Крім ресурсів, які становлять основну частку фінансування, є також інші джерела надходжень — "обумовлене фінансування", тобто автономії мають розподіляти ці ресурси точно за напрямами, на які вони були спрямовані державою. Нижче наведено перелік різних за обсягом ресурсів:
— кошти, спрямовані на заходи з охорони здоров'я та інші періодичні допоміжні послуги (в автономіях, спроможних виконувати такі послуги на найвищому рівні);
— кошти Міжтериторіального компенсаційного фонду;
— кошти Європейського Союзу, які включають ресурси європейських фондів: Європейського фонду регіонального розвитку (ЕЕІШЕ1), Європейського соціального фонду (ЕвР) та Європейського фонду сільськогосподарського регулювання та забезпечення (ЕАСОБ1);
— державні субсидії на послуги, виконанням яких керують автономії;
— контрактні програми, які стосуються державних зобов'язань, переданих автономіям, наприклад, таких послуг, як транспортні;
- угоди про спільні інвестиції між державою та автономіями;
— трансферти коштів держави місцевим органам влади.
На додаток до цієї системи фінансування, яка є загальним правилом, що застосовується до всіх автономій, є також два винятки — Наварра та країна Басків. До цих автономій застосовується стара традиційна система фінансування, встановлена згідно з Конституцією 1978 р.
У країні Басків кожна з трьох історичних територій (провінцій), які становлять автономну спільноту, встановлює, регулює та збирає податки. Частина зібраних податків залишається кожній території, інша — передається автономії для фінансування своїх потреб, а третя частина передається державі. Квота, яка перераховується державі, встановлюється в результаті переговорів між територією та державою і закріплюється відповідною економічною угодою. Зміст такої економічної угоди та основні критерії встановлення квоти визначаються на п'ять років. Отже, баскська автономна спільнота фінансується в першу чергу шляхом трансфертів від її трьох територій, які здійснюються за рахунок зібраних податкових коштів.
Автономна спільнота Наварра фінансується за подібною схемою. Єдина відмінність полягає в тому, що, як спільнота, яка складається з однієї провінції, вона сама встановлює, регулює та збирає податки. Вона залишає частку зібраних податків на фінансування власних потреб, а решту перераховує дер" жаві. Частка, яка перераховується державі, також встановлюється шляхом переговорів між спільнотою та державою, результат яких закріплюється відповідною економічною угодою. З індикативною метою та для порівняння різних моделей фінансування автономних спільнот в Іспанії можна стверджувати, що всередині 90-х років доходи автономних спільнот складалися з надходжень із таких джерел:
1. Автономні спільноти (загальна система):
— власні доходи — 12 %;
— трансферти держави — 86 %;
— трансферти Європейського Союзу — 2 %.
2. Автономна спільнота — країна Басків:
— власні доходи — 14 %;
— трансферти історичних територій — 66 %;
— трансферти держави — 19 %;
— трансферти Європейського Союзу — 1 %, 3. Автономна спільнота — Наварра:
— власні доходи — 88 %;
— трансферти держави — 11 %;
— трансферти Європейського Союзу — 1 %.
Отже, метою кредитної діяльності автономних спільнот є досягнення більшої фінансової збалансованості у фінансуванні автономій, коли, з одного боку забезпечується участь автономії в політичних зобов'язаннях щодо збирання та регулювання податків, необхідних для фінансування власних послуг та інвестицій, а з іншого — рівень їх фінансової автономії якнайбільше наближається до рівня їх політичної автономії так, щоб цю таку автономію можна було вважати справжньою.
13.4. Фінансово-економічні результати демократичних реформ у Іспанії
Запитання і завдання для самоперевірки
Розділ 14. ФІНАНСИ ГРЕЦІЇ
14.1. Загальна характеристика фінансової системи країни
14.2. Особливості податкової системи Греції
14.3. Особливості оподаткування прибутку підприємств у Греції
14.4. Фінансово-економічні результати входження Греції до Європейського Союзу
Запитання і завдання для самоперевірки
Розділ 15. ФІНАНСИ ПОРТУГАЛІЇ