Фінанси підприємств - Славюк P.А. - Тема 17. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ БАНКРУТСТВУ ПІДПРИЄМСТВА. БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ

17.1. СУТЬ І ДОЦІЛЬНІСТЬ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ЗІ СКЛАДНИМ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ

Термін "санація" походить від латинського "sanatio", що перекладається як оздоровлення чи лікування. У Фінансовому словнику санацію трактують як оздоровлення фінансового стану підприємства через здійснення системи заходів для запобігання його банкрутству чи підвищення конкурентоспроможності^*27. Звичайно здійснюють санацію шляхом структурної перебудови виробництва, зокрема зміни номенклатури продукції, подрібнення підприємства, зміни ринків збуту, злиття підприємства, що є на грані банкрутства, із потужнішими, випуску нових акцій та облігацій для мобілізації капіталу, інших заходів.

*27: {Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. - Львів: Вид-во Держ. ун-ту "Львівська політехніка", 1996. - С. 264.}

Деякі іноземні економісти, спеціалісти з питань виведення підприємств із фінансової кризи дотримуються думки, що санація як економічна категорія виражає комплекс послідовних, взаємопов'язаних заходів фінансово-економічного, організаційно-правового, виробничо-технічного, соціального характеру, які спрямовані на подолання фінансової кризи на підприємстві та відновлення чи досягнення його прибутковості і конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

В Україні внаслідок недосконалості законодавства, браку належного техніко-методичного забезпечення процесів санації, дефіциту кваліфікованих спеціалістів велика кількість потенційно життєздатних підприємств стають потенційними банкрутами.

Тому особливу роль у процесі санації підприємств відіграють організаційні та техніко-економічні заходи поряд із заходами фінансово-економічного характеру. Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і ліквідація причин їх виникнення, відновлення чи збереження ліквідності і платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу і формування фондів фінансових ресурсів^*28. Цілісний погляд на етапи розроблення санаційної концепції окремого підприємства являє собою так звана "класична модель санації", що широко використовується як основа для розроблення механізму фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання у країнах із розвинутою ринковою економікою. Відповідно до класичної моделі санації процес фінансового оздоровлення підприємств починається з виявлення та аналізу причин і факторів фінансової кризи. На основі даних носіїв інформації (первинні бухгалтерські документи, рішення зборів акціонерів, фінансові плани тощо) визначають зовнішні і внутрішні фактори кризи та фінансового стану фірми, глибину кризи.

*28: {Финансы предприятий: Тексты лекций / Под ред. А. Н. Поддерегина; Международный университет финансов. - К., 1998. - С. 215.}

У межах санаційного аудиту здійснюється поглиблене вивчення фінансового стану на основі розрахунку низки коефіцієнтів. Основними з них є показники платоспроможності, ліквідності, прибутковості тощо. Після отримання даних щодо фінансового стану підприємства і причини фінансової кризи робиться висновок про доцільність чи недоцільність санації даного суб'єкта господарювання.

Варто звернути увагу, що в економічній літературі з питань санації часто згадується концепцію швидкого виявлення фінансової кризи і радикальних санаційних дій. Прихильники цього напряму (в основному економісти-практики) не враховують того факту, що в цьому разі не залишається часу для детального дослідження причин спаду і розроблення оптимальної стратегії. На противагу цьому поглядові більша група економістів-теоретиків стверджує, що цейтнот у підготовці санаційної програми - основний фактор майбутніх невдач. Саме тому окремим аналітичним блоком у класичній моделі санації є формування стратегічних цілей і тактики.

Стратегія являє собою узагальнену модель дій для досягнення поставлених цілей шляхом оптимізації, координації і розподілу ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, які забезпечили б компанії високий рівень рентабельності. Суть стратегії - вибір найкращих варіантів розвитку фірми та оптимізація політики капіталовкладень.

Відповідно до розробленої стратегії розробляється програма санації, яка відображає систему запланованих взаємопов'язаних заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризи. Її формують на основі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх фінансових джерел та з урахуванням стратегічних цілей санації. У програмі фіксують загальні принципові підходи до оздоровлення, які конкретизуються в проекті санації. У ньому мають міститись техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, потрібних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки і методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їхньої окупності, оцінка ефективності санаційних заходів, а також прогнозні результати реалізації проекту.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація і контроль за якістю реалізації запланованих завдань. Внутрішні контрольні органи повинні своєчасно виявляти нові санаційні резерви, а також підготовляти об'єктивні кваліфіковані рішення відносно ліквідації можливих перешкод під час проведення оздоровчих процедур. Суттєву допомогу при цьому може надати оперативний санаційний контролінг, який синтезує в собі інформаційну, координаційну і контрольну функції. Основним завданням санаційного контролінгу є ідентифікація оперативних результатів і підготовка проектів рішень відносно використання виявлених резервів і подолання додаткових труднощів^*29.

*29: {Финансы предприятий: Тексты лекций / Под ред. А. Н. Поддерегина; Международный университет финансов. - К., 1998. - С. 219.}