Нумізматика - Шуст P.M. - §2. Монетна справа та грошове господарство Ольвії

Найдавнішими нумізматичними пам'ятками на території України є монети грецьких колоній, заснованих на території Північного Причорномор'я в античну епоху, здебільшого, вихідцями з міст іонічного узбережжя Егейського моря — Мілету, Гераклеї Понтійської та ін. На перших порах колонії мали характер торгових факторій.

Одні з найдавніших поселень грецьких колоністів були засновані в гирлі Південного Бугу, на берегах Бузького лиману та на о. Березань. Останнє з них виникло близько 645/644 р. до н. е. Завдяки надзвичайно вигідному розташуванню, перше місце серед колоній цього регіону посіла Ольвія, яка на багато століть стала провідним політичним, економічним та культурним центром Північного Причорномор'я, відомим у всьому античному світі. Підтвердження цього відвідання міста найвідомішим істориком стародавнього світу Геродотом з Галікарнасу, який залишив чимало відомостей про життя ольвіополітів (борисфенітів) та їхніх сусідів — скіфів. Завдяки довготривалим археологічним дослідженням, започаткованим ще у другій половині XIX ст., і залученню нумізматичних та епіграфічних джерел, було відтворено історичну долю Ольвії. Виняткова роль у цьому належить монетній спадщині, завдяки якій вивчено багато аспектів економічного, торговельного, фінансового розвитку цього полісу, його мистецького та релігійного життя.

Виготовлення власних монет в Ольвії розпочалося під впливом грецьких колоній Істрії та Аполлонії вже в архаїчний період її історії: наприкінці VII — на початку VI ст. до н. е. Перші з них мали вигляд "стріл" — їх поява пов'язана з поширенням культу древньогрецького бога Аполлона Лікаря, атрибутами якого були лук та стріли. Дещо пізніше — у третій чверті VI ст. — розпочалося виробництво грошових знаків у формі рибок або дельфінів. Саме тому їх і називали "дельфінами", або "рибками", і спочатку вони мали характер вотивних дарів на честь бога Аполлона Дельфінія. Найдавніші ольвійські грошові знаки були виготовлені задовго до появи монет у стародавніх Греції та Римі. Тривалий час "стріли" (по 5,3 г кожна) та "дельфіни" (по 3,18 г кожний) паралельно використовувалися на грошовому ринку. Мідь, з якої вони виготовлялися, завозили з інших грецьких колоній, насамперед, з Істрії та Аполлонії. Вивчення їхніх метрологічних параметрів дає підстави припустити, що десять "дельфінів" дорівнювали шести "стрілам". Лише в середині VI ст. до н. е. "дельфіни", стали панівними ольвійськими монетними знаками. Археологічні дослідження засвідчують наявність значної кількості цих грошових знаків у скарбницях храмів та заможних ольвіополітів. Трапляються депозити, що містили по декілька тисяч "дельфінів". Період їх використання був доволі тривалим — аж до кінця IV ст. до н. е. Після поширення на ольвійському грошовому ринку номіналів мілетської монетної системи між ними та місцевими "дельфінами" встановився обмінний курс, який упродовж 600—540 рр. до н. е. був таким: 2304 "стріли" за один електровий статер вагою бл. 14,1 г. У 540—480 рр. до н. е. за нього платили вже 3844 "дельфіни".

У першій половині V ст. до н. е. у житті Ольвії відбулися значні зміни, що знаменували початок класичного періоду її історії. Внаслідок дії низ

Ольвія. Дельфіни. Мідь

ки військово-політичних та економічних чинників припинили існування землеробські поселення, що оточували місто, а їхні жителі переселилися в Ольвію, в результаті чого сформувалася нова міська спільнота — демос і відбулося остаточне оформлення міста як окремого поліса. Свідченням цих змін став випуск близько 480—470 рр. до н. е. нового типу монет — так званих асів. Ольвія була єдиним грецьким полісом, який розпочав свою монетну емісію з виготовлення великих литих монет. На їх аверсі вміщено зображення голови Афіни Паллади, зліва від якої — дельфін, а на реверсі — колесо. Оформлення монет цього типу зумовлене посиленням впливу на грецький світ Афінської держави, яка відіграла визначальну роль у перемогах над персами. Вага більшості "асів" першої емісії коливається від 54 г до 76 г, що відповідало вартості 12 "стріл" або 20 "дельфінів". Відомим є також унікальний екземпляр "аса" вагою 275,6 г. Близько 470—460 рр. до н. е. здійснена наступна емісія монет цього типу, яка відрізняється від попередньої вміщенням на реверсі напису "ЕПІК" та вдвоє більшою вагою — майже 127г. У середині Уст. до н. е. були випущені ще дві серії ольвійських литих "асів".

Близько 440—430 рр. до н. е. в Ольвії розпочалося карбування срібної монети. Саме тоді було випущено незначну кількість статерів, на аверсі яких вміщено зображення одягнутого у шкіру лева Геракла, який натягає тятиву лука, і ім'я "ЕМШАКО". Поле реверса монети займає вдавлений квадрат з "колесом" усередині, по боках квадрата — зображення дельфінів. Вага цих статерів коливається між 7,85 г та 11,74 г, тобто вони близькі до однотипного номіналу егінської монетної системи. Невеликою була й емісія другої серії статерів. На їх аверсі вміщено зображення богині Деметри, а на реверсі — орла, який стоїть на дельфіні.

На цей же час припадає і поширення на ольвійському грошовому ринку електрових статерів малоазійського м. Кізика (т.зв. кізикінів). Використання населенням Ольвії різноманітних монет сприяло формуванню тут у 440—430 рр. до. н. е. власної грошово-вагової системи, при якій 1 електровий статер (16,35 г) = 2304 "стрілам" - 3844 "дельфінам" = 10 срібним статерам (12,11г). При цьому раціо електру і бронзи становило 1:748, срібла і бронзи — 1:100, золота і срібла — 1:13,33.

В останній чверті V ст. до н. е. в Ольвії були випущені великі литі аси з написом "АРІХ" і зображенням голови Медузи Горгони — на аверсі та орла на дельфіні — на реверсі. Ці монети були виготовлені афінянами, які на чолі з Періклом у 438—437 рр. до н. е. здійснили успішну експедицію на узбережжя Чорного моря. її результатом стало повалення панування ольвійських олігархів і приєднання полісу до Афінського морського союзу. Одночасно розпочалась емісія "дельфінів" з написом "АРІХ", які мали виконувати не лише грошові, а й вотивні функції. Однією з причин появи цих випусків була необхідність централізації монетної справи в руках держави. При цьому анепігафні "стріли" та "дельфіни" мали обмінюватися на "аси” та "дельфіни" з написом "АРІХ". За своїми ваговими параметрами литі "аси" поділяються натри групи: 1) 138— 104 г; 2) 34—21 г; 3) 16—10 г, що приблизно дорівнювало 1/96,1/384 та 1/768 частині електрового кізикіна. Припускають, що найважчі відомі "дельфіни" — вагою 103 г (зберігаються у Британському музеї в Лондоні) та 92,54 г (виявлені під час розкопок в Ольвії у 1976 р.) — були еквівалентами срібних оболів. Виготовленням монет з написом "АРІХ" завершився перший період грошового обігу Ольвії класичного періоду.

Наступний етап в історії грошового господарства Ольвії розпочався близько 410—400 рр. до н. е. після появи на ринку срібних монет з написом "ОЛВІ". Вивчивши дві відомі монети цієї серії, дослідники визначили їх як обол та геміоболегінської монетної системи. Дещо пізніше, близько 400—380 рр. до н. е., розпочалася емісія "асів", які певною мірою нагадували попередні емісії. На їх аверсі вміщувалось зображення голови Медузи Горгони у фас, а на реверсі — орел, який сидить на дельфіні і клює його в голову, та напис "О — Л — В — I”. Метрологічні параметри цих асів коливаються між 18 та 27 г, що відповідало діхалку (1/4 срібного обола).

Приблизно у той же час було прийнято закон, який регулював грошове господарство міста. Зокрема, він дозволяв вільне завезення на територію полісу золотої, електрової та срібної монети іноземного карбування, однак в обіг ці монети не допускалися, їх необхідно було відразу ж обміняти на міські гроші — "ольвійську мідь та срібло". Закон визначав умови обміну монет — "золото продавати і купувати по десять з половиною статерів за кізикський статер", а інші монети обмінювати за взаємно погодженим курсом. При цьому співвідношення вартості золота і срібла встановлювалось на рівні 1:14. Сплата мита за здійснення обміну не передбачалась, але на порушників закону накладався штраф. Поява цього закону була зумовлена браком дорогоцінних металів, чим і диктувалась необхідність обміну ольвійських мідних "стріл", "дельфінів" та "асів" на іноземну золоту, електрову та срібну монету.

У 385/380—360/355 рр. до н. е. в Ольвії почали карбувати мідні монети — халк (3,18 г) та діхалк (6,36 г). На їх аверсі зображено голову Деметри або Аполлона, а на реверсі — орла на дельфіні або колосок. На багатьох монетах містяться ініціали осіб, відповідальних за монетну емісію у полісі. Запровадження карбування мідної монети дослідники пов'язують з Каллініком, сином Евксена. Внаслідок цього місто отримало значні прибут

Ольвія. Ас. Мідь. V—IV ст. до н. е.

ки. Саме тому на його честь, за пропозицією архонтів і членів колегії Семи, наприкінці першої чверті IV ст. до н. е. було видано декрет. Він передбачав відзначення Каллініка значною грошовою винагородою в сумі 1000 золотих. Раціо срібла та міді тоді становило 1:25. До цієї серії монет наближеним є випуск незначної кількості срібних діоболів вагою близько 1,92 г.

Внаслідок посилення політичного протистояння в Ольвії близько 350 р. до н. е. відбулася зміна влади, і на чолі полісу опинилися представники олігархічних кланів, які уклали договір з олігархічною верхівкою ольвійської метрополії — міста Мілет. І лише після захоплення Мілету Александром Македонським у 334 р. до н. е. відбувся похід Зопіріона, який відновив демократичне правління в Ольвії. В її історії розпочався елліністичний період, який тривав до І ст. до н. е.

Ольвійські монетні емісії елліністичного періоду характеризуються значною різноманітністю номіналів, що карбувалися з різних металів, насамперед, зі срібла та міді або бронзи. Вже на початку цього періоду в обіг було запроваджено єдину серію золотих, срібних та мідних монет. На аверсі номіналів цього випуску вміщено зображення голови Деметри, повернутої вліво, а на реверсі - орел на дельфіні. Всі монети мають також додаткові елементи оформлення — окремі літери, монограми та символи — колосок, лук, тризубець, зірка та ін. Імовірно, монети належали жрецям — представникам храмів, які фінансували карбування монети. Перші ольвійські елліністичні монети випущені близько 330—310 рр. до н. е. Це були золоті статери вагою 8,49 г, які карбувалися за аттичною монетною системою, срібні тетрадрахми та дідрахми, а також мідні монети. На той час електрові кізикські статери були витіснені з обігу золотими статерами, які у великій кількості карбувалися Александром Македонським, а згодом — Лісімахом.

Наступні випуски монет здійснювалися під егідою настоятелів храму Посейдона. Вони складалися зі срібних тетрадрахм (другий випуск), із одного золотого номіналу (1/4 статера за аттичною системою), двох срібних та трьох мідних (третій випуск). Монети третього випуску не містять жодних ініціалів та символів, що свідчить про фінансування їх випуску міськими властями.

Однією з найбільш характерних для ольвійського монетного карбування елліністичної доби є емісія так званих борисфенідів — бронзових монет зі зображенням на аверсі бородатого божества Борисфена, а на реверсі — скіфської зброї — горита (колчана для стріл), парадної сокири і напису "ОЛВІО", а також різноманітних монограм та символів. Серед великої кількості різновидів "борисфенідів" П. О. Каришковський виділив 17 стилістичних груп, що різняться між собою штемпельними зображеннями. Емісія цих монет тривала впродовж 300—280 рр. до н. е. під контролем міських урядовців. їх вага становила близько 6—7 г, тобто дорівнювала метрологічним показникам діхалка. Відповідно до норм аттичної монетної системи, один золотий статер обмінювався на 480 мідних монет цього номіналу. Інколи властям вдавалося домогтися зниження цього курсу. Так, у декреті на честь Протогена зазначається, що золотий статер вартував 400 "борисфенідів". Широкомасштабну емісію цих монет дослідники пов'язують з позикою у розмірі 3000 золотих статерів, яку надав Ольвії мешканець Херсонеса Аполлоній. Завдяки цьому міським властям вдалося наповнити ринок достатньою кількістю розмінної монети.

Значно менше карбувалося срібних монет. У 280—270 рр. до н. е. за аттично-евбейською монетно-ваговою системою в Ольвії випускались дідрахми (бл. 7,9 г) та драхми (бл. 4,17 г). На їх аверсі зображено голову Аполлона, а на реверсі — орла на дельфіні. У наступні десятиліття емітувалися подібні до "борисфенідів" мідні монети трьох номіналів — тетрахалк, діхалк та халк.

У середині III ст. до н. е. грошове господарство Ольвії поповнювалося незначними емісіями срібних та мідних монет, які не мали суттєвого впливу на її грошовий ринок. Серед них варто виділити серію монет — дідрахму, драхму та гемідрахму, які за метрологічними показниками відповідали родоській монетній системі.

Характерним явищем для ольвійської монетної системи було періодичне перекарбування мідних номіналів, пов'язане зі зміною вартісних співвідношень між монетними металами. З цими ж економічними процесами пов'язане явище надкарбування монет.

На початку II ст. до н. е. в Ольвії було випущено високомистецьку серію срібних монет зі зображенням голів Геракла, Аполлона та Артеміди на аверсі, палиці, кифари та лука і колчана — на реверсі. Крім того, при їх оформленні було використано нову систему позначень з літер та монограм, розміщених навколо зображення. Припускають, що автором штемпелів, використаних для їх виготовлення, був різчик херсонеського монетного двору. Ця емісія пов'язується з даниною, яку Ольвія щорічно сплачувала скіфським царям. Залишаючись незалежним полісом, місто сплачувало "дари" царю одного зі скіфських племен — сайїв — Сайтафарну. Розміри цих грошо

Ольвія. Діхалк. Мідь. 380—350 рр. до. н. е.

Ольвія. Статер (дідрахма). Срібло. Перша половина II ст. до н. е.

вих витрат були доволі значними — майже 900 золотих статерів, що було тяжкою повинністю для міської скарбниці.

В умовах зростання військової небезпеки ольвіополіти змушені були дбати про зміцнення обороноздатності свого міста. Для цього Протоген розпочав будівництво фортифікаційних споруд. Одночасно вівся пошук нових союзників, здатних стати на захист колонії. Одним з них був цар Малої Скіфії Акроса, на честь якого у 170—160 рр. до н. е. було відкарбовано мідну монету.

Серед ольвійських грошей другої половини II ст. до н. е. відомими є не лише міські номінали, а й монети з іменем скіфського царя Скілура. Відомі три їх емісії. Найбільш цікавими є три номінали другої емісії, на аверсі яких зображено голову самого царя. Тут же міститься ім'я та титул Скілура, а також назва міста "ОЛВІО". Серія царських монет Скілура, датована близько 130— 120 рр. до н. е., складалася з трьох мідних номіналів — тетрахалка, діхалка та халка. її незначні масштаби підтверджують перевагу політичних, а не економічних міркувань при її здійсненні.

Останніми ольвійськими монетними випусками елліністичного періоду були анонімні мідні халки та тетрахалки 80—70-х років до н. е. Ці монети, що нагадують подібні емісії Боспорського царства, тісно пов'язані з часами панування на цих територіях понтійського царя Мітрідата. У середині І ст. до н. е. Ольвія була розгромлена гетськими племенами на чолі з Буребістою. На цьому завершився елліністичний період ольвійської історії.

Після гетського розгрому повноцінне життя Ольвії відродилося не відразу. Затяжні війни між римлянами та гетами продовжувалися аж до початку І ст. н. е. Ольвіополіти, які перед військовою загрозою змушені були покинути місто, поволі поверталися додому. Розпочався останній — римський — період історії полісу. Про відновлення політичного та економічного становища Ольвії свідчив початок монетного карбування. Першими емісіями були мідні монети з головою Зевса на аверсі і орлом — на реверсі, а також золоті монети зі зображенням увінчаної діадемою голови царя Фарзоя на аверсі і орлом та іменем царя — на реверсі. Перші золоті монети царя Фарзоя, датовані 5 р. ольвійської ери (50/51 рр.), вказують на залежність міста від пізньоскіфських чи сарматських племен. їх емісія продовжувалася доволі довго — аж до часів панування імператора Веспасіана і припинилася бл. 76/77 рр. Після смерті Фарзоя в Ольвії карбувалися срібні монети з іменем його сина і наступника Іненсімея. На їх аверсі вміщено зображення голови царя в діадемі, навколо — кругова легенда грецькою мовою "ЦАР ІНЕНСІМЕЙ". На реверсі — голова Аполлона, по боках від неї — лук та дельфін, а також монограми, навколо — кругова легенда з назвою міста та іменем магістрате Нікерата. Вага монет близько 11,13г, що відповідало метрологічним показникам потрійного денарія. Наприкінці панування імператора Веспасіана в Ольвії було здійснено емісію денаріїв з іменем царя Іненсімея. Всі ольвійські емісії скіфських царів були незначними, що засвідчує їх донативний характер.

В останні роки правління імператора Клавдія (53/54 рр.) і впродовж усього панування Нерона (54—68 рр.) в Ольвії здійснювалося карбування мідних монет. Основними номіналами при цьому були дупондій та семіс, рідше — ассарій. Наприкінці панування Нерона було здійснено емісію срібних потрійних денаріїв. На аверсі цих монет зображена голова Аполлона, а на реверсі — орел. Характерною для цих монет є наявність монограми імені та посади першого архонта, а також монограм та символів інших посадових осіб Ольвії.

З останньої чверті І ст. н. е. основним номіналом ольвійського карбування стали тетрассарії (чотири ассарії). На аверсі цих монет зображено голову Аполлона, на реверсі — орла, який тримає у кігтях блискавку. Перші емісії цих монет припадають на кінець правління імператора Доміціана (81—96 рр.), а їх випуск продовжувався і за правління Нерви (96—98 рр.), Траяна (98—117 рр.) та Адріана (117—138 рр.). За часів римського панування в обігу часто використовувались над карбовані мідні монети. Це явище було зумовлене забороною здійснення нових монетних емісій, натомість надкарбування старих номіналів дозволялось. Найчастіше надкарбування штемпелями з різними зображеннями, наприклад, кадуцея та ін., здійснювались за імператорів Траяна, Адріана та Антоніна Пія.

Останні монетні емісії Ольвії здійснені в перші десятиліття III ст. н. е. За часів імператора Септимія Севера (193—211 рр.) було випущено дві серії монет. Перша — за часів Каллісфена, який чотири рази посідав посаду першого архонта-епоніма, складалася з чотирьох номіналів: тетрассарія, дупондія, ассарія та семіса. На монетах цієї серії містились різні зображення, наприклад, на семісах — постать Аполлона та ліра, а також позначення номіналу грецькими літерами. Дана емісія датується 193—197 рр. Монети другої серії, датовані 197—198 рр., мали вигляд провінційно-міських монет, на них містились портретні зображення імператора та членів його родини. Останні ольвійські монети — тетрассарії, потрійні ассарії, дупондії та ассарії з зображенням імператора та його матері Юлії

Ольвія. Халк. Мідь. 140—110 рр. до н. е.

Ольвія. Дупондій. Мідь. 180—185 рр. до н. е.

Мамеї — відкарбовані за часів імператора Александра Севера (222—235 рр.). Після завершення цієї емісії карбування монет в Ольвії припинилося, а незабаром, за часів панування імператора Максиміна, місто стало жертвою готського руйнування.