Місцеві фінанси - Сунцова О.О. - Взаємозв'язок державного та місцевих бюджетів

o Місцеві фінанси не можна повністю спланувати та оцінити без належного розуміння фінансових зобов'язань, які не передбачені у рішенні про бюджет на відповідний рік і у складі будь-яких постійних асигнувань.

o Розмір прибутку, витрат і фінансових зобов'язань перед бюджетом широкого спектру комунальних підприємств робить необхідним врахування цих установ і відповідних видів діяльності при оцінці загальної фінансової стабільності бюджету.

Більшість сучасних бюджетів вимагає певного ступеню розкриття фінансової діяльності комунальних підприємств та зобов'язань разом з представленням проекту бюджету на розгляд місцевої ради .

Тому інструкції стосовно відповідності цим вимогам зазвичай видаються разом із загальними вказівками до бюджету, що дозволяє здійснювати їх аналіз під час процесу складання бюджету .

Форма представлення цієї інформації залежить від виду установи та діяльності .

У бюджеті відображаються прямі трансферти підприємствам, вони повинні здійснюватись у рамках асигнувань відповідно до загальних інструкцій.

Якщо надання бюджетних коштів не передбачається, інструкції комунальним підприємствам, державним фінансовим установам і подібним організаціям зазвичай обмежуються обов'язковою формою розкриття фінансової, а також деякої додаткової аналітичної інформації .

Нижче наведено перелік деяких напрямків, на які слід звертати увагу при оцінці цих підприємств у контексті бюджету:

1. Сума прямих бюджетних дотацій або субсидій .

2. Вартість надання субсидій .

3. Гарантії боргу, законні або такі, що маються на увазі .

4. Прибуток органу влади від капіталовкладень та прибуток, що залишається у розпорядженні комунальних підприємств.

5. Контекст, у якому існує субсидія або зобов'язання.

6. Ефективність досягнення завдань/цілей .

7. Ступінь фінансового ризику .

У прагненні розширити базу надходжень, органи місцевого самоврядування стають все більш залежними від комунальних платежів. Плата за послуги сприяє економічній ефективності і підвищенню якості послуг

Економістам подобається казати, що системи ціноутворення є набагато точнішим виміром уподобань громадян, ніж скринька для бюлетенів при голосуванні. Фінансування громадських послуг, таких як тепло-, водопостачання та водовідведення, природний газ, тільки з загальних податкових надходжень допускається лише коли споживачі сплачують відповідно до обсягів постачання . Якщо споживачі не сплачують за ці послуги, органи місцевого самоврядування намагаються дотримуватися зростаючого попиту. З іншого боку, споживачі, з яких береться плата за саме той обсяг води, який вони використали, будуть вживати менше, ніж тоді, коли ця послуга фінансувалася з загальних податкових надходжень. Приклади того, де можна сподіватися на ріст продуктивності завдяки введенню плати за послуги на місцевому рівні - це вивіз сміття, комунальні послуги, утримання парків, інформаційні послуги, транспорт та охорона здоров'я населення .

Взаємозв'язок державного та місцевих бюджетів

o Незалежно від того, яка форма державного управління діє у країні - федеральна чи унітарна - місцеві бюджети пов'язані з державним бюджетом і повинні складатись координовано .

o В унітарних системах, навіть якщо бюджети місцевих органів самоврядування є незалежними, для відображення всіх бюджетних зобов'язань і фінансів країни необхідно складати зведений бюджет. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва та Севастополя .

o Розподіл видатків і надходжень між центральними і місцевими органами влади є предметом постійних політичних дебатів та торгів. Бюджетний кодекс чітко розмежовує видатки між бюджетами та закріплює джерела доходів, підвищуючи таким чином рівень прозорості та об'єктивності бюджетного процесу .

o Державний бюджет не можна скласти розумним чином без того, щоб спочатку не зробити основні підрахунки і прийняти рішення стосовно розподілу обов'язків, ресурсів і пріоритетів між центральними і місцевими органами влади.

Інструкції Міністерства фінансів (особливості складання розрахунків до проектів місцевих бюджетів) до органів місцевого самоврядування суттєво змінюються залежно від форми державного управління в країні, особливо по відношенню до розподілу надходжень і видатків.

Це ґрунтується на унітарній системі державного управління з великим ступенем незалежності органів місцевого самоврядування у тому, що стосується складання та затвердження їхніх бюджетів на відповідний рік.

Інструкції органам місцевого самоврядування можуть бути у формі пояснювальної записки Міністерства фінансів, яка регулює, перш за все, три речі:

1) Прогноз доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

2) Нормативні критерії, що повинні застосовуватись при обчисленні трансфертів з державного бюджету органам місцевого самоврядування на реалізацію програм, можливо, разом з оцінками потреб;

3) Запити на отримання інформації, необхідної для остаточного вирішення бюджетних питань (обсягу міжбюджетних трансфертів, субвенції на здійснення програм соціального захисту) або для підготовки зведеного бюджету .

Прямі трансферти з державного бюджету органам місцевого самоврядування (дотації, субвенції), що не є частиною формул стабілізації або розподілу надходжень, повинні відображатись як видатки державного бюджету і надходження місцевих бюджетів .

Формули та розрахунки обсягу надходжень є окремою статтею і, як правило, надаються органам місцевого самоврядування для цілей планування в окремому розділі. Міністерство фінансів також може здійснювати оцінки надходжень для органів місцевого самоврядування, які відображатимуть місцеві джерела надходжень, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів .

Пакет інструкцій до бюджетів органів місцевого самоврядування повинен також регулювати гарантії заборгованості місцевих бюджетів або інші потенційні зобов'язання.

Органи місцевого самоврядування в процесі складання бюджету можуть подавати такі дані:

1. Дані про контингент надходжень; кількість учнів, дітей віком від 3 до 6 років, отримувачів соціальних послуг, чи інші дані, залежно від яких слід проводити розрахунки на основі нормативних критеріїв.

2. Вимоги чи запити стосовно випуску облігацій або інших гарантій фінансування.

3. Питання, які бажають підняти органи місцевого самоврядування.

4. Пропозиції стосовно інвестиційних програм .

Точкою відліку в бюджетному процесі всіх унітарних систем є попередній розподіл надходжень між центральними і місцевими органами влади. Це одна з багатьох причин, чому процес складання державного і місцевих бюджетів повинен починатися одночасно, навіть незважаючи на те, що час остаточного затвердження бюджетів органів місцевого самоврядування буде іншим .