Платіжні системи - Вовчак О.Д. - Зручність.

Система повинна бути надійною, тобто мати довіру користувачів. Клієнти повинні бути впевнені, що відправлені гроші будуть зараховані правильно і протягом визначеного терміну. Якщо клієнти не впевнені в остаточному розрахунку, вони продовжуватимуть використовувати готівкові гроші, а не безготівкові платіжні засоби розрахунків. Упевненість у платежах вимагає високого рівня структурних операційних можливостей з належним контролем. Для цього необхідні правила і нормативи, що не лише регулюють основні потоки платежів, а й забезпечують недопущення чи хоча б значне скорочення помилок. Крім того, потрібний орган нагляду (центральний банк чи консорціум банків) для підтримки правил і вирішення спорів між користувачами платіжної системи.

Жодна система не працює без збоїв, але кожна повинна мати можливості відновлення цілісності для забезпечення розумного доступу до всієї інформації з метою перевірки та контролю. Системи повинні розроблятися з функціями архівування на випадок відмови однієї зі станцій системи. Це дуже важливо для країн, де надійність базової інфраструктури (електропроводка, телекомунікації, транспорт, документація і технічна підтримка) залишає бажати кращого за стандартами розвинутих країн.

Здатність центральних банків ефективно керувати та забезпечувати більш жорсткі резервні вимоги, а також використовувати непрямі інструменти для проведення грошової політики також залежить від надійної платіжної системи.

Безпека.

Система повинна бути розроблена з адекватним контролем несанкціонованого доступу чи втручання в дані платіжного балансу. Для цього потрібно належним чином ідентифікувати отримувача грошей та платника і гарантувати, що сума платежу і жоден з інших його реквізитів не можуть бути змінені на користь однієї зі сторін операції або на користь третьої сторони. Користувач повинен бути захищений від несанкціонованого доступу.

Учасники системи платежів повинні бути впевнені, що інформація про їхні перекази не буде доступна третім особам. Дані повинні бути захищені від доступу протягом терміну угоди і того часу, поки платіж буде проведений.

Кожна сторона операції, що здійснюється, повинна бути здатна довести, що платіж був здійснений, а також забезпечити всю інформацію про податки. Цілісність і правильність записів за операціями повинні бути перевірені, а структура записів повинна враховуватись як вимога скорочення витрат і забезпечення доступу до даних.

Зручність.

Платіжна система повинна бути зручною для учасників угоди як при використанні готівкових грошей, так і при безготівкових розрахунках. Якщо система потребує автоматизації для кожного учасника або необхідності відвідувати банк для проведення кожного платежу, така система може бути непридатною для країни.

Бажано дотримуватися засади, згідно з якою витрати на навчання не повинні перевищувати вартості розробки системи.

Велике значення має також психологічний фактор. Складність використання платіжних механізмів може негативно вплинути на їх розповсюдження.

Здебільшого виправданим є обґрунтоване визначення ключових функцій системи, що вимагають першочергового вдосконалення та автоматизації, можливо, з використанням найскладніших новітніх засобів. Разом із тим, деякі функції доцільно реалізовувати якомога простіше. Особливо це стосується компонентів системи, що призначені для безпосереднього спілкування з користувачами платіжних послуг.

Потреби оптимізації.

У багатьох країнах відповідність платіжної системи основним вимогам часто буває неповною, що може обумовлюватися недостатньою ефективністю, повільністю, нестачею надійності й впевненості й/або значними витратами та низьким рівнем безпеки.

Зокрема, повільні ненадійні та дорогі засоби переказу платежів можуть стримувати господарську діяльність і гальмувати зростання торгівлі та розвиток підприємств. У країнах з високим рівнем інфляції повільні та ненадійні платежі можуть призводити до зростання часткового "інфляційного податку" за користування грошовими коштами в господарській діяльності та сприяти виникненню нерівноправності користувачів. Крім цього, неефективні платіжні механізми можуть негативно впливати на структуру торгівлі та інвестицій і призводити до неадекватного розподілу ресурсів у реальному секторі. Такі системи потребують вирішення найбільш серйозних проблем для вдосконалення діючої або для створення і впровадження нової системи.