Міжнародні фінанси - Рогач О.І - МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Ця організація об'єднує національні комісії з цінних паперів, які здійснюють нагляд та регулювання цього сегмента фінансового ринку. Міжнародна організація комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions) ставить перед собою такі завдання:

• розвиток співпраці з метою сприяння запровадженню високих стандартів регулювання з тим, щоб забезпечити нормальне, ефективне та чесне функціонування фінансових ринків;

• обмін інформацією щодо досвіду регулювання, аби сприяти розвиткові національних ринків цінних паперів;

• об'єднання зусиль з метою вироблення стандартів та ефективного нагляду за міжнародними операціями з цінними паперами;

• взаємна допомога в забезпеченні цілісності фінансового ринку шляхом беззастережного запровадження відповідних стандартів та протидії можливим зловживанням.

Що стосується регулювання операцій з цінними паперами, то Міжнародна організація комісій з цінних паперів уважає, що діяльність у цій сфері має бути підпорядкована таким цілям:

захист інвесторів;

забезпечення функціонування ринків на основі добросовісності, прозорості та ефективності; зменшення системного ризику.

Відповідні підходи до регулювання дістали відображення у спеціальному документі "Цілі та принципи регулювання операцій з цінними паперами ", який передбачає:

• принципи, що стосуються регулятора (регулятивного органу) — 1, 2, 3, 4, 5;

• принципи саморегулювання (з боку учасників ринку) — 6, 7;

• принципи забезпечення дотримання регулятивних вимог — 8, 9, 10;

• принципи співпраці у сфері регулювання — 11, 12, 13;

• принципи регулювання поведінки емітента — 14, 15,16;

• принципи колективних інвестиційних схем — 17, 18, 19, 20;

• принципи регулювання поведінки фінансових посередників — 21, 22, 23, 24;

• принципи регулювання вторинного ринку — 25, 26, 27, 28, 29, 30.

МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ ОРГАНІВ НАГЛЯДУ ЗА СТРАХОВИМ РИНКОМ

Міжнародна асоціація органів нагляду за страховим ринком (International Association of Insurance Supervisors) була створена в 1994 p. і сьогодні об'єднує представників органів нагляду за страховим ринком майже зі 100 країн. Організація покликана:

• стимулювати розвиток співпраці між національними органами нагляду за страховим ринком;

• розробляти стандарти нагляду за страховою діяльністю та сприяти їх імплементації національними органами нагляду за страховою діяльністю;

• сприяти підвищенню кваліфікації своїх членів;

• координувати зусилля з регулятивними органами в інших секторах фінансового ринку та міжнародними фінансовими інституціями.

Вся діяльність Асоціації концентрується на виробленні міжнародних принципів та стандартів страхової діяльності і підготовці відповідних документів рекомендаційного характеру.

На сьогоднішній день Асоціація підготувала цілу низку рекомендацій щодо стандартів наглядової діяльності.

1. У вересні 1997 р. Асоціація затвердила Основні принципи нагляду за страховою діяльністю. Ці принципи тепер формують основу здійснення контрольних функцій відповідними національними органами.

2. Стандарт ліцензування. Цей документ визначає вимоги, яким має відповідати страхова компанія, що звернулася за ліцензією на здійснення страхових операцій. Крім того, стандарт визначає принципи, на основі яких має будуватися процедура ліцензування.

3. Стандарти здійснення виїзних перевірок. Цей документ визначає процедури та стандарти проведення таких виїзних перевірок, які є важливим інструментом контролю за діяльністю страхових компаній.

4. Стандарти нагляду стосовно деривативів. Цей документ містить рекомендації для органів нагляду щодо здійснення контролю за страховими компаніями у сфері мінімізації ризиків при операціях з деривативами.

Крім того, Асоціація підготувала ще кілька документів, назви яких досить повно відображають їхній зміст:

■ Принципи побудови нагляду за діяльністю міжнародних страхувальників і страхових груп та їхніх підрозділів за кордоном (так званий страховий конкордат).

■ Настанова щодо регулювання страхової справи та нагляду для країн з ринковою економікою, що перебуває в процесі становлення.

■ Модель меморандуму про розуміння.

МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА

Безпосередньо питаннями валютно-фінансових відносин у Міжнародній торговельній палаті (International Chamber of Commerce) займаються дві спеціалізовані комісії — Комісія з фінансових послуг та страхування і Комісія з техніки банківських операцій.

Комісія з фінансових послуг та страхування являє собою міжгалузеву інституцію, діяльність якої спрямована головним чином на усунення бар'єрів для операцій на міжнародному ринку фінансових послуг, у тому числі шляхом участі у виробленні ефективних систем нагляду та саморегулювання ринку (тобто регулювання відповідної діяльності самими учасниками ринку фінансових послуг без втручання з боку держави).

На практиці Комісія формулює позицію Міжнародної торговельної палати з ключових питань розвитку сектора фінансових послуг та його регулювання і подає відповідні документи Міжнародному валютному фонду, Світовій організації торгівлі, Європейській комісії, Всесвітньому банку та Організації Об'єднаних Націй.

До складу Комісії входять продавці та покупці фінансових і страхових послуг, фінансові та страхові посередники, що дає їй можливість впливати на політику міжнародної спільноти на відповідному ринку.

Діяльність Комісії з техніки банківських операцій має на меті: розробку нових уніфікованих правил; оновлення уніфікованих правил для документарних акредитивів та інкасо; перегляд банківських процедур для запровадження технологій автоматизованої обробки даних тощо.

Міжнародна торговельна палата розробила кілька документів, які фактично визначають стандарти здійснення певних операцій. Це насамперед Уніфіковані правила та звичаї для документарних

акредитивів (The Uniform Customs and Practice for Documentary Credits). Цей документ складається з кількох розділів, а саме:

загальні положення та визначення;

види акредитивів та повідомлення про них;

зобов'язання та відповідальність;

документи;

інші положення;

переказний акредитив;

переуступка виручки.

Мета запроваджених документом правил здійснення розрахунків із використанням документарних акредитивів — запобігання можливим непорозумінням у міжнародних операціях.