Фінанси підприємств - Ярошевич Н.Б. - 4.5. Аналіз ефективності використання оборотних активів

Ефективність використання оборотних коштів характеризує, передусім, їхня оборотність. Під оборотністю засобів розуміють тривалість проходження засобами окремих стадій виробництва й обігу. Час, упродовж якого оборотні кошти перебувають в обороті, тобто послідовно переходять з однієї стадії в іншу, складає період обороту оборотних коштів.

Оберненість оборотних коштів обчислюють тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних коштів у днях) або кількістю обертів за звітний період (коефіцієнт оберненості). Тривалість одного обороту в днях - відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми одноденної виручки за період, що аналізують.

Ефективність використання оборотних коштів оцінюють за допомогою системи показників, до яких належать:

- тривалість обороту оборотних коштів, днів;

- коефіцієнт обороту оборотних коштів;

- коефіцієнт завантаження оборотних коштів;

- рентабельність оборотних коштів, %;

- коефіцієнт збереження власних оборотних коштів.

На швидкість обороту оборотних коштів впливає система формування оборотних коштів.

Тривалість обороту оборотних коштів (7^) визначають за формулою:

о~ Т

Т<* = ~^' (4-9)

де Ос - середній залишок оборотних коштів на кінець планового періоду, грн; Т" - тривалість планового періоду, днів; ІУ, - обсяг реалізації продукції за собівартістю, грн.

Коефіцієнт обороту оборотних коштів (К^) визначається за формулою:

с

де Ир - обсяг реалізації продукції за собівартістю, грн; Ос - середній залишок оборотних коштів на кінець планового періоду, грн.

Середній залишок нормованих оборотних коштів (Ос) можна визначити, використовуючи такі формули:

0>°сп^°ск, (4.11)

0 -с2-СІ2. (4 12)

12

_=]/2№^"> (4 13)

12

де Осм - середньомісячний залишок нормованих оборотних коштів, грн; Ов, Оск - відповідно, залишок оборотних коштів на початок і кінець місяця, грн; Ос1, Ов2, ОеІ2, ОСІЗ - середньомісячні залишки нормованих оборотних коштів на перше число кожного місяця розрахункового періоду, включаючи 1 січня наступного року, грн.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів (&зав) визначають за формулою:

(4-14)

де Ос - середній залишок оборотних коштів на кінець планового періоду, грн; N - обсяг реалізації продукції у плановому періоді за собівартістю, грн.

Коефіцієнт збереження власних оборотних коштів (Кзб) визначають за формулою:

(4.15)

^сп

де Оск, Осп - середній залишок оборотних коштів на кінець попереднього та початок наступного періоду, відповідно, грн.

Рентабельність оборотних коштів (А) визначають за формулою:

Д=7Р (4.16)

о

де Я - прибуток від реалізації продукції, грн; Ос - середній залишок оборотних коштів, грн.

Унаслідок прискорення обороту оборотних коштів має місце їх вивільнення, яке може бути абсолютним або відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів відбувається у тих випадках, коли плановий обсяг виробництва виконується з меншою кількістю оборотних коштів порівняно з плановою потребою в них. Абсолютне вивільнення оборотних коштів (Аабс) можна визначити за формулою:

^(Тм--Тм)~^, (4.17)

де 7^,,, Тм - тривалість обороту оборотних коштів у базовому та звітному періодах, відповідно, днів; N , - обсяг реалізації продукції у звітному періоді, грн.

Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається у разі, коли за наявності оборотних коштів у межах планової потреби забезпечено перевиконання плану виробництва. Відносне вивільнення оборотних коштів (Д ,1іди) можна визначити за формулою:

А*. =(Л,.-*">/*-.. (4.18) де АГ^, Npl - обсяг реалізації продукції у базовому й плановому періоді, відповідно, грн; Кло - коефіцієнт обороту оборотних коштів у базовому періоді.

Ризик використання оборотних коштів залежить від рівня їхньої ліквідності. Тому на практиці з метою оцінки фінансової незалежності та платоспроможності застосовують такі показники:

- коефіцієнт забезпечення власними коштами;

- коефіцієнт покриття;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами (К) характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незалежності від позикових коштів. Цей показник визначають за формулою:

де 2?к - власні кошти (різниця між обсягами власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів), грн; У Ок - фактична вартість наявних у підприємства оборотних засобів, гри.

Якщо К3 <0,1, то підприємство є неплатоспроможним.

Коефіцієнт покриття (Кв) - це найбільш узагальнюючий показник ліквідності балансу. Він характеризує достатність оборотних коштів для погашення боргів підприємства впродовж року. Коефіцієнт покриття визначають за формулою:

У п,а.

*П=Ф-, (4.20)

де Уп.а. - сума всіх поточних активів, грн; £к.з. - сума короткострокових зобов'язань, грн.

Прийнятним вважається рівень показника в межах 2,0-2,5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кй) характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість. Цей коефіцієнт визначають за формулою:

Ка=^Ь-, (4.21)

де Гк - грошові кошти, грн; К - короткострокові вкладення, грн; У к.з. - сума короткострокових зобов'язань, грн.

Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25-0,35.

4.6. Джерела формування оборотних активів підприємства
Тема 5. СКЛАД ВИТРАТ І ДЖЕРЕЛА ЇХ ФІНАНСУВАННЯ
5.1. Поняття витрат. Джерела фінансування витрат
5.2. Класифікації витрат
5.2.1. Бухгалтерська класифікація витрат
5.2.2. Економічні класифікації витрат
5.2.3. Податкова класифікація витрат
Тема 6. ДОХОДИ ТА ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ. ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ
6.1. Склад і характеристика валових доходів підприємств
6.2. Види цін та методи ціноутворення
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru