Нумізматика - Шуст P.M. - §4. Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

Однією з найстаріших грецьких колоній Північно-Західного Причорномор'я була Керкинітида, заснована у другій половині VI ст. до н. е. неподалік сучасного м. Євпаторія (Крим). Найдавнішими монетними знахідками, виявленими на території цього міста, є литі "стріли", аси зі зображенням "колеса", а також ольвійські "дельфіни". Наявність їх дає підстави стверджувати, що Керкинітида мала тісні торговельні контакти з грецькими поселеннями Нижнього Побужжя. її мешканці, за прикладом ольвіополітів, у третій чверті V ст. до н. е. розпочали виготовлення власних монетоподібних грошових знаків типу "стріл" та "дельфінів", а згодом і полісних монет — керкинітидських "асів". Метрологічно вони близькі до ольвійських монет. Вага найважчого з відомих зразків становить 28,7 г. Це дорівнювало 1 /384 мілетського статера або шести "стрілам", або десяти "дельфінам". Наступний період історії монетного карбування Керкинітиди пов'язаний з налагодженням карбування мідних монет. їх поява зумовлена поширенням на території полісу херсонеських монетних номіналів, що свідчило про наявність політичної залежності колонії від Херсонесу. До 30-х років IV ст. до н. е. його монетний імпорт повною мірою насичував місцевий ринок. Після різкого скорочення з невідомих причин кількості завізних грошей власті Керкинітиди у 350—330 рр. до н. е. змушені були розпочати виготовлення власної монети. На її аверсі вміщено зображення лева, який напав на бика, а на реверсі — постать богині Ніке. Наступні серії монет карбувалися у 320—310 рр. до н. е. (аверс — голова Геракла) та 310—300 рр. до н. е. (аверс — голова Гери).

Близько 290 р. до н. е. у політичному житті Керкинітиди відбулися кардинальні зміни: колонія втратила незалежність і остаточно перейшла під владу Херсонесу. Тоді ж припинилося і її монетне карбування. Порівняно з іншими грецькими колоніями (Херсонесом, Ольвією, Тірою), масштаби монетної емісії цього полісу були незначними. Скромні обсяги нумізматичного матеріалу (відомо 120—130 екз.), а також відсутність писемних джерел не дають змоги повноцінно реконструювати грошовий обіг та монетне карбування античної Керкинітиди.

Одним із маловідомих осередків монетного карбування у Північно-Західному Причорномор'ї був Ніконій. Відомості, що містяться у творах античних авторів, та археологічні матеріали дають підстави стверджувати про довготривалість існування цього поселення: VI — III—IV ст. до н. е. Як і інші колонії цього регіону, Ніконій заснували вихідці з міст іонійського узбережжя Егейського моря. Найдавніші нумізматичні пам'ятки

Керкинітида. Стріла. Мідь. 450—425 pp. до н. е.

цього полісу - литі "стріли", що використовувались у VI — третій чверті V ст. до я. с. як розмінна монета. Водночас на його грошовому ринку використовувались ольвійські "дельфіни" та істрійські "колеса". Першими грішми, виготовленими у Ніконії у 470—460 рр. до н. е., були литі монети, дещо подібні до ольвійських "асів". За метрологічними параметрами їх поділяють на три групи номіналів. Вага екземплярів старшого номіналу становила 63,1—56,5 г — половину ольвійського "аса". На аверсі монет цієї серії — зображення сови та грецька легенда, а на реверсі - колесо з чотирма спицями. Зображення на екземплярах середнього номіналу (вагою 16,1—12,4 г) майже такі самі. Монети молодшого номіналу важили 2,4—0,7 г, що дорівнювало показникам істрійських розмінних монет. Основний елемент аверсу — сова, на реверсі є лише грецькі літери "ЕК". Більшість дослідників схиляються до думки, що випуск даної серії монет тісно пов'язаний зі скіфським царем Скілом, про якого у своїй оповіді згадує Геродот. Імовірно, він прагнув розбудувати у Ніконії підконтрольний лише собі торгово-фінансовий осередок. Однак це вступало у протиріччя з політикою Ольвії, яка вважала Ніконій сферою своїх впливів. Через це Скіл став жертвою інтриг ольвіополітів і був усунений від влади.

Прагнучи утримати свої впливи в регіоні, Ніконій у третій чверті V ст. до н. е. став членом Афінського морського союзу, сплачуючи щорічний внесок у розмірі половини таланта. Скромний розмір внеску свідчить про невисокий рівень економічного розвитку міста. В цей час левову частину монетної маси, що обслуговувала потреби місцевого грошового обігу, становили монети Істрії. В середині — другій половині IV ст. до н. е. ніконійці налагодили виготовлення наслідувань істрійських литих "коліс", однак їх місце на ринку було незначним. Населення здебільшого користувалося грошовими номіналами, виготовленими в Ольвії та Тірі, а також тетрадрахмами Філіппа II Македонського. У 331 р. до н. е. Ніконій зазнав руйнувань під час походу Зопіріона, а на зламі III—II ст. до н. е. місто перестало існувати.