Окрім середньострокових євронот, міжнародні емітенти можуть використовувати також аналогічні інструменти національних ринків. Найрозвинутішим серед індивідуальних ринків середньострокових зобов'язань є ринок програм середньострокових нот США (Medium Term Notes, або US-MTN programs). Цей ринок було започатковано у 70-ті роки, коли американська акцептна корпорація General. Motors Acceptance Corporation у 1978 p. впровадила першу програму MTN. Ринок середньострокових нот США не лише великий за обсягами, але й ліквідний, саме це робить його привабливим для іноземних емітентів. Середньострокові програми у США близькі за своїми характеристиками до програм середньострокових євронот. Звичайно іноземні емітенти на ринку США починають здійснення програми MTN із попереднього розміщення середньострокових нот на суму близько 100 млн дол. серед інституцій них інвесторів. Це дає американським інвесторам наочне уявлення про випуск і його кредитний рейтинг. При розміщенні MTN у США емітент співпрацює звичайно з двома або чотирма дилерами.

Вада цього ринку для емітента полягає в тім, що, як і будь-який ринок іноземних активів, він обмежений випусками в доларах США і потребує реєстрації в Комісії з цінних паперів.

Слід зазначити, що програми середньострокових нот можуть передбачати випуск боргових інструментів як на внутрішній ринок США, так і на євроринок одночасно. У такому разі говорять про глобальні середньострокові ноти (Global Medium Term Notes, або Global MTN programs). Глобальне розміщення середньострокових нот значно розширює ліквідність зобов'язань, що випускаються в рамках програми, оскільки забезпечує їх поширення серед інвесторів усіх найважливіших фінансових ринків світу.

Переваги програм середньострокових нот як інструменту фінансування

Програма середньострокових нот є одним з найбільш гнучких фінансових інструментів, котрий надає позичальникам широкі можливості при входженні на міжнародні ринки позичкового капіталу. З одного боку, ця програма є ідеальною для тих позичальників, які мають намір укласти низку угод із залучення капіталу в недалекому майбутньому, але не знають точно — коли і на яку конкретну суму робитимуть ту чи іншу позику. З іншого боку, така програма надає можливість стандартизувати умови позики і мінімізувати витрати емісії. Загалом переваги фінансування шляхом випуску середньострокових нот можна представити таким чином:

• гнучка структура: емітент може випускати цінні папери для продажу на постійній або дискретній, одноразовій основі, на будь-яку суму і на будь-який строк відповідно до умов ринку і власних потреб;

• вигідна вартість: початкова вартість введення програми може перевищувати вартість одного випуску облігацій, але для випуску кожного траншу нот не потрібно багатьох документів. Додаткові витрати на створення програми, які виникають при випуску першого траншу, швидко компенсуються в результаті зниження витрат на наступні випуски нот;

• економія часу: оскільки документація готується на всю програму, емітент має можливість швидко реагувати на кон'юнктуру фінансового ринку;

• визнання імені: затвердження і випуск програми середньострокових нот, зокрема євронот, дає емітентові можливість увесь час перебувати в полі зору міжнародних інвесторів, а отже, формувати попит на свої цінні папери;

• "зворотне вивчення": за допомогою процедури, відомої як "зворотне вивчення", емітент має можливість випускати ноти у відповідності з особливими вимогами інвесторів, фактично — під конкретного інвестора. Механізм тут такий: інвестор сповіщає дилера про своє бажання купити ноти з певними характеристиками — строком обігу, кредитним рейтингом і ціною. Дилер підбирає емітента з відповідною програмою випуску і з заданими характеристиками цінних паперів. Після узгодження цін емітент випускає ноти, котрі продаються даному інвесторові.

Перелічені переваги посилюють привабливість програм середньострокових євронот. Утім, слід зазначити, що емітенти, які прагнуть залучити великий обсяг фінансування на певний період часу, все ж таки віддають перевагу випускові традиційних облігацій.

Висновки

Міжнародний ринок облігацій — це ринок боргових інструментів, які засвідчують право кредитора (міжнародного інвестора) на стягнення з емітента (міжнародного позичальника) суми боргу і процентних платежів за цим боргом. Міжнародний ринок облігацій у широкому сенсі охоплює такі види боргових інструментів, як іноземні облігації, єврооблігації, глобальні облігації та програми середньострокових нот. Відмінності між цими цінними паперами стосуються сфери і методів розміщення, режиму оподаткування, кола потенційних інвесторів тощо. Іноземні облігації випускаються нерезидентами на національному фінансовому ринку окремої країни відповідно до законодавства цієї країни. Основними ринками іноземних облігацій є Цюріх, Франкфурт, Нью-Йорк і Токіо. Єврооблігації випускаються на фінансових ринках кількох країн одночасно, розміщуються міжнародним синдикатом, а їхній обіг перебуває поза законодавством окремо взятої країни. Облігації, які випускаються і на внутрішній ринок іноземної країни, і на євроринок одночасно називаються глобальними облігаціями. Особливе місце серед міжнародних облігацій належить програмам середньострокових нот. Це інструмент фінансування, який передбачає багаторазову емісію боргових зобов'язань (нот) на євроринку або на ринку іноземної держави в рамках заздалегідь визначеної програми випуску цінних паперів. Програми боргового фінансування на основі випуску середньострокових євронот є одним з найгнучкіших інструментів фінансування на міжнародних ринках позичкового капіталу.

Найбільші обсяги капіталів концентруються на ринку єврооблігацій, який виник на початку 60-х років. Великі масштаби і стійке зростання ринку єврооблігацій пояснюються перевагами, які дають єврооблігації як інвесторам, так і позичальникам. Це — відсутність національного контролю, низький валютний ризик, висока дохідність, відсутність оподаткування "біля джерела" доходу, податкова анонімність і т. п. Ринок єврооблігацій представлений численними різновидами боргових євроінструментів. Найпоширенішими серед останніх є прості ("ванільні") єврооблігації, єврооблігації з плаваючою процентною ставкою, конвертовані єврооблігації та єврооблігації з варантом. На прості єврооблігації припадає більш як 70 % загального запасу емітованих єврооблігацій.

Основні терміни і поняття

іноземні облігації, єврооблігації, глобальні облігації, програми середньострокових євронот, програми середньострокових нот США, роздрібні інвестори, андерайтинг, інституційні інвестори, публічний ринок, кредитний рейтинг, приватний ринок, дефолт,

Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть основних учасників міжнародного ринку облігацій.

2. Які види міжнародних облігацій Вам відомі? Чим іноземні облігації відрізняються від єврооблігацій?

3. Що таке кредитний рейтинг? У чому полягає його основне призначення?

4. Які особливості емісії та обігу іноземних облігацій? Які фактори зумовлюють розвиток ринків іноземних облігацій?

5. Опишіть специфічні характеристики єврооблігацій. Як розміщуються єврооблігації?

6. Назвіть основні типи єврооблігацій. Чому існує так багато видів цих інструментів? Які переваги надає використання єврооблігацій?

7. Як функціонує вторинний ринок єврооблігацій?

8. Що таке глобальні облігації? Яку роль відіграв Міжнародний банк реконструкції й розвитку у формуванні ринку глобальних облігацій?

9. У чому полягає економічна сутність програм боргового фінансування?

10. Які переваги фінансування через випуск середньострокових нот Вам відомі?

Література

Буклемишев О. В. Рынок еврооблигаций. М., 1999.

Михайлов Д. М. Мировой финансовый рынок: тенденции развития и инструменты. М., 2000.

Энг М. В., Лис Ф. А., Мауер Л. Дж. Мировые финансы. М., 1998.

Bank for International Settlements — 70th Annual Report Basel, 2000.

Boutchkova M.K., Megginson W.L. Privatization and the Rise of Global Capital Markets // Financial Management. Winter 2000.

Curnier B. Bonds as Investment Instruments. Kleinwort Benson Investment Management, 1997.

International banking and financial market developments / BIS Quarterly Review. February 2000; March 2001.

International Capital Markets: Developments, Prospects, and Policy Issues. Washington, DC; various issues — 1995, 1997, 1998, 2000.

Honma M. Economic perspectives for Central and Eastern Europe (with a Japanese Blueprint for Development). Warsaw, 199S.

Creditweek. 1997—2001; various issues.

Global Credit Research. 1997—2001; various issues.

Euroweek. 1997—2001; various issues.

International Financing Review. 1996—2001; various issues.

FIBV — www.fibv.com