Місцеве самоврядування відіграє особливу роль у системі місцевих фінансів . Фінанси місцевого самоврядування є однією з форм і складовою фінансів місцевих органів влади, як в унітарних, так і в федеративних державах. Суб'єктом фінансової діяльності місцевого самоврядування є колектив людей, об'єднаний за територіальною ознакою, тобто територіальний колектив .
Територіальний колектив - являє собою визнану у праві місцеву спілку людей публічного характеру (місцеву публічну спілку), формою організації місцевої влади. Для кожної країни характерні свої особливості в організації територіальних колективів,де вони мають різні назви:
- в Італії, Бельгії, Швеції - комуна,
- в Німеччині - община,
- в Російській Федерації - "муниципальное образование", "территориальное сообщество",
- в колишній Російській імперії - община та земство,
- у Франції - комуна, департамент, регіон,
- у Польщі - гміна.
У Конституції України територіальний колектив названо територіальною громадою.
Територіальна громада - це сукупність громадян України, які спільно проживають у міському чи сільському поселенні, мають колективні інтереси і визначений законом правовий статус (за визначенням В.Кравченка). Поселення, яке має статус територіальної громади, наділяється певними правами (на відміну від просто територіальної одиниці). У першу чергу, це право на самоврядування. Місцеве самоврядування, згідно з Конституцією України, здійснюється територіальною громадою, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Територіальні громади обирають відповідні ради. Вони обирають сільського, селищного чи міського голову. Голова районної чи обласної ради обирається депутатами відповідної ради .
Конституцією України визначено основні функції територіальної громади. Стаття 142 Конституції України встановлює, що матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, які перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальна громада не може бути засновником і учасником господарських товариств із додатковою відповідальністю, повних та командитних товариств .
Територіальна громада у фінансовій сфері для більшості зарубіжних країн характеризується різноманітністю форм організації фінансової діяльності. Кожен територіальний колектив формує свою, індивідуальну фінансову систему в рамках чинного законодавства своєї країни. Передусім це стосується вибору моделей місцевого оподаткування, форм залучення кредитних ресурсів, визначення інвестиційних пріоритетів. Саме така особливість організації фінансової діяльності територіальних колективів є основою для стійкості та стабільності фінансів місцевого самоврядування, які в свою чергу залежать не стільки від центральної влади, скільки від безпосередньої діяльності членів територіального колективу та його органу управління .
Територіальна громада в Україні як інститут лише формується. Вона поки що затиснута в загальнодержавну єдину організацію фінансової системи. У такій ситуації мало що залежить від діяльності самої громади, яка очікує лише на державу. Але держава не спроможна прийти всім на допомогу. Отже, утворюється замкнуте коло, що є однією з вагомих причин нинішньої фінансової кризи .
У рамках територіальної громади, якій надано господарську автономію, громадяни країни мають реальну можливість самостійно будувати собі життя, не сподіваючись на чиюсь допомогу. Як визначено в Європейській хартії про місцеве самоврядування, через громаду громадяни вчаться господарювати і здійснювати реальне господарювання, керують фінансовими справами. Саме в громаді здійснюється реалізація більшості соціально-економічних прав громадян у демократичному суспільстві .
У багатьох зарубіжних країнах це питання в тій чи іншій формі врегульовано. Наприклад, у США низові одиниці, що можуть бути прирівняні до територіальної громади, мають статус муніципальних корпорацій. Це сіті, бороу, віліджі й тауни, де проживає дві третини населення країни. Муніципальна корпорація - це такий само господарюючий суб'єкт, як і будь-яке інше акціонерне товариство. Подібні підходи застосовуються і в Канаді та в інших країнах. Територіальні колективи невеликих за чисельністю населених пунктів, як правило, організують економічну діяльність власними силами через відповідні відділи, департаменти, котрі діють у структурі їхніх виконавчих органів. У ряді випадків вони спільно створюють муніципальні підприємства із статусом юридичної особи. Територіальні колективи великих населених пунктів, як правило, створюють комунальні компанії, які є самостійними юридичними особами. Багато територіальних колективів беруть дольову участь у капіталі приватних компаній або взаємодіють з ними у формі партнерства на основі укладених угод .
У багатьох зарубіжних країнах законодавство визначає, що держава не несе відповідальності за фінансовими зобов'язаннями територіальних колективів. Територіальні колективи, у свою чергу, не відповідають за фінансовими зобов'язаннями держави
РОЗДІЛ 2. Виконання бюджетної політики на місцевому рівні
2.1. Основи бюджетної системи України
2.2. Роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави
2.3. Загальна організація та управління виконанням відповідного місцевого бюджету
2.4. Координація діяльності учасників бюджетного процесу
2.5. Бюджетний процес
Бюджетний цикл
Касове виконання бюджету
2.6. Економічний і політичний вплив на бюджет органу місцевого самоврядування