Ринок фінансових послуг - Сич Є.М. - Розділ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

1.1. Ринок фінансових послуг як система

З розвитком ринкових відносин в Україні та переходом на нові умови господарювання суттєво зросла роль економічних факторів у всіх сферах суспільного виробництва. Посилення ринкових засад функціонування та розвитку вітчизняної економіки, виникнення ринків - грошового, валютного, фондового та ін, що є характерним для сучасних умов господарювання, викликало необхідність створення нових для України фінансових структур, функції яких спрямовуються на нагромадження, розподіл та перерозподіл тимчасово вільних фінансових ресурсів. У зв'язку з цим з'являються нові види послуг, а саме - фінансові послуги, які призначені для фінансового обслуговування суб'єктів господарювання різних форм власності.

Для ефективного функціонування ринку фінансових послуг необхідно мати розвинену інфраструктуру, розгалужену мережу фінансових посередників, інформаційне забезпечення, досконалу законодавчу базу, що створює належні умови для надання якісних фінансових послуг. До ринку фінансових послуг належать професійні послуги на ринку капіталів, грошовому, валютному, фондовому, інвестиційному, страховому та інших ринках, що забезпечують обіг фінансових активів.

Для більш повного вивчення ринку фінансових послуг, розкриття його змісту та призначення доцільно застосувати системний підхід.

Системні уявлення, системний аналіз, системність - це поняття, які властиві процесу наукового пізнання складних об'єктів, що існують у різних сферах досліджень природи та суспільства. Теоретичні та прикладні системні дослідження дозволяють будь-який об'єкт подати як органічну єдність його складових, досконало вивчити їх структуру, взаємозв'язки, властивості, мету і т. ін. Системний аналіз з успіхом застосовується при дослідженні складних проблем, що пов'язані з діяльністю людей, певних організаційно-економічних утворень та явищ. Системний підхід до вивчення ринку фінансових послуг (рис. 1.1) дозволяє виділити його основні складові - підсистеми різного рівня та елементи, які охоплюють певні сегменти ринку, що мають свою специфіку надання фінансових послуг.

Рис. 1.1. Складові ринку фінансових послуг як системи

Ринок фінансових послуг як система включає розгалужену мережу спеціалізованих фінансових інститутів, які охоплюють відповідний сектор фінансового ринку, мають певні взаємозв'язки та взаємовідносини, нормативно-правове забезпечення і реалізують спільну мету щодо нагромадження, розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів, що визначає ефективність функціонування національної економіки.

Ринок фінансових послуг як система складається з компонентів, підсистем та елементів. Як підсистеми виступають фінансові послуги на фондовому, кредитному, інвестиційному, валютному, обліковому та інших ринках, послуги у сфері різних видів страхування, з хеджування ризиків і т. ін

Як компоненти виступають групи окремих підсистем, характер взаємодії котрих можна розглядати у відносній ізольованості та спеціалізації, з більш розвиненими взаємозв'язками, ніж з іншими підсистемами, процесами та явищами.

Елементами системи є:

- окремі спеціалізовані фінансові інститути (комерційні банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг);

- фінансові активи (кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів і т. ін.);

- суб 'єкти господарювання, що є споживачами фінансових послуг;

- законодавчі органи, що забезпечують нормативно-правове регулювання ринку фінансових послуг;

- певні усталені зв 'язки між учасниками ринку фінансових послуг і т. ін.

Підсистеми ринку фінансових послуг не тільки тісно взаємодіють між собою, але й взаємно проникають одна в одну, створюючи певні зони перекриття. Це обумовлюється як використанням однотипних фінансових активів (коштів, цінних паперів тощо), реалізацією аналогічних операцій у різних сферах економічної діяльності (надання фінансових послуг на інвестиційному ринку у сферах реального інвестування, надання фінансових послуг на кредитному ринку у сфері кредитування капітальних вкладень і т. ін.), так і реалізацією окремими суб'єктами ринку фінансових послуг спеціальних операцій, що належать до різних складових ринку, наприклад, банківські установи за наявності відповідних ліцензій реалізують свої функції на грошовому, кредитному, інвестиційному та інших ринках. Структура ринку фінансових послуг визначається наявністю та розвиненістю певних підсистем та елементів, їх життєвим циклом, розвиненістю та усталеністю взаємозв'язків і т. ін. (рис 1.2).

Виходячи з того, що система - це сукупність елементів, внутрішні зв'язки між якими більш стійкі, ніж їхні зв'язки з зовнішнім середовищем, та яка має характерну інтеграційну ознаку і певну мету функціонування, то ринок фінансових послуг як система складається з компонентів, що охоплюють певні підсистеми, котрі надають фінансові послуги на окремих ринках, взаємозв'язаних між собою, що в сукупності сприяє ефективному розвитку національній економіки в цілому.

Ринок фінансових послуг є важливою базою для розвитку вітчизняного виробництва, створення належних умов нарощування економічного потенціалу країни. Розвинений ринок фінансових послуг забезпечує фінансування реального сектору економіки через залучення фінансових ресурсів, здійснення платежів та перерозподіл грошових коштів.

Ринок фінансових послуг багато в чому визначає економічну безпеку країни, захист національних інтересів в умовах глобалізації.

Рис. 1.2 Фрагмент взаємодії фінансових послуг на різних видах ринків

Учасники ринку фінансових послуг - це юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг. Учасниками ринку фінансових послуг є інвестори, емітенти, юридичні та фізичні особи, які здійснюють професійну діяльність з надання фінансових послуг. Важливою умовою ефективного функціонування ринку фінансових послуг є здійснення державного регулювання та нагляду за ринком фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам. Фінансові послуги можуть надаватись як юридичними особами - фінансовими установами, так і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичним особам, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

У зв'язку зі зростаючими потребами учасників ринку фінансових послуг в якісних і різноманітних послугах фінансові посередники розширюють їх асортимент. Значна кількість посередників на ринку фінансових послуг надає своїм клієнтам досить різнопланові послуги.

Сучасний стан ринку фінансових послуг обумовлюється рівнем нагромадження, виробничим потенціалом, активністю у сферах відновлення матеріально-технічної бази виробництва, розвиненістю фінансово-кредитної системи, законодавчої бази та ін. Розвинений ринок фінансових послуг відбиває стійке економічне зростання, оптимальну структуру виробничого комплексу, міцність національної валюти, сприятливий інвестиційний клімат та певний баланс фінансово-економічних інтересів у суспільстві.

Дальший розвиток ринку фінансових послуг значною мірою залежатиме від темпів економічного зростання країни, розвитку банківської та фінансово-кредитної системи, активності суб'єктів господарювання різних форм власності, досконалості та стабільності нормативно-правової бази. Ринок фінансових послуг можна подати як багаторівневу систему (рис. 1.3).

Перший ступінь деталізації ринку фінансових послуг - рівень компонентів, що охоплюють найбільш місткі сегменти ринку фінансових послуг, до яких можна віднести ринок капіталів, грошовий та страховий ринки, а також різні види фінансових послуг на інших ринках.

Другий ступінь - рівень підсистем, що охоплює окремі складові частини компонентів, де простежується укрупнена спеціалізація фінансових послуг за окремими видами ринків: фондовим, кредитним, інвестиційним, валютним тощо.

Третій ступінь - рівень підсистем (підсистем другого порядку), де простежується спеціалізація фінансових послуг за окремими елементами певних ринків: а) фондовим:

- фінансові послуги на первинному ринку цінних паперів;

- фінансові послуги на вторинному ринку цінних паперів;

б) кредитним:

- фінансові послуги з довгострокового кредитування;

- фінансові послуги середньострокового кредитування.

Четвертий ступінь - рівень підсистем третього порядку, який деталізує фінансові послуги окремих складових певних ринків, наприклад: фінансові послуги на первинному ринку мають спеціалізацію щодо надання послуг з організації емісії і розміщення цінних паперів та послуг, щодо обліку цінних паперів і т. ін.

Дальша диференціація фінансових послуг дозволяє поглибити їх спеціалізацію і визначити ті з них, які виявляють окремі специфічні риси і можуть розглядатись як окремі самостійні складові, що функціонують на даному ринку. Слід зазначити, що ринок фінансових послуг є відкритою системою, яка має численні зв'язки з зовнішнім середовищем. Розгалужена структура ринку фінансових послуг, що має ієрархічний характер, забезпечує інтенсивний обмін інформацією, фінансовими ресурсами всередині системи та з зовнішнім середовищем. Функції ринку фінансових послуг як системи реалізуються через потоки грошових коштів, цінних паперів та інших фінансових активів, а також через інформаційні та комунікаційні потоки.

Формування сприятливих умов для діяльності економічних суб'єктів - одна з основних складових забезпечення соціально-економічної стабільності в суспільстві, а підвищення ефективності роботи регулятивних органів є одним з першочергових завдань для уряду країни. Отже, державне регулювання ринку фінансових послуг пов'язане з об'єднанням в єдину систему певних методів та інструментів, об'єктів і суб'єктів, що дозволяють упорядкувати діяльність усіх його учасників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил задля підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників.

У системі державного регулювання є інструменти інвестиційної, фіскальної, кредитної і грошової політики, тобто ринкові важелі впливу держави на зовнішнє середовище ринків. Разом з тим використовується і пряме державне втручання в механізми їх функціонування за допомогою нагляду та законодавчої діяльності.

Що стосується інституціонально-правового регулювання, то правила, критерії і стандарти, визначені інститутами-регуляторами, є обов'язкові лише для певних учасників ринку. Наприклад, Правила допуску цінних паперів до котирування на Українській фондовій біржі є обов'язковими лише для тих емітентів, цінні папери яких котируються на біржі.

Багаторівнева структура ринку фінансових послуг

Нормативно-правове забезпечення функціонування ринку фінансових послуг у нашій країні закладене Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ухваленим Верховною Радою України 7 червня 2001 р. і підписаним Президентом України 12 липня 2001 р. У законі визначені поняття, принципи, види фінансових операцій, завдання державного нагляду стосовно правил та умов функціонування учасників ринку і захисту інтересів споживачів фінансових послуг.

Закон також регулює відносини, які виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій із надання фінансових послуг.

Сучасний етап розвитку ринку фінансових послуг пов'язаний з активізацією діяльності установ та організацій фінансового сектору економіки: банків, страхових компаній, пенсійних фондів, кредитних спілок і т. ін. При цьому спостерігається посилення ролі небанківських фінансових установ. Розширюється також і номенклатура послуг за рахунок освоєння нових напрямів діяльності, таких як операції з нерухомістю, цінними паперами, консультаційні послуги і т. ін.

Ринок фінансових послуг постійно розвивається, нарощуючи обсяги надання фінансових послуг і розширюючи їх асортимент. Розвиток ринку фінансових послуг здійснюється в умовах посилення конкуренції банків та інших установ кредитно-фінансової системи, інтернаціоналізації ринків, інтенсифікації фінансових операцій та глобалізації фінансових потоків. З розвитком ринкових відносин, зростанням кількості фінансових установ та активізацією їх діяльності посилюється роль і фінансових послуг, які динамічно розвиваються і стають основою сучасної економіки.

1.1. Ринок фінансових послуг як система
1.2. Роль ринку фінансових послуг у розвитку національної економіки
1.3. Суб'єкти ринку фінансових послуг
1.4. Структура ринку фінансових послуг
1.5. Поняття і класифікація фінансового посередництва
1.6. Інфраструктура ринку фінансових послуг
1.7. Регулювання ринку фінансових послуг
Розділ 2. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА ОКРЕМИХ РИНКАХ
2.1. Фінансові послуги на ринку капіталів
2.1.1. Сутність і структура ринку капіталів
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru