Теорія фінансів - Федосов В.М. - Страховий ринок Франції

Французький страховий ринок зазнав значних змін за останні 20 років - з розміщення контрактів на 30 млрд ББ (французьких франків) у 1980 році до 504 млрд у 2002 році. Ця тенденція зростання була особливо помітна в секторі страхування життя та капіталізації. Проникнення в національну економіку досі є неповним: за кількістю страхових контрактів Франція посідає 9 місце, якщо виражати страхові контракти у відсотках від ВВП серед розвинених країн Заходу.

Нині розширюються нові ринки: страхування комп'ютерних систем та мереж, страхові випадки в медицині, енергетиці тощо. Поява фінансово-банківського страхування та відносна деспеціалізація каналів страхового поширення призвели до стандартизації страхових послуг, особливо в галузі страхування життя громадян. Зацікавленість страховим сектором зумовлює той факт, що інвестиції у страхування стали головними інвестиціями французьких сімей. За останніх 10 років інвестиції у страхування зросли з 10% (від загального обсягу) до 41 % у 2000 році та навіть до 59 % у 2001 році.

Розвитку маркетингу страхових послуг у Франції сприяє велика різноманітність каналів їх реалізації: пряме поширення, наймані агенти, які працюють через широку мережу невеличких агенцій, а також значна кількість брокерів, які групуються в досить великі об' єднання. Реалізація страхових послуг та маркетинг здійснюються також через банківський ринок збуту та інші фінансові мережі. У 2002 році у французькій страховій індустрії працювало близько 215 100 осіб, що становить приблизно 1,5 % від працездатного населення загалом.

Французькі компанії змішаного страхування (з більш жорстким відбором ризиків, нижчими цінами та тарифами) захопили значну частину на страховому ринку, а саме:

- 19,1% від усіх нових премій;

- 12,1% від нових премій у страхуванні життя;

- 39,4% від премій в інших видах страхування;

- 50% від нових премій у страхуванні автотранспорту;

- 40% від комбінованих контрактів із власниками будівель. Французькі брокери зареєстровані в Комерційному реєстрі як лідери

серед посередників, але під назвою: "Страхова брокерська діяльність". У брокерській справі бере участь велика кількість компаній. Брокерами можуть бути як приватні особи, так і фірми. Від імені всіх клієнтів вони обирають страховика та виступають як радники. В 2002 році брокерам належало 9 % сектора страхування життя та 21 % сектора інших видів страхування при загальній чисельності брокерів 4400 осіб. Порівнянно з іншими країнами, французькі брокери мають велику частку ринку. В найближчому майбутньому вони будуть відігравати ще значнішу роль завдяки змінам у структурі, злиттю та змінам у формуванні капіталу.

Страхові агенти за наймом створюють реальну присутність на ринку, знаходячись поблизу своїх клієнтів. Вони найактивніші у сфері індивідуального страхування, не пов' язаного зі страхуванням життя, а також у страхуванні малих та середніх компаній. З 1990 року чисельність страхових агентів почала значно зменшуватись. Якщо в 1990 роках агенти за наймом розподіляли 955 видів страхових послуг, то в 2001 році - тільки 460. Однак вони ще залишаються лідерами з продажу страхових полісів, які не належать до страхування життя, а у сфері страхування життя громадян страхові агенти володіють 19 % ринку.

Хоча кількість нових страхових компаній і зростає, проте частка прямого продажу страхових полісів на ринку не зменшується. На доповнення до традиційних прямих методів їх реалізації (купони, каталоги, ТВ-маркетинг), розвивається ще й продаж страхових полісів через французьку телефонну систему "Мінітсл".

Страховий ринок Бельгії

Обсяг продажу страхових послуг, які реалізуються посередниками, становить більше 80% загального страхового ринку Бельгії. Вартість цього виду розподілу впливає безпосередньо на обсяги комерційних премій.

З уведенням принципу вільного обміну (ВОП) страхові компанії розвивають нові методи компенсації страхових послуг. Загальна кількість витрат на розподіл становить приблизно 27 % прибутку від премій на бельгійському ринку.

У Бельгії спільне страхування не може бути диференційоване від інших видів діяльності, адже воно часто застосовується для страхування великих індустріальних ризиків.

Бельгійські страхові компанії не мають значних обсягів діяльності за кордоном. У 2001 році реалізований товарообіг за кордоном становив лише 9,5% від загального преміального прибутку (в млн. бельгійських франків):

1) Страхування життя (іноземні філії та дочірні компанії - 3,3, а прямі продажі за кордоном - 2);

2) Інші види страхування (філії та дочірні компанії - 37,4, а прямі продажі за кордоном - 1,6).

На сьогодні перед бельгійським страховим ринком постали такі складні проблеми: зменшення витрат на управління страховими компаніями, які є найвищі у Європі, недосконалість законодавчої бази держави, диференціація кількості премій як функція застрахованих збитків з метою зміцнення конкурентних позицій на ринку, неможливість подальшого отримання необхідних фінансових гарантій для страхувальників стосовно страхових послуг, які пропонують іноземні компанії.

Незважаючи на це, більшість страхових компаній органічно вписались у нові умови життєдіяльності та продовжують успішно функціонувати на страховому ринку Бельгії.

Таким чином, той факт, що на сьогодні найбільш розвинуті ринки страхових послуг у Великобританії і США, зумовлений, по-перше, досить виваженою законодавчою базою, високим рівнем професіоналізму з боку страховиків щодо захисту прав споживачів страхових послуг, що є в основі всієї системи страхування цих могутніх держав, а по-друге, наявністю міцних, фінансово-незалежних та конкурентоспроможних страховиків, зокрема: корпорація "Ллойд" (Великобританія) та "State Farm Mutual Automobile Insurance Company", "American International Group", "All-State Insurance Company" (США) - досить міцних, прибуткових та унікальних організацій, які успішно і самостійно працюють не тільки на внутрішньому ринку своєї держави, але й на світовому.

Не слід, звичайно, забувати і про страхові ринки інших країн. Як американський та англійський кожен з них - це індивідуальне явище зі своїми перевагами та недоліками. Під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів у різних країнах світу склалися різні системи страхування. Однак страхові відносини мають і схожі риси, тому що основні їх складові (економічні інтереси і відповідальність суб'єктів страхування у процесі господарської діяльності) скрізь однакові.