Платіжні системи - Вовчак О.Д. - Оперативність.

Однією з найважливіших ознак, що характеризують рівень ефективності платіжної системи, є притаманна їй швидкість розрахунків. Затримки платежу збільшують його вартість і знижують економічний ефект.

Зрозуміло, що кожний платіж не може здійснюватися між платником і отримувачем миттєво. Сучасні технології не забезпечують такої швидкості руху всіх коштів, оскільки це досить дорого, отже — невиправдано. Навіть у розвинутих країнах лише деякі критичні платежі здійснюють у режимі реального часу. Затримки створюють невпевненість у кінцевому здійсненні розрахунків і обмежують можливості отримувача реінвестувати засоби в сировину й основні фонди. Платежі на великі суми вимагають більш швидкого та точного проведення операції, ніж система управління депозитами.

Тому в кожній національній системі платежів визначені терміни остаточних розрахунків звичайних платежів між двома сторонами в межах країни. Але платіжна система повинна здійснювати термінові (як правило, великі) платежі не пізніше того ж дня.

Можливість швидко переказувати свої кошти на рахунках у центральному банку, а також контролювати та прогнозувати залишки на його рахунках спричиняє зменшення попиту на резерви. Комерційні банки можуть точніше прогнозувати свої залишки в центральному банку, брати кредити в інших банках або надавати їм такі кредити і тим самим не накопичувати надлишкові резерви на випадок непередбачених обставин.

При дебетуванні центральним банком рахунку банку від банку-отримувача в системі утворюються кредитні кошти в розрахунках — різниця між загальною сумою відображених в обліковій документації кредитових та дебетових проводок, пов'язаних з платежами. Це рівноцінно вилученню резервів. Коливання суми й обсягу таких коштів у розрахунках ускладнюють проведення грошово-кредитної політики, оскільки залишки коштів комерційних банків на їх рахунках у центральному банку можуть не відображати реального стану в банківському секторі. Оперативно діюча платіжна система може зменшити обсяг і коливання суми коштів у розрахунках. Ідеальна платіжна система повинна мінімізувати затримки платежів.

Економічність.

Для всіх учасників операції основним бажанням є зменшення витрат, і це при тому, що операції повинні проводитись упевнено, надійно, безпечно та зручно.

Ефективні платіжні системи мінімізують операційні витрати. Своєчасність та надійність передачі платіжних інструкцій має велике значення, бо за рахунок цього зменшуються затрати часу і ресурсів на забезпечення процесу проходження платежів. Недосконала платіжна система тільки вилучає ресурси з більш продуктивних сфер їх використання.

Намагаючись підвищити ефективність своїх операцій, банки, що конкурують один з одним, прагнутимуть зменшити витрати на надання платіжних послуг. Результатом цих зусиль здебільшого стає автоматизація традиційно трудомістких платіжних процедур, коли керівництво банку вважає, що, порівняно з працею, капітал і засоби автоматизації є відносно дешевшими.

Як відомо, у розвинутих країнах під тиском конкуренції поширились сучасні технології обробки платежів, оскільки значно зросли обсяги платежів і скоротилися капітальні витрати на автоматизацію. Неабияку роль відіграло й те, що автоматизація обробки платежів та функцій обліку тісно пов'язана з автоматизацією всієї банківської діяльності та створенням нових видів послуг.

Міжбанківські клірингові та розрахункові операції займають ключове місце в платіжних системах країн із великою кількістю банків. Тому створення та експлуатація міжбанківських систем повинна забезпечувати значну економію трудовитрат, капіталів та технічних ресурсів, що може навіть перевищити відповідну економію у внутрішньобанківських системах.

Потік численних платежів між банками, особливо у вигляді паперових платіжних інструментів, суттєво знижує ефективність міжбанківського клірингу і розрахунків. Створення клірингових (розрахункових) палат може не лише значно прискорити платіжний процес, а й спричинити економію витрат на обробку платежів та коштів для проведення розрахунків. Такі палати, звичайно, встановлюють процедури централізованої обробки та бухгалтерського обліку платежів, а також жорсткий операційний графік, обов'язковий для своїх членів. Участь центрального банку теж сприяє підвищенню ефективності платіжно-розрахункового процесу.

При цьому використовується також ефект масштабу, коли зі зростанням обсягу обробки платежів у певному інтервалі скорочуються граничні та питомі витрати на обробку. Збільшення масштабу операцій призводить до економії у сферах зв'язку, обробки, клірингу та розрахунків за платежами як в електронній формі, так і на паперових носіях. Економія від розширення мережі забезпечується ефектом масштабу, коли підключення нових учасників до механізму міжбанківського клірингу і розрахунків спричиняє скорочення граничних та питомих витрат на обробку платежів у всій системі, або в інших формах. Однак, навіть при застосуванні електронної технології не можна вважати, що ефект масштабу однозначно викликає значну економію витрат.

У розумінні користувачів економічна ефективність означає, що користь від певних платіжних інструментів, клірингових послуг або розрахункових операцій має перевищувати витрати, пов'язані з ними, включаючи оплату, яка безпосередньо або опосередковано стягується банками чи іншими постачальниками послуг.

Розглядаючи недоліки та переваги різних альтернативних платіжних механізмів, користувачі враховують такі важливі параметри, як швидкість розрахунків, фізичні характеристики платіжного інструмента (наприклад, складання документів на папері та в електронній формі), складність користування інструментом, небезпеку крадіжок, шахрайства, підробки і помилок в оформленні. Можуть також враховуватись конфіденційність, сумісність із системами бухгалтерського обліку, прибутки та витрати, що пов'язані із коштами в розрахунках. Взаємозв'язок цих властивостей і очікувані прибутки та витрати при використанні певних платіжних механізмів чи інструментів можуть залежати від вартості платежів, відстані передачі та співвідношення регулярних і разових платежів.

У розумінні постачальників платіжних послуг економічна ефективність означає, що користь, включаючи прибуток, від надання користувачам певних платіжних інструментів, клірингових послуг або розрахункових операцій має перевищувати витрати на їх надання, включаючи прибуток на інвестований капітал, який визначається ринком. Постачальники особливо зацікавлені в тому, щоб застосування при виконанні платежів таких реальних ресурсів, як трудозатрати, капітал і технічні засоби, забезпечувало прибуток у розмірах, що перевищують або рівні витратам на ці ресурси.

Вважається, що конкуренція між постачальниками банківських і платіжних послуг є найефективнішим способом забезпечити задоволення попиту на відповідні послуги та їх надання з мінімальними витратами та за ціною, що відповідає витратам виробництва.