Розрахунковий обсяг видатків на культуру і мистецтво визначається, виходячи із чисельності наявного населення адміністративно-територіальної одиниці та розрахунково-фінансових нормативів видатків на одного жителя, що визначається як середній розмір загальних видатків відповідних місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на минулий бюджетний період на одного жителя, і коригується на прогнозований обсяг ресурсів бюджету, що спрямовуються на зазначені програми у наступному бюджетному періоді .
Розрахунок обсягу видатків на фізичну культуру і спорт
Розрахунковий обсяг видатків на фізичну культуру і спорт визначається з урахуванням чисельності наявного населення адміністративно-територіальної одиниці та частки зазначених видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та районів у загальній сумі видатків на фізичну культуру і спорт усіх місцевих бюджетів за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на бюджетний період, що передує плановому.
Нерозподілений резерв коштів перерозподіляється між бюджетами міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення і бюджетами районів згідно із рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних рад з метою зменшення фактичних диспропорцій між цими місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ.
Розрахунковий обсяг видатків місцевих бюджетів на інші заходи ^а;) здійснюється за індивідуальним розрахунком. Значення показника Vdj для бюджету міста Києва розраховується з дотриманням положень Бюджетного кодексу України щодо закріплення доходних джерел між Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та норм Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" щодо стабільності у міжбюджетних взаємовідносинах Державного бюджету України і бюджету міста Києва. Обсяг додаткових коштів, що забезпечує виконання цієї норми, визначається, виходячи з показників бюджету міста Києва у зіставних на плановий бюджетний період умовах.
Відповідно до Бюджетного кодексу, після визначення обсягу видатків місцевих бюджетів, що беруться до розрахунку при обчисленні трансфертів, ці видатки фінансуватимуться за рахунок здійснених за формулою трансфертів та надходжень, що мають надійти з кошика доходів кожного місцевого бюджету. Закладені в Кодексі принципи формування доходів полягають у тому, що "фінансування залежить від функції". Тобто доходи та вирівнювальні трансферти призначаються місцевим бюджетам для фінансування запланованих видатків місцевих бюджетів, і в цьому розумінні доходи відіграють переважно пасивну роль у визначенні обсягу видатків. Формула позбавляє сенсу навмисного заниження доходів, щоб виторгувати щонайбільше трансферту.
Кошик доходів місцевого бюджету складається із семи окремих джерел, з-поміж яких найважливішим є прибутковий податок з громадян. Для розрахунку трансферту (Tj) місцевому бюджету Міністерство фінансів робить оцінку сукупних доходів у кошику доходів (С) за прогнозованими макроекономічними показниками: рівня інфляції та рівня економічного зростання. Оскільки прибутковий податок з громадян підлягає "розщепленню" згідно із статею 65 БК, розрахунок по ньому здійснюється окремо .
Для бюджету кожного міста та району розраховується індекс відносної подат-коспроможності (Ij), що використовується для оцінки доходів на душу населення в кожному місті чи районі. Головна функція цього індексу полягає в забезпеченні послідовної, надійної та прозорої методики розрахунку доходного потенціалу всіх місцевих бюджетів. Для кожного міста чи району цей індекс вимірюється як відношення його усталених середніх доходів на душу населення до середнього показника доходів на душу населення по країні. Скажімо, якщо цей індекс дорівнює двом, це означає, що певний місцевий бюджет має спроможність зібрати доходів на душу населення вдвічі більше за середній показник по країні.
Після встановлення індексів відносної податкоспроможності для всіх міст і районів очікувані доходи на душу населення для кожного міста чи району мають бути розраховані як добуток їхнього індексу відносної податкоспроможності та прогнозованих сукупних доходів на душу населення. Встановлені індекси залишатимуться фіксованими на значний період часу, щоб винагородити зусилля місцевих бюджетів у збільшенні своїх доходів у майбутньому.
Важливою властивістю цих формульних трансфертів є те, що вони не залежать від рівня фактичного виконання доходів та видатків місцевих бюджетів у наступному бюджетному періоді. Завдяки цьому ці трансферти не позбавляють місцеві самоврядування стимулів заощаджувати на видатках і спонукають їх нарощувати доходи.
Більше того, хоч місцеві органи влади, можливо, ніколи і не будуть цілковито задоволені своїм рівнем доходів, але за формульної системи трансфертів вони бодай можуть бути впевнені в тому, що ставлення до кожного окремого самоврядування з боку держави таке саме, як і до всіх інших, без будь-яких викривлень.
7.9. Вертикальні дисбаланси та їх фінансове вирівнювання
7.10. Горизонтальні фіскальні дисбаланси та їх вирівнювання
РОЗДІЛ 8. Управління фінансами і фінансовий контроль на регіональному рівні
8.1. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів
Основні положення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками
Облік бюджетних зобов'язань та контроль бюджетних повноважень
Порядок розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів
8.2. Звітність про виконання місцевих бюджетів
Структура, періодичність та терміни подання