботі з коштами в доларах, не говорячи вже про вплив на вартість цих коштів. Якщо ми передбачаємо, що є велика ймовірність підвищення доларової кривої дохідності, то можемо

• Овернайт — на термін до початку наступного робочого дня чи з п'ятниці до понеділка.

прийняти альтернативні стратегії, що передбачають роботу з коштами у швейцарських франках. Вартість кожного альтернативного варіанта показано в табл. 8.1, колонки 1, 2 і 4. Колонка З була отримана розрахунком 2 з колонки 1 і є форвардною кривою дохідності. Ця крива показує різницю між вартістю євродолара і вартістю швейцарського франка на той самий термін.

Колонка 4 містить дані про прибуток від обміну доларів на швейцарські франки. Колонка 5 показує, робота з якими видами грошових коштів є більш вигідною для банку. За термінів 6 місяців і овернайт арбітражні операції з обміном доларів на швейцарські франки є невигідними, тож у даному разі краще працювати з швейцарськими франками. А за термінів і і 3 місяці, навпаки, такі операції є вигідними, однак у цьому випадку банк-кредитор стикається з невідповідністю у термінах між активами і пасивами. По закінченні 1 чи 3 місяців вартість євродоларової позики буде перевищена, так само як і при обміні доларів на швейцарські франки. Оскільки такі зміни вартості неможливо передбачити заздалегідь, то банк наражається на ризик при поверненні доларів, навіть якщо кредит було деноміновано в швейцарські франки. Ризик, що виникає при поверненні доларів, можна скоротити чи усунути такими діями:

1) позичити євродолари на 3 місяці замість і місяця, щоб знизити ризик при поверненні доларів;

2) перейти до роботи з швейцарськими франками на термін 6 місяців, навіть якщо це скорочує прибуток і погіршує конку-, рентну позицію банку;

3) перейти до роботи з швейцарськими франками на термін З місяці, навіть якщо це обійдеться дорожче, за умови, що ймовірність підвищення процентної ставки швейцарського франка набагато нижча за ймовірність підвищення процентної ставки долара.

Джерела формування прибутку при операціях з евровалютами

Таблиця 8.2 відображає чотири основні джерела формування прибутку при операціях з евровалютами: основні операції, реструктуризація термінів, валютний арбітраж та позиціонування коштів.

Основні операції з евровалютами — це депозитні операції з валютами на офшорних* банківських ринках.

* Термін "офшорный ринок " вживається, якщо банківська установа проводить торговельні операції з валютою за межами країни походження цієї валюти. Наприклад, торговельні операції з євродоларами здійснюються за межами (тобто на офшорному ринку) США: операції з еврофунтами — в Парижі, за межами (тобто на офшорному ринку) Лондона, а операції з єврошвейиарськими франками — в Парижі й Люксембургу, за межами (на офшорному ринку) Цюріха. Офшорні грошові ринки, на відміну від внутрішніх ринків, не регулюються і не підкоряються резервним вимогам центральних банків. Це дає можливість здійснювати операції за нижчими вартостями й ефективніше, ніж на внутрішньому ринку.

Таблиця 8.2

Джерела прибутку при операціях з евровалютами

При вивченні динаміки валютного арбітражу стає зрозумілим, що на міжнародному грошовому ринку банки-дилери випадково отримують можливість скористатися перевагою завдяки зміні процентних ставок і різниці валютних курсів. У багатьох випадках ці банки пробують спрогнозувати зміни процентних ставок і валютних курсів. Наприклад, якщо банк-дилер прогнозує підвищення процентних ставок еврофунта (табл. 8.3), він може зайняти таку спекулятивну позицію.

■ День 1-й: купівля фунтів стерлінгів на один місяць за 1,5933 $ -продаж фунтів стерлінгів на 12 місяців за 1,5200 $.

■ День 31-й: продаж спот фунтів стерлінгів за 1,6000 $ — купівля фунтів стерлінгів на 11 місяців за 1,5287 $.

Якщо не відбувається ні коротких, ні довготривалих змін, деколи встановлюється збалансована валютна позиція. Закриваючи купівлю фунтів стерлінгів на 1 місяць продажем спот у день 31-й, банк отримує прибуток у розмірі 0,0067 $ на кожну позицію фунтів стерлінгів.

Закриваючи позицію з продажу на 12 місяців, банк отримує прибуток у розмірі 0,0117 $ на кожну позицію фунтів стерлінгів. У цьому випадку брутто-прибуток дорівнює 0,0184 $ на кожен фунт стерлінгів.

Таблиця 83

Форвардна різниця для фунтів стерлінгів

(за прийнятої різниці між процентними ставками в 4 і 5 %, якщо припустити існування досконалої ринкової рівноваги)

Примітка. Зміни за 1 місяць грунтуються на передбаченні, шо процентна різниця запишається однаковою для всіх термінів. Таким чином, форвардна різниця для фунтів стерлінгів зростає кожен місяць на однакову суму.