Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 22.3. Вплив фінансово-економічної трансформації Естонії на фінанси домогосподарств і підприємств

На початку XXI ст. рівень бідності в Естонії становив 19,3 %, тобто така кількість населення країни отримувала дохід у день менше 4,3 дол. США.

Про зростання фінансових можливостей домогосподарств може свідчити той факт, що в 1999 р. (порівняно з 1993 р.) реальні загальні споживчі витрати зросли на 32 %. Якщо в 1990 р. кількість легкових автомобілів на 1000 мешканців становила 153, то в 1997 р. — 293, а мотоциклів відповідно 343 і 479.

Важливими умовами фінансової стабілізації в Естонії стали лібералізація зовнішньої торгівлі, приватизація державних підприємств, лібералізація цін, реформа оподаткування.

У 1992 р. прибутковий податок з громадян стягувався за такими ставками: 16, 24 і 33 % (залежно від доходу). Ставки податку на прибуток підприємств були такими: 15, 23, 30 % (залежно від прибутку). Податок на додану вартість дорівнював 7 %, хоча місцеві органи влади могли підвищувати його до 10 % і використовувати додаткові надходження від цього податку для здійснення місцевих видатків. Із запровадженням у червні 1992 р. національної валюти податкову систему Естонії було змінено.

Після здобуття незалежності найвдалішим для країн Балтії був 1997 р. Тоді темпи зростання економіки в Естонії досягали 10,6 %, у Латвії — 8,6, а в Литві — 7,3 %. На той час ці країни нагадували швидше розвинені західноєвропейські, ніж те, чим була більшість колишніх радянських республік. За досить невеликий проміжок часу вони змогли перетворитися із цілком закритих економік на найяскравіший приклад швидкої дере-гуляції й торгової лібералізації.

Деякі незалежні дослідження визнавали в Естонії відкриті-шу економіку, ніж в багатьох країнах ЄС. Більшість торгових бар'єрів було знято невдовзі після здобуття незалежності, і для членства в СОТ (яке вона одержала в листопаді 1999 р.) країні фактично довелося запровадити нові мита на імпорт.

Спрямована на макроекономічну стабілізацію, політика уряду призвела до того, що компанії були змушені реструктуризу-ватися та швидко пристосуватися до нових умов діяльності. Це дало змогу Естонії одержати максимальну вигоду від сприятливіших міжнародних економічних і фінансових умов. У результаті скоротилися великі дефіцити бюджету й рахунки поточних операцій, а також знизився інфляційний тиск. Так, якщо в 1996 р. рівень інфляції в Естонії становив 19,8 %, то в другому кварталі 2003 р. цей показник знизився до 3,7 % у розрахунку на рік.

Така ситуація пояснюється розвиненим банківським сектором. Нині в Естонії функціонують шість банків і одне відділення іноземного банку, проте до вересня 2000 р. 95 % загальних активів контролювалося трьома найбільшими естонськими банками. На цей самий час безнадійні кредити становили лише 2,1 % їх загального кредитного портфеля. Усі значні банки мали позитивний фінансовий результат як у 1999 р., так і в 2000 р. Після продажу третього найбільшого державного банку іноземним інвесторам під контролем банків з іноземною власністю виявилося понад 95 % внутрішніх банківських активів. Це зміцнило позиції місцевих банків у довгостроковому періоді.

Надалі реформування потребують пенсійна система і система охорони здоров'я. Проте запровадження персональних накопичувальних рахунків було відкладено до 2002 р. Уряд планує зробити цю систему добровільною, а не обов'язковою.

В Естонії з липня 1999 р. скасовано нульові ставки ПДВ на продаж термальної енергії, вугілля та дерева. Важливим кроком стало прийняття у 2000 р. нового Закону про оподаткування доходів, згідно з яким юридичні особи Естонії та нерезиденти звільняються від сплати податку на реінвестований прибуток. Цей захід має на меті стимулювання інвестицій за рахунок реінвестування прибутку.

У 2006 р. приріст ВВП Естонії становив 11,5 %, але водночас рівень інфляції зріс до 5,1 % (порівняно з 2005 р.). За паритетом купівельної спроможності ВВП на одну особу в Естонії становив 55,7 % від середнього показника по 268 регіонах Єв-росоюзу. Зростання доходів населення після вступу до ЄС призвело, поряд з позитивом, й до негативів: багато інвесторів планують перебазування своїх підприємств з Естонії в Білорусь та Україну, де заробітна плата значно нижча.