Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 26.4.2. Надходження іноземних інвестицій до Румунії

26.4.1. Законодавче регулювання іноземних інвестицій

Іноземні інвестиції в Румунії регулюються законом 1991 р. про іноземні інвестиції (Закон про іноземні інвестиції), якщо інше не передбачене міжнародними угодами або конвенціями, до яких Румунія приєдналась. Іноземна фізична або юридична особа може інвестувати в нові румунські компанії (як у компанії з повністю іноземним капіталом, так і на паях з юридичними та фізичними особами Румунії), купувати акції та облігації наявних компаній та укладати угоди про концесії або угоди оренди з державними компаніями. Закон забезпечує загальноприйнятий захист іноземних інвестицій, включаючи повну компенсацію в разі будь-якої націоналізації, навіть якщо вона здійснюється в інтересах суспільства.

Іноземні інвестиції мають бути зареєстровані і погоджені з Румунським агентством розвитку (PAP), яке розглядає дані про фінансовий стан інвестора, напрями інвестицій, юридичну форму здійснення інвестицій, розміри капіталу, що інвестується. Крім того, воно може зробити запит на інформацію від центральних та місцевих органів влади, а також від державних компаній, що працюють у галузі, в яку інвестується капітал. Заявка на іноземні інвестиції вважається схваленою, якщо PAP не повідомило інвестора про ЇЇ відхилення. Рішення PAP щодо заявок не підлягає оскарженню.

Іноземні інвестиції можуть спрямовуватись у будь-яку галузь економіки Румунії за умови, що вони не загрожують національній безпеці та інтересам оборони Румунії, не загрожують громадському порядку, здоров'ю громадян і не шкодять принципам громадської доброчинності. На цій підставі іноземні інвестиції заборонені в оборонній промисловості й медицині. Іноземні інвестори можуть набувати прав власності на нерухоме майно, будівлі фабрик та ін., але не можуть безпосередньо володіти землею або житловими будинками, крім "допоміжних до інвестицій". Проте румунські компанії за участю переважно іноземного капіталу можуть володіти землею, якщо вона є внеском румунських партнерів на час існування спільного підприємства.

Іноземні інвестори мають право брати участь в управлінні своїми інвестиціями, але для цього компанія за участю іноземного капіталу може лише найняти іноземних менеджерів та експертів. Крім того, як зазначалось раніше, більшість членів адміністративної ради та аудиторів комерційних компаній мають бути громадянами Румунії.

Із введенням уніфікованого курсу обміну валюти весь прибуток і капітальний дохід після вирахування податків можна репатріювати, сплативши додатково податок у розмірі 10 % на прибутки, які репатріюються.

Компанії за участю іноземного капіталу, як і всі румунські компанії, мають здійснювати свої операції в національній грошовій одиниці, а валютні надходження за поставки товарів на експорт конвертувати в леї.

Іноземні інвестори на тривалий час звільняються від сплати податків і мита на товари, що є капітальними внесками в натуральній формі, а також від мита на імпортовану сировину. Залежно від виду діяльності компанія звільняється від сплати податків на прибуток на строк від двох до п'яти років, а на інвестиції, які стимулюють зростання експорту, створюють нові робочі місця або розвивають нові технології, можливі подальші значні податкові знижки.

26.4.2. Надходження іноземних інвестицій до Румунії

Наприкінці березня 1992 р. у Румунії було 10 394 комерційні компанії з участю іноземного капіталу. Загальний зареєстрований іноземний капітал цих компаній становив 323,1 млн дол. США. Кількість компаній за участю іноземного капіталу постійно зростає: починаючи з 1589 компаній у 1990 р. (коли створення таких спільних підприємств регулював прийнятий ще в 1972 р. декрет) до 1608 компаній у середньому щоквартально в 1991 р. У першому кварталі 1991 р. з'явилось ще 2372 компанії (Закон № 35 від квітня 1991 р. про іноземні інвестиції передбачав сприятливіші умови для іноземних інвестицій).

Слід зазначити, що середні розміри інвестицій в одну компанію значно зменшились: у 1990 р. вони становили 70,74 тис. дол. США, а вже у 1991 р. — 24,24 тис., у 1992 р.— до 22,93 тис. дол. СІПА. Це пояснюється тим, що за першої хвилі іноземних інвестицій у 1990 р. та на початку 1991 р. спільні підприємства були створені переважно між державними компаніями та іноземними інвесторами, що також були великими компаніями. З прийняттям у середині 1991 р. Закону про іноземні інвестиції інвесторами стали й менші іноземні фірми та приватні особи.

Більше половини загальної суми іноземних інвестицій на початку 90-х років XX ст. припадало лише на 0,4 % компаній за участю іноземного капіталу. І навпаки, на 94,57 % компаній за участю іноземного капіталу припадала велика кількість дрібних вкладів іноземного капіталу, але це становило лише 17,71 % загальної суми інвестицій іноземного капіталу.

До основних іноземних компаній, які на початку 90-х років XX ст. інвестували значний капітал, входили "Phoceene de Metallurgie and Bouygues", "Asea Brown-Boveri", "Coca-Cola", "Colgate-Palmolive", "Shell", "Alkatel", "Ciments Francais".

Державна підтримка сільського господарства Румунії стимулює залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор країни. Так, у Румунії в 2000—2003 pp. у середньому за рік річна підтримка становила 240 млн дол. США, а в перерахунку на 1 га, це становило 16,2 дол. США. Відповідно до цього середньорічна сума іноземних інвестицій у сільське господарство Румунії на початку XXI ст. становила 48,5 млн дол. США, в тому числі на 1 га — 3,3 дол. США. У результаті валова додана вартість (ВДВ) галузі в 2003 р. становила 5709 млрд євро при державній підтримці за цей рік 180 млн євро. Державна підтримка на 1 га сільськогосподарських угідь становила 12,2 євро, а державна підтримка на 1 працівника галузі — 50 євро.

За даними опитувань, Румунія займає третє місце серед країн Центральної та Східної Європи за привабливістю країни для іноземних інвесторів, поступившись лише Польщі та Чехії. У 2004 р. обсяг іноземних інвестицій в економіку Румунії до-сяг майже 1,6 млрд дол. США. Згідно з даними, за підсумками 2005 р. цей показник збільшився не менш ніж на ЗО %. Най-привабливішими галузями для інвестицій є харчова й автомобільна промисловість, сектор інформаційних технологій і теле-комунікацій, біотехнологічний сектор, сектор виробництва споживчих товарів. Незважаючи на це та на спроби правоцент-риського уряду, який прийшов до влади в кінці 2004 р., обсяг інвестицій, на думку фахівців, залишиться значно нижчим за рівень можливостей країни.

Не слід перебільшувати небезпеку масової еміграції румунських робітників. Внаслідок високих інвестицій і сильного економічного зростання — у 2006 р. 7,4 % — у румунів вже сьогодні не вистачає робочої сили всередині країни. Насправді в другій половині 90-х років багато румунів виїжджало на заробітки за кордон, у першу чергу в Іспанію та Італію. Однак сьогодні передбачають протилежну тенденцію: люди повертатимуться назад, оскільки зарплати в Румунії зростають.

Проте зростання заробітної плати може призвести до того, що інвестори будуть ігнорувати Румунію, як це вже роблять деякі. У текстильній промисловості протягом останніх двох років країна втратила 60 тис. робочих місць. Підприємства пересуваються далі на схід. Це нормальний розвиток ситуації. Прем'єр-міністр Румунії зазначав, що Румунії не потрібне сільське господарство, яке базується на створенні низької вартості і низької заробітної плати. Тому значна частина румунського фінансового бюджету 2006 і 2007 рр. була спрямована в галузь досліджень і розробок. У 2006 р. бюджет на дослідження збільшили на 82 %, у 2007 р. він був збільшений ще на 50 %. Отже, країна досягає рівня 0,7 % валового внутрішнього продукту. Безумовно, Румунія буде втрачати інвесторів, але прийдуть інші, оскільки рівень заробітної плати в недалекому майбутньому все ще залишатиметься нижчим, ніж в Західній Європі.