Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 1.4. Бюджети земель та громад Німеччини

Фінанси земель та громад займають важливе місце у фінансовій системі країни. Частка бюджетів земель та громад у національному доході ФРН становить більше 20 %. На землі й громади покладено майже 100 % загальнодержавних витрат на комунальне господарство, установи освіти та охорону здоров'я, більше 89 % усіх витрат на транспорт, дорожнє або житлове господарство, майже 3/4 витрат на утримання державного апарату і понад 40 % витрат з управління державним боргом. Зростання витрат бюджетів земель та громад не супроводжується розширенням їх прибуткової бази. У зв'язку з цим частка власних джерел доходів знижується, а частка дотацій з вищої ланки бюджетної системи збільшується. Зростає обсяг позикових операцій місцевих органів влади, що, зрештою, призводить до посилення дефіцитності цих бюджетів.

Берлін як федеральна земля відповідно до закону здійснює фінансування:

1) земельного управління (і одночасно комунального), до якого належить утримання органу представницької влади — Зборів депутатів (241 член) і 23 районних зборів представників (по 45 осіб); органу виконавчої влади — Сенату (і його управління); президента Зборів депутатів і діючого бургомістра Берліна — дійсного керівника міста; Берлінської академії управління; Вищої школи права;

2) поліції та міської служби правопорядку (2,8 млрд нім. марок у 1996 р.);

3) юстиції (1,1 млрд нім. марок), до якої належить утримання конституційних судів; земельних судів 1-ї і 2-ї інстанції (0,7 млрд нім. марок) і спеціалізованих судів: адміністративного, фінансового, трудового та соціального (0,1 млрд нім. марок);

4) вищої освіти (3,2 млрд нім. марок), до якої належить утримання низки відомих вищих навчальних закладів;

5) культури і мистецтва (1,1 млрд нім. марок);

6) житлового будівництва (3,1 млрд нім. марок). Характерно, що під час складання проектів бюджету земель та громад з доходів орієнтиром виступають доходи конкретних територій (землі та громади) на одну особу. У земель з високим рівнем цих доходів кошти частково вилучаються і перерозподіляються між землями з рівнем доходів, нижчим за середній.

У ФРН багато уваги приділяється втіленню в життя регіональної політики. Як відомо, багато федеральних земель не одне століття були самостійними державами. Це зумовило формування значних побутових (і навіть етнічних) відмінностей у населення. Звідси необхідність постійних пошуків оптимальних взаємовідносин у межах "вертикального і горизонтального податково-фінансового вирівнювання". Йдеться не лише про ефективну взаємодію між федерацією (центральною владою) і землями (враховуючи громади), а й між землями. У зв'язку з цим не менш важливого значення набуває диференційований горизонтальний перерозподіл фінансових коштів між землями (і громадами), які перебувають на різних рівнях соціально-економічного розвитку. Все це здійснюється в межах спеціальної програми "Поліпшення регіональної господарської структури". Контроль за її виконанням спільно здійснюють федерація і землі. Названа програма доповнюється

"Програмою відбудеш європейської економіки" (ERP). Обидві програми базуються на класифікації всіх економічних зон ФРН, а райони, які потребують фінансової підтримки, визначаються за допомогою спеціального індикатора.

Податкова система земель налічує близько 25 податків. Землі одержують податки на майно, спадок, податок, який стягується при придбанні земельної ділянки, податок на автомобілі, пиво, проведення лотерей, скачок і з ігрових закладів, податок на пожежну охорону. Ці податки дають понад 85 % всіх податкових надходжень земель. Значну частину займають платежі із соціального страхування, що включають внески на медичне та пенсійне страхування і страхування у випадку безробіття.

Громади одержують промисловий, поземельний податок і місцеві податки (на собак, охорону і риболовлю, друге житло тощо). Поземельним податком обкладаються сільськогосподарські та лісові підприємства, а також земельні ділянки. Він охоплює широкі верстви населення і стягується з отримуваного доходу в розмірі 1—2 %.

У дохід бюджетів громад надходять різні адміністративні збори і доходи від місцевих ліцензій. До доходів від місцевого господарства належать доходи від муніципальних будинків, водопостачання, газових заводів, електростанцій, мостів.

Проте витрати земель та громад жодною мірою не забезпечуються надходженнями податків. Для фінансування витрат місцевих бюджетів земель та громад вони одержують від федерального уряду дотації — цільові та загальні.

Місцеві бюджети, як вже наголошувалося, постійно дефіцитні. Вони обтяжені боргами. Особливо висока частка боргів у громад. Постійне використання позик на покриття бюджетних дефіцитів і фінансування капіталовкладень посилює зростання місцевої заборгованості та є однією з причин погіршення фінансового стану місцевих бюджетів.

До основних земельних податків належать такі.

1. Найбільший податок — податок із власників транспортних засобів. Передбачається його ліквідація за відповідного підвищення ставки податку на паливо.

2. Податок на майно (береться із сільськогосподарського майна та лісових угідь, з землі, виробничого та іншого майна (банків, приватного акціонерного капіталу тощо)).

3. Податок на спадок (ставка коливається у розмірах від З до 35 % для дружини (чоловіка) і дітей та від 20 до 70 % для інших осіб).

До основних податків громад належать такі.

1. Податок з підприємств.

2. Податок на землю.

3. Податок на пожежні дружини.

4. Податок на заклади відпочинку і розваг.

5. Податок на собак.

6. Податок на кіно.

7. Податок на полювання і рибальство.

8. Податок на напої.

9. Податок на парі у кінних перегонах (скачках).

10. Податок на розлив алкогольних напоїв.

11. Церковний податок (8—9 % від прибуткового податку), кошти від якого церква використовує на утримання шкіл, що їй належать, дитячих садочків, будинків ветеранів.

Розподіл загальної суми податкових надходжень донедавна відбувався так:

1) федерації — 47,5 %;

2) землям —34,8%;

3) громадам — 12,8 %;

4) ЄС — 4,8%.

У майбутньому планується скоротити кількість податків і довести їх до 6—8:

1) на дохід громадян;

2) дохід юридичних осіб;

3) податок з обороту (ПДВ);

4) податок на майно, спадок і дарування; 5)акцизи;

6) податок на підприємства;

7) земельний податок.