Головні елементи угорської системи податків з обороту — загальний податок з обороту, податок на споживання й акцизний податок.
Загальний податок з обороту. Стягується з додаткової вартості, бо після сплати податку від загальної вартості виробу можна відняти (зажадати назад) заздалегідь нарахований податок із сировини, вузлів і деталей та ін. Закон, крім реалізації готової продукції, оподатковує широкий круг господарських трансакцій, зокрема вилучення засобів з господарської діяльності та використання у власних цілях. Капіталовкладення (зокрема і ті роботи, які виконуються самою компанією) оподатковуються, і на це теж поширюється право вирахування з суми, що підлягає оподаткуванню.
Податок може бути повернутий назад у випадку, якщо сума нетто, що підлягає відшкодуванню (різниця між сумами податку на реалізовану продукцію і надбавки на закупівлі), досягає 2 млн форинтів, проте для інвестиційної діяльності закон передбачає відшкодування вже при належній відшкодуванню сумі в 100 000 форинтів.
Загальна ставка податку з обороту — 25 %; 60 % оподаткованих товарів і послуг, зокрема переважна більшість промислових товарів, підпадає під цю ставку. Пільгова ставка податку (12%) поширюється на продукти харчування, енергоносії, окремі фармацевтичні товари та лікувальні препарати, екологічно важливі вироби, а також на культурні, наукові, транспортні та готельні послуги. Для обмеженого кола ліків установлена нульова ставка податку, під цю ставку підпадає і експорт.
Філіал іноземної компанії або підприємництва є суб'єктом оподаткування з правом вирахування сплаченого раніше податку, проте право на відшкодування податку має у своєму розпорядженні виключно іноземний підприємець.
Уряд в окремій ухвалі регулює умови відшкодування податку з обороту іноземним підприємцям і пасажирам. Іноземний підприємець може скористатися правом на відшкодування цього податку лише в тому випадку, якщо сума податку за рахунком перевищує 10 тис. форинтів. Іноземний пасажир може скористатися правом відшкодування податку, з обороту, якщо збільшена податком сума за рахунком перевищує 50 тис. форинтів.
Податок на споживання. Оподатковуються вироби з благородних металів, за винятком виробів зі срібла, коштовності (ставка податку 35 %), смажена кава (12), виноградне вино (11 %), а також легкові автомобілі: ставка податку для автомобілів з каталізатором і автомобілів з електродвигуном до 1600 см3 — 10 %, понад 1600 см3 — 20, без каталізатора — відповідно 22 і 32 %.
Податок на споживання підлягає сплаті при реалізації власної продукції, від імпорту і від продукції, придбаної в суб'єкта, який підлягає оподаткуванню (експорт оподаткуванню не підлягає).
Акциз. Поширюється на нафту, спиртні напої, пиво, шампанські вина, продукти переробки спиртів, тютюнові вироби. Суб'єкт оподаткування в цьому випадку — завод — виробник, організація, що займається складуванням, зберіганням та реалізацією, і приватна особа.
Зобов'язання зі сплати акцизу виникає при виробництві акцизного товару на території країни або імпорті останнього. Після доставки товару в податковий склад або на склад звільненого від сплати податку споживача зобов'язання зі сплати податку покладаються на власника ліцензії податкового складу або на звільненого від сплати податку споживача. У разі виробництва або доставки товару на зберігання відбувається визначення і сплата податку, при імпорті сплата податку відкладається на період зберігання товару в податковому складі, надходження товару з імпорту в податковий склад, з податкового складу — за кордон. Для доставки товару з відстроченням сплати податку необхідний супровідний документ.
Ліцензії на створення податкових складів видаються за наявності певних персональних і фінансових умов. Серед персональних умов варті уваги такі: наявність певних систем обліку, подвійний фінансовий облік, оплата всіх громадських зобов'язань, свідоцтво про несудимість, а також наявність системи ЕОМ для виконання зобов'язань з надання інформації до органів митниці. Особа, що має у своєму розпорядженні ліцензію, зобов'язана надати акцизну гарантію, сума якої становить: для алкогольних напоїв — від 40 до 200 млн форинтів, для нафти і нафтопродуктів — від 200 до 2 млрд форинтів, для тютюнової фабрики і складу — від 50 до 200 млн форинтів.
Умови надання безподаткової ліцензії подібні, акцизна гарантія для нафти і нафтопродуктів дорівнює не більше 100 млн форинтів, для алкогольних виробів — 50 млн форинтів. Безподаткова ліцензія може бути надана зокрема на нафту і нафтопродукти, якщо вони використовуються як сировина для виробництва нових виробів або для виробництва електроенергії; на алкогольні вироби, якщо вони використовуються у виробництві хімікатів або косметичних виробів.
Зобов'язання зі сплати акцизного податку виникає в день надходження товару в товарообіг. Податок визначається, як правило, виходячи з обсягу продукції.
17.2.3. Місцеві податки
У системі місцевих податків на підприємця покладаються зобов'язання зі сплати промислового податку, податку майнового типу і комунального податку. Основа визначення місцевого промислового податку — сума нетто-надходжень від реалізації продукції за вирахуванням закупівельної ціни проданого товару, вартості робіт, виконаних субпідрядниками, а також вартості сировини і матеріалів (у 1998 р. — 33 % вартості, в 1999 р. — 66, у 2000 р. — 70% усієї вартості сировини і матеріалів). Ставка податку в 1998 р. дорівнювала 1,4 %, у 1999 р. — 1,7ів2000р. —2%.
З податків майнового типу підприємці обкладаються податком зі споруд і податком з будівельних ділянок. Основа визначення податку зі споруд — корисна площа будівлі або її оборотна вартість, розмір податку 900 форинтів/м2, або 1,5 %. Податок з будівельної ділянки визначається за нормою 200 форинтів/м2, або 1,5 % оборотної вартості. Основа визначення комунального податку — кількість зареєстрованих штатних одиниць, розмір — 2000 форинтів/ люд.
Місцеві податки визначаються місцевими органами самоврядування з урахуванням установлених законодавством лімітів. Досвід показує, що більшість населених пунктів користується промисловим податком, інші податки стягуються порівняно рідко.
17.2.4. Рента соціального страхування
Підприємець сплачує за своїх штатних працівників ренту соціального страхування, розмір якої в 1998 р. становив 39 %, у 1999 р. — 38, у 2000 р. — 37 %. Основа визначення ренти соціального страхування — сума, на основі якої визначається аванс податку від особистого доходу. Крім того, працедавець зобов'язаний сплатити 33 % лікарняної допомоги на час непрацездатності та лікарняного лікування. Розмір внеску для фінансування охорони здоров'я — 2100 форинтів на працівника у місяць.
Підприємець зобов'язаний сплатити внесок у фінансування системи працевлаштування і забезпечення безробітних; розмір цієї ренти працедавця — 4,2 % витрат на заробітну плату.
У 2004 р. в Угорщині прибутковий податок і внески працівників і роботодавців на соціальне забезпечення становили 45,8 % вартості робочої сили, в тому числі прибутковий податок — 9,0 %, внески на соціальне страхування працівника — 9,9 %, а роботодавця — 26,9 %. За паритетом купівельної спроможності вартість робочої сили в 2004 р. в Угорщині становила 13 229 дол. США.
Дія угод про виключення подвійного оподаткування поширюється, як правило, на прибуткові податки, податки з прибутку і низку податків майнового типу. Під дію цих угод не підпадають податки з обороту, з місцевих податків — промисловий і комунальний податок, а також податки (ренти), пов'язані з оплатою праці.
Під дію угорського податку з обороту підпадають компанії типу "ра^пегэЫр" (товариство без статусу юридичної особи), тому для них визначені корпоративний податок у розмірі 18 % і податок з дивідендів у розмірі 20 %. Податок з дивідендів для паїв понад 25 % становить 5 %, у всіх інших випадках — 15 %. У низці угод є обумовлені правила: податок з дивідендів незалежно від розміру паю дорівнює 10 %. За угорським законодавством філіали зобов'язані платити податок з дивідендів, проте низка угод виключає можливість визначення цього податку.
В угодах використовуються два методи податкового обліку — прогресивне звільнення від сплати податку і звичний податковий кредит.
17.3. Місцеві фінанси і міжбюджетні відносини
17.4. Реформування системи пенсійного забезпечення в Угорщині
17.4.1. Передумови здійснення пенсійної реформи в Угорщини
17.4.2. Напрями здійснення пенсійної реформи в Угорщині у 90-х роках XX ст. та на початку XXI ст.
17.5. Недоліки і завдання реформування пенсійної системи Угорщини
17.6. Інвестиційна привабливість фінансової системи Угорщини
17.7. Фінансово-економічні результати входження Угорщини до Європейського Союзу
Запитання і завдання для самоперевірки
Розділ 18 ФІНАНСИ ЧЕХІЇ