Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 10.4. Сучасні зміни у витратних статтях та прибутковій частині бюджету

У рамках вирішення основної проблеми дефіциту державного бюджету акцент робиться на скороченні його витратної частини. При цьому основними є два найважливіші напрями: модернізація системи соціального забезпечення і реформа державного впливу на господарські процеси. На них припадає більшість бюджетних витрат. Соціальні платежі поглинають більше третини всіх ресурсів (у 2000 р. — 34,9 %). А обсяг тільки заробітної плати австрійським "бюджетникам" вже перевищує одну п'яту частину (21,4 %). Тягар підтримки концепції "держави загального добробуту" стає все непосильнішим для досягнення збалансованості бюджету.

З метою вдосконалення системи соціального забезпечення основна увага приділяється запобіганню подальшому зростанню частки цих платежів у витратних статтях бюджету (у 1995 р. вона була дещо нижчою — 34 %, а в 2003 р. мала залишитися на попередньому рівні.

При цьому особливе значення надається підвищенню соціальних гарантій для бідних верств населення, чого можна добитися тільки шляхом посилення "адресної спрямованості підтримки*' й усунення "явних пропусків" у законодавстві.

Найбільших втрат у рамках "соціальної програми економії" може бути завдано системі пенсійного забезпечення. За останнє десятиліття XX ст. частка витрат на пенсіонерів постійно зростала: у бюджеті 1991 р. на неї припадало 8,1 %, а в 2000 р. у відбулося збільшення до 10 %. Передбачається зменшення бюджетних відрахувань до пенсійних фондів шляхом встановлення пізнішого вікового виходу на пенсію, подовження трудового стажу для отримання вищого рівня фінансового забезпечення, особистої присутності при видачі пенсії та ін.

Кошти, що вивільняються, передбачається використовувати на збільшення платежів із соціального забезпечення багатодітних сімей. Частка цих витрат за останнє десятиліття XX ст. постійно скорочувалася (у 1991 р. — 7,7 %, у 2000 р. — 5 %), але до 2003 р. відбулося збільшення на 13,7 млрд австрійських шилінгів (до загальної суми в 39 млрд австрійських шилінгів на 2000 р.). Новий міністр фінансів К.Х. Грассер припускає можливість впровадження спеціальних "дитячих чеків". їх мають видавати щомісячно сім'ям з малолітніми дітьми (така практика вже існує у федеральній землі Карінтії, де на парламентських виборах на початку XXI ст. перемогу отримала Австрійська партія свободи).

Є істотні зміни в розподілі бюджетних коштів для сприяння розвитку пріоритетних економічних процесів. Найважливішим чинником продовжує залишатися система прямого і непрямого субсидування. До неї належить, наприклад, кредитування, при якому 30 % усієї суми, що надається, пропонується на пільгових умовах. Проте практика показала, що така форма фінансового сприяння модернізує виробництво, але рідко приводить до отримання нових інноваційних рішень. Загальна частка субсидій у витратній частині бюджету скорочується (у 1995 р. — 5,1 %, у 2000 р. — 4,9 %). Ця тенденція має зберегтися і в новому сторіччі. Останнім часом центр тяжіння поступово переміщується на надання грантів для реалізації конкретних проектів, державних гарантій на кредити комерційних банків та ін.

Нові пріоритети в прибутковій частині бюджету. За оцінкою австрійських аналітиків, близько 80—86 % всієї прибуткової частини бюджету забезпечується за рахунок податків, а також зборів (наприклад, внески до фондів страхування безробітних та ін.). Згідно з новітніми офіційними статистичними показниками основна частина надходить від оподаткування компаній і фірм. Постійно зростає частка податку з обороту (у 1995 р.— 27,8, у 2000 р. — 32,5 %). Доволі активно збільшується внесок від корпоративних податків (з 4,3 до 6,6 %). Посилюється оподаткування і фізичних осіб. Податкові надходження із заробітної плати помітно зросли (з 23 до 26,7 %). Меншими темпами збільшувався прибутковий податок (з 4,6 до 5,6 %).

Пошуки нових пріоритетів знаходяться під впливом програми "Податкова реформа — 2000". Вона припускає здійснення низки заходів, які були підготовлені ще колишнім урядом (так званий "сімейний пакет") і новою урядовою коаліцією (підвищення частки споживчих податків і зборів). Збільшення прибуткової частини бюджету має відбуватися за "затихаючої тенденції", тобто в 2000 р. приріст становив близько 7 млрд австрійських шилінгів, а до 2003 р. вже ледве досягав 3—3,5 млрд австрійських шилінгів (щорічно).

Але реалізація цієї програми зіткнулася з безліччю труднощів. З одного боку, новий уряд постійно виступав за радикальне зниження підприємницьких податків. З іншого боку, для досягнення збалансованості бюджету його змусили вже у вересні 2000 р. розпочати підвищення корпоративних податків, що, природно, викликало незадоволення в ділових колах. За деякими оцінками, сукупне "фінансове обтяження" бізнесу становило близько 15 млрд австрійських шилінгів.

Згідно з розрахунками, проведеними Університетом Мааст-рихта (Нідерланди), сучасний рівень номінального корпоративного податку (тобто загального податкового тягаря) в Австрії відповідає середньоєвропейському показнику. Але до 2003 р. передбачалося добитися його скорочення.

Однак підприємницькі кола незадоволені тим, що реальні процеси лібералізації економіки поки що не є однозначними. На їх думку, новий уряд, по суті, продовжує колишню політику підтримки концепції "соціального партнерства".

Така тенденція, як зазначають деякі дослідники, стосується модернізації сімейної податкової системи ("сімейний па-кет"), у рамках якої також проводяться заходи певної спрямованості. Наприклад, посилюється оподаткування на заробітну плату високого рівня (понад 32 тис. австрійських шилінгів у місяць) до 45 %, а включаючи обов'язкові соціальні відрахування на страхування від нещасних випадків, воно виходить на рівень 55 %. Водночас передбачено деяке полегшення податкового тягаря для низькооплачуваних верств населення.

Проте загальний приріст прибуткової частини передбачається здійснити за рахунок посилення непрямого оподаткування. Особливо відокремлюється збільшення масштабів транспортного страхування (за чотири роки сума має досягти 19,2 млрд австрійських шилінгів), обсягів додаткових відрахувань за використання електроенергії і газу (12,4 млрд австрійських шилінгів), акцизних зборів на тютюнові вироби (4,2 млрд австрійських шилінгів) та ін. Не випадково цю податкову реформу провідний австрійський науково-дослідний центр ВІФО перш за все характеризує як "тарифні перетворення". Значні надії на надходження додаткових фінансових ресурсів у прибуткову частину бюджету покладаються на продовження процесу приватизації державної власності (наприклад, продаж частини акцій фірми "Аустріа Тютюн" приніс близько 8,6 млрд австрійських шилінгів). Значну частину зростаючих фінансових надходжень передбачається використовувати на зниження оподаткування заробітної плати та корпоративного податку (близько 17 млрд австрійських шилінгів). Отже, урядовці сподіваються підвищити інтерес до інвестиційного клімату в національних і зарубіжних підприємців.