Для побудови індексу Е. Альтман досліджував 66 підприємств, половина яких збанкрутувала в період між 1946 і 1965 pp., а половина працювала успішно, і 22 аналітичні коефіцієнти, які могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства. З цих показників він відібрав п'ять найбільш значущих і побудував багатофакторне регресійне рівняння. Таким чином, індекс Альтмана являє собою функцію від показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за попередній період. Індекс кредитоспроможності (Z-рахунок) розраховується за формулою:
, (17.3)
де - робочий капітал / сума активів;
- нерозподілений прибуток / сума активів;
- операційний прибуток / сума активів;
- ринкова вартість акцій / сума заборгованості;
- виторг / сума активів.
Результати численних розрахунків за моделлю Альтмана показали, що якщо Z-рахунок становить 1,8 і менше, то ймовірність банкрутства є дуже високою; від 1,81 до 2,7 - висока; від 2,8 до 2,9 - банкрутство можливе; за показника 3 і вище ймовірність банкрутства дуже мала.
У 1983 році Е. Альтман отримав модифікований варіант своєї формули для компаній, акції яких не котирувалися на біржі:
(17.4)
(де - балансова, а не ринкова вартість акцій).
Модель Ліса для оцінки фінансового стану
У 1972 році Роман Ліс отримав таку формулу для підприємств Великобританії:
, (17.5)
де - оборотний капітал / сума активів;
- операційний прибуток / сума активів;
- нерозподілений прибуток / сума активів;
- власний капітал / позиковий капітал.
Граничне значення для цієї моделі становить 0,037.
Оцінка фінансового стану підприємства за методикою Бівера
Відомий фінансовий аналітик Уїльям Бівер запропонував свою систему показників для оцінки фінансового стану підприємства. З метою діагностики банкрутства він рекомендував дослідити тренди показників (табл. 17.1).
Таблиця 17.1
Методика розрахунку показників Бівера
Показники | Розрахунок | Значення показників | ||
для стійких компаній | за 5 років до банкрутства | за 1 рік до банкрутства | ||
1. Коефіцієнт Бівера | (Чистий прибуток - Амортизація) / (Довгостр. зобов'язання + + Короткостр. зобов'язання) | 0,4- 0,45 | 0,17 | -0,15 |
2. Рентабельність активів | (Чистий прибуток / Активи) х 100% | 6-8 | 4 | -22 |
3. Фінансовий леверидж | (Довгострокові зобов'язання + + Короткострокові зобов'язання) / Активи | £37 | £50 | £80 |
4. Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом | (Власний капітал – - Позаоборотні активи) / Активи | 0,4 | £0,3 | "0,06 |
5. Коефіцієнт покриття | Оборотні активи / Короткострокові зобов'язання | £3,2 | £2 | £1 |
Ця методика також не відображає всіх сторін діяльності компанії і не є універсальною методикою для прогнозу ймовірності банкрутства.
Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства (рейтингове число)
P. С. Сайфулін запропонував використати для експрес-оцінки фінансового стану підприємства рейтингове число:
, (17.6)
де - коефіцієнт забезпеченості власними коштами ();
- коефіцієнт поточної ліквідності ();
- інтенсивність обігу капіталу, що характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених у діяльність підприємства ();
- коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до величини виторг від реалізації;
- рентабельність власного капіталу - відношення балансового прибутку до власного капіталу (). Якщо рейтингове число R для підприємства має значення більше ніж 1, то підприємство перебуває в задовільному стані. Якщо значення менше за 1, то це означає незадовільний стан.
Прогнозна модель Таффлера
Модель Фулмера
Модель Спрингейта
Узагальнена модель, побудована на основі дискримінантної функції
Модель PAS-коефіцієнта
Методи прогнозування банкрутства, засновані на використанні порівняльного аналізу
Методика якісного аналізу В. В. Ковальова
Метод Аргенті (А-рахунок)
Методика компанії ERNST & WHINNEY