Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Ринок іноземних облігацій США

З часів своєї появи у 60-ті роки XX ст. ринок іноземних облігацій Швейцарії — ринок "шоколадних" бондів (Chocolate Bonds) — став одним із найбільших ринків іноземних облігацій. Швейцарський ринок приваблює іноземних емітентів стабільністю національної валюти, низькими процентними ставками та розвинутою банківською інфраструктурою. Водночас Швейцарія намагається уникнути розвитку ринку швейцарського євро-франка, аби не посилювати міжнародну роль власної валюти. Тому вона перешкоджає розміщенню швейцарськими банками єврооблігацій у швейцарських франках, і ті позичальники, які прагнуть здійснити емісію у швейцарських франках, можуть зробити це лише шляхом випуску іноземних облігацій. Нині сектор іноземних облігацій охоплює майже половину ринку боргових цінних паперів Швейцарії.

Швейцарські іноземні облігації — це облігації на пред'явника, деноміновані у швейцарських франках. їх мінімальний номінал становить 5 тис. швейцарських франків, а купони сплачуються раз на рік. Як правило, вони отримують біржовий лістинг і торгуються на одній із швейцарських фондових бірж. Середньорічний обсяг випуску "шоколадних" бондів у середині 90-х років дорівнював понад 20 млрд дол. США.

Особливістю "шоколадних" бондів є те, що фактично швейцарські франки використовуються лише для номінації, а основний потік інвестицій у ці облігації походить від іноземних інвесторів. Річ у тім, що ринок іноземних облігацій Швейцарія використовує як один із механізмів стабілізації національної фінансової системи. Оскільки Швейцарія є важливим міжнародним фінансовим центром, то відбувається постійний приплив у країну великого обсягу іноземного капіталу, що спричиняє дестабілізацію внутрішнього фінансового ринку. Аби врівноважити ринок, забезпечується відплив капіталу з країни. Тому деноміновані у франках фінансові ресурси, залучені в процесі емісії швейцарських іноземних облігацій, мають бути конвертовані позичальниками в інші валюти. Крім того, у Швейцарії немає законодавчих обмежень на участь нерезидентів в угодах з цінними паперами. А для заохочення іноземних інвестицій у швейцарські іноземні облігації нерезиденти, які купують такі облігації, звільняються віл 35 % податку, який стягується із власників національних швейцарських облігацій. Результатом такої політики є те, що, незважаючи на великий обсяг емісії швейцарських іноземних облігацій, нагромаджений запас їх у внутрішніх швейцарських інвесторів незначний.

Ринок іноземних облігацій США

У 90-ті роки минулого століття ринок іноземних облігацій США, або ринок янкі-бондів (Yankee Bonds), став найліквіднішим серед індивідуальних ринків. За десятиріччя кількість щорічних емісій іноземних облігацій на ринку США різко зросла — майже в 34 рази, досягши в 1999 р. 2706 випусків на загальну суму 302 млрд дол. СІЛА. Привабливість цього ринку пояснюється тим, що, по-перше, янкі-бонди відкривають емітентам за межами США доступ до великих капіталів американських інституційних інвесторів, заінтересованих у довгострокових інвестиціях, і, по-друге, на американському фінансовому ринку представлена найбільша у світі кількість різних за структурою фінансових інструментів, що збільшує гнучкість способів залучення коштів. Відтак ринок іноземних облігацій США приваблює насамперед тих позичальників, які регулярно виходять на ринок з великими емісіями. Це приватні корпорації, банки, підприємства комунального сектора і т. д. Обмеження для емітентів пов'язані з високим ступенем регулювання ринку і необхідністю широкого розкриття інформації на регулярній основі.

Янкі-бонди є облігаціями публічного або приватного розміщення, деномінованими в доларах США. Вагому перевагу на цьому ринку мають облігації з одноразовим погашенням і фіксованою процентною ставкою, хоча можуть випускатися й облігації, що підлягають достроковому викупові. Процентна ставка для янкі-бондів перевищує процентну ставку за відповідними державними облігаціями США і ставку LIBOR за доларом США. Строки обігу янкі-бондів варіюють від 1 до 100 років, а нещодавно були емітовані навіть 1000-річні облігації. Проте строковість більшої частини емісій янкі-бондів становить 10—30 років. Обсяг емісії обмежений 500—700 млн дол. США для одного траншу облігацій. Для випуску цих облігацій потрібен рейтинг таких агенцій, як Standard & Poor's або Moody's.

Випуск янкі-бондів потребує високих витрат, пов'язаних з необхідністю приведення звітності емітента у відповідність із загальноприйнятими бухгалтерськими принципами США GAAP (Generally Accepted Accounting Principles) та оплатою реєстрації в Комісії з цінних паперів США (SEC).

Ринок іноземних облігацій Японії

Вагоме місце за кількістю та обсягами випусків іноземних облігацій посідає ринок самурай-бондів (Samourai Bonds). Ринок іноземних облігацій Японії виник на початку 70-х років XX ст., але інтенсивно розвиватися він став лише з другої половини 80-х років, коли були послаблені регулятивні обмеження. Історично склалося так, шо на цей ринок виходять емітенти з нижчими кредитними рейтингами, ніж на інші ринки іноземних облігацій. Зокрема, на внутрішньому японському ринку регулярно випускають облігації емітенти таких країн, як Швеція, Фінляндія, Греція, позичальники з країн Центральної та Східної Європи тощо. За типом емітента основними позичальниками е національні уряди і банки.

Самурай-бонди — це деноміновані в єнах облігації публічного розміщення, тому вони реєструються не лише в міністерстві фінансів Японії, а й на Токійській фондовій біржі. Ці облігації випускаються відповідно до японського законодавства і є повноправним інструментом внутрішнього ринку цінних паперів. Утім, основними покупцями таких облігацій є не японські, а іноземні інвестори. Під час первинного розміщення самурай-бондів іноземці можуть купити не більш ніж 25 % нового випуску, але для купівлі на вторинному ринку ніяких обмежень немає.

На цьому ринку переважають випуски з фіксованою процентною ставкою, виплата якої здійснюється раз на півроку. Дохідність за самурай-бондами вища за дохідність відповідних урядових облігацій, але є нижчою, ніж на інших ринках іноземних облігацій. Сума випуску коливається від 10 до 100 млрд єн. Найчастіше термін обігу самурай-бондів становить 5, 7 та 10 років. Але випускаються облігації строком і у 2,5 року, і у 20 років.

Для випуску самурай-бондів потрібна наявність у емітента довгострокового інвестиційного рейтингу від однієї з рейтинго-вих агенцій, що мають міжнародну акредитацію, — Standard & Poor's, Moody's, Japan Bond Research Institute, Nippon Investors Service, Japan Credit Rating Agency, Duff & Phelps Credit Rating Co., Thomson Bank Watch Inc. або The Fitch IBCA Ltd.

Витрати на випуск самурай-бондів менші порівняно з янкі-бондами через специфіку японського ринку. Але ці облігації мають високий валютний ризик, спричинений нестабільністю курсу єни. Крім того, документація для випуску самурай-бондів має бути складена японською мовою. Це дещо збільшує час на підготовку емісії, тож призводить до підвищення витрат.

Ринок іноземних облігацій Японії
РИНКИ ЄВРООБЛІГАЦІЙ
Загальна характеристика ринку єврооблігацій
Єврооблігації як фінансовий інструмент
Основні інструменти ринку єврооблігацій
Первинний ринок єврооблігацій
Розвиток вторинного ринку єврооблігацій
Торгівля єврооблігаціями
ГЛОБАЛЬНИХ ОБЛІГАЦІЙ
ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru