Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 19.4. Результати реформування фінансової системи Словаччини

Фінансова система Словаччини, як і Чехії, будується переважно на податкових надходженнях до бюджету. Серед останніх значну частку становлять доходи від непрямих податків. Ставки основних податків дуже близькі до розміру ставок у Чехії. Основні видатки державного бюджету спрямовані на соціальну сферу і на соціальний захист населення, дотації місцевим бюджетам.

Важливою складовою доходів бюджетів усіх рівнів є надходження від туризму, які з кожним роком невпинно зростають. Водночас із державного і місцевого бюджетів виділяються значні кошти на розвиток туристичної інфраструктури.

Словаччина зробила ставку на водно-лікувальний туризм — у районі Татрів розташовані аж три сучасні аквапарки. Не так далеко й Бешенова — відомий словацький геотермальний курорт. Ринковий успіх словацьких геотермальних аквапарків підказує, в якому напрямі має розвиватися туристичний бізнес Трускавця, Закарпаття, інших туристичних центрів України.

Обсяг дефіциту державного бюджету (% до ВВП) у Словаччині становив: у 1993 р. — 3,4; у 2000 р. — 5,1; у 2001 р. — 5,4; у 2002 р. — 5,0. Структура державного боргу в 2001 р. була такою: 73 % — внутрішній борг; 27 % — зовнішній борг. З 2004 р. у Словаччині були введені податок на доходи фізичних осіб у розмірі 19 %, зменшена ставка ПДВ, одночасно відмінені пільги з ПДВ.

У 2004 р. прибутковий податок і внески працівників та роботодавців на соціальне забезпечення становили 42 % вартості ро-

бочої сили, в тому числі прибутковий податок — 5,8, внески на соціальне страхування працівника — 9,9, роботодавця — 26,3 %. За паритетом купівельної спроможності річна вартість робочої сили в Словаччині в 2004 р. становила 13 229 дол. США.

На початку XXI ст. рівень бідності становив 8,6 %, тобто стільки населення отримував дохід у день менше 4,3 дол. США. За 1995—2004 рр. рівень доходів на одну особу в Словаччині зріс на 44 %.

Бурхливий розвиток економіки Словаччини за останні роки у результаті вдалого проведення економічних реформ уже дістав назву "економічного дива".

Певною мірою цьому посприяла і приватизація банківського сектору. Перші три найбільші банки Словаччини перейшли в іноземну власність на кінець 2002 р. Власники брали участь у приватизації банків в основному як стратегічні інвестори. Іноземні банки починали з того, що поступово скуповували контрольний пакет акцій.

Економічний досвід Словаччини має привабливий характер. Насамперед у країні здійснили приватизацію, як і в Україні, провели податкову реформу. Словацька податкова реформа дуже прогресивна та варта наслідування: було введено єдину податкову ставку в розмірі 19 % на прибутки фізичних та юридичних осіб, окрім того, ставка ПДВ також зафіксована на рівні 19 %. Усі ці кроки разом з довірою іноземних інвесторів до словацького уряду привели до того, що іноземний капітал прийшов у країну, зокрема в автомобільну промисловість. Це сприяло активному розвитку економіки. Сьогодні Словаччина перебуває на першому місці серед автовиробників за кількістю автомобілів, що виробляються на тисячу жителів.

19.5. Особливості реформування фінансової системи Словаччини у другій половині першого десятиріччя XXI ст.

Словаччина стає центральноєвропейським лідером економічного розвитку, залишаючи позаду своїх партнерів із Ви-шеградської четвірки. Такі оптимістичні оцінки лунають у Братиславі з моменту, коли свої дані про стан економіки оприлюднили статистичне відомство цієї країни та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Підсумки третього кварталу 2006 р. виявилися надзвичайно оптимістичними: замість очікуваних 6,6 % ВВП (у постійних цінах) зріс на 9,8 %. Водночас із недавно оприлюдненого звіту ОЕСР випливає, що ці тенденції є тривалими.

Внаслідок політики заохочення інвестицій, яку здійснював попередній уряд, Словаччина одержала багато престижних капіталовкладень. Тут вирішили побудувати свої заводи такі автомобільні гіганти, як "Hyundai", "Кіа", "Volkswagen" та "Peugeot". У "змаганні" з іншими "вишеградськими" країнами — Польщею, Чехією та Угорщиною — Братислава перемогла завдяки відносно невеликій бюрократії, наявності непоганої інфраструктури та кваліфікованої, але все ще дешевої робочої сили. Чималу роль відіграло також державне сприяння з боку словацького уряду (звільнення інвесторів від частини податків, прискорення процедур, інфраструктурні інвестиції та державні гарантії). Не дивно, що Словаччина вже стала найбільшим у світі виробником автомобілів у розрахунку на одного жителя.

Раптове прискорення економічного зростання пов'язане з тим, що більшість "автомобільних" інвестиційних проектів саме сьогодні входять у фазу реалізації. Тому зростання на рівні 8—10 %, зумовлене цим чинником, можна очікувати впродовж двох найближчих років, а потім, за прогнозами аналітиків ОЕСР, стабілізується на рівні 5—6 %, що також непогано.

Залучення іноземних інвестицій було одним із головних досягнень команди прем'єр-міністра Міклоша Дзурінди. Водночас це й одна з найбільш критикованих сфер діяльності попереднього уряду. Адже великі й престижні інвестиції не надходили в усі регіони Словаччини рівномірно. Відтак нерівномірно зростала кількість робочих місць і добробут громадян.

Привілейованими були західні й південно-західні території. Водночас східні Пряшівський та Кошицький краї залишаються недоінвестованими. з великою кількістю соціальних проблем та 20—ЗО % безробітних. Рівень життя там не набагато кращий (а іноді гірший), ніж у Закарпатті.

Попри непогане зростання словацької економіки, яке за часів Дзурінди становило в середньому 4 %, більшість населення так і не встигла відчути її результати. На червневих виборах 2006 р. розчаровані виборці обрали партію Роберта Фіцо ("Бтег", тобто "Напрямок"), який пообіцяв зростання добробуту для всіх уже сьогодні.

Очікується, що Словаччина має нарешті позбутися своєї найбільшої проблеми — майже найвищого в ЄС (поряд із Польщею) рівня безробіття. У 2005р. воно становило 16,2% (вУкраї-ні за цією самою методологією підрахунку — близько 9 %), у 2006 р. мала знизитися до 13,5 %, а в наступні два роки — відповідно до 12,2 та 11,7 %. Скорочуватиметься й дефіцит державних фінансів. Правда, у 2006 р. він зросте з торішніх 3,1 до 3,7 %, однак уже у 2007 р. мав знизитися до 2,7 %, а у 2008 р. — до 2,2% ВВП.

Ці тенденції разом із доволі стриманою економічною політикою уряду дають підстави розраховувати на досягнення у 2009 р. маастрихтських критеріїв, що дасть змогу, на думку аналітиків ОЕСР, вже у 2009 р. запровадити євро. Оскільки після тимчасового зростання інфляції до 4,5 % у 2006 р. вона знизиться до 2,8 та 2,2 % відповідно у 2007 та 2008 рр.

Водночас головною й дуже серйозною загрозою для економічного зростання є нестабільність на ринку енергоносіїв. Як і інші країни регіону, Словаччина дуже залежить від російської сировини. Крім того, за прем'єра Владіміра Мечіара (1992— 1998) уряд уклав із Росією низку енергетичних контрактів, що не сприяли зміцненню енергетичної незалежності.

Аналітики ОЕСР також наголошують на необхідності ґрунтовних реформ на ринку праці, завдяки яким безробітні і з "досвідом" змогли б знайти роботу. А людей, які вже перестали навіть мріяти про це, у Словаччині дуже багато. Особливо гострі соціальні проблеми на сході, біля кордонів з Україною.

На думку авторів звіту, уряд має також здійснити реформу освіти та охорони здоров'я. До речі, це єдині сфери діяльності, які не встигли реформувати за вісім років урядування Дзурінди (хоча мали такі наміри в разі перемоги на останніх виборах). Усе інше вдалося змінити повністю, нерідко шляхом експерименту і не без протестів у суспільстві.

Після перемоги на червневих парламентських виборах 2006 р. і створення уряду прем'єр-міністр Роберт Фіцо не вдається до радикальних рішень, які могли б відлякати іноземних інвесторів, і проводить доволі стриману економічну політику. Отже, на думку словацьких економістів, збереженню економічного зростання може зашкодити лише ситуація на ринку енергоносіїв, а не політика.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Назвіть особливості проведення приватизації у Словаччині.

2. У чому полягали фінансові особливості реформування сільського господарства у Словаччині? Що з цього можна взяти до уваги в Україні?

3. Які основні доходи і видатки державного бюджету Словаччини?

4. Які основні доходи і видатки місцевих бюджетів у Словаччині?

5. У чому полягають особливості міжбюджетних відносин у Словаччині?

6. Як вплинуло членство в ЄС на фінансово-економічний розвиток Словаччини?