Фінанси підприємств - Ярошевич Н.Б. - 4.5. Аналіз ефективності використання оборотних активів

Ефективність використання оборотних коштів характеризує, передусім, їхня оборотність. Під оборотністю засобів розуміють тривалість проходження засобами окремих стадій виробництва й обігу. Час, упродовж якого оборотні кошти перебувають в обороті, тобто послідовно переходять з однієї стадії в іншу, складає період обороту оборотних коштів.

Оберненість оборотних коштів обчислюють тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних коштів у днях) або кількістю обертів за звітний період (коефіцієнт оберненості). Тривалість одного обороту в днях - відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми одноденної виручки за період, що аналізують.

Ефективність використання оборотних коштів оцінюють за допомогою системи показників, до яких належать:

- тривалість обороту оборотних коштів, днів;

- коефіцієнт обороту оборотних коштів;

- коефіцієнт завантаження оборотних коштів;

- рентабельність оборотних коштів, %;

- коефіцієнт збереження власних оборотних коштів.

На швидкість обороту оборотних коштів впливає система формування оборотних коштів.

Тривалість обороту оборотних коштів (7^) визначають за формулою:

о~ Т

Т<* = ~^' (4-9)

де Ос - середній залишок оборотних коштів на кінець планового періоду, грн; Т" - тривалість планового періоду, днів; ІУ, - обсяг реалізації продукції за собівартістю, грн.

Коефіцієнт обороту оборотних коштів (К^) визначається за формулою:

с

де Ир - обсяг реалізації продукції за собівартістю, грн; Ос - середній залишок оборотних коштів на кінець планового періоду, грн.

Середній залишок нормованих оборотних коштів (Ос) можна визначити, використовуючи такі формули:

0>°сп^°ск, (4.11)

0 -с2-СІ2. (4 12)

12

_=]/2№^"> (4 13)

12

де Осм - середньомісячний залишок нормованих оборотних коштів, грн; Ов, Оск - відповідно, залишок оборотних коштів на початок і кінець місяця, грн; Ос1, Ов2, ОеІ2, ОСІЗ - середньомісячні залишки нормованих оборотних коштів на перше число кожного місяця розрахункового періоду, включаючи 1 січня наступного року, грн.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів (&зав) визначають за формулою:

(4-14)

де Ос - середній залишок оборотних коштів на кінець планового періоду, грн; N - обсяг реалізації продукції у плановому періоді за собівартістю, грн.

Коефіцієнт збереження власних оборотних коштів (Кзб) визначають за формулою:

(4.15)

^сп

де Оск, Осп - середній залишок оборотних коштів на кінець попереднього та початок наступного періоду, відповідно, грн.

Рентабельність оборотних коштів (А) визначають за формулою:

Д=7Р (4.16)

о

де Я - прибуток від реалізації продукції, грн; Ос - середній залишок оборотних коштів, грн.

Унаслідок прискорення обороту оборотних коштів має місце їх вивільнення, яке може бути абсолютним або відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів відбувається у тих випадках, коли плановий обсяг виробництва виконується з меншою кількістю оборотних коштів порівняно з плановою потребою в них. Абсолютне вивільнення оборотних коштів (Аабс) можна визначити за формулою:

^(Тм--Тм)~^, (4.17)

де 7^,,, Тм - тривалість обороту оборотних коштів у базовому та звітному періодах, відповідно, днів; N , - обсяг реалізації продукції у звітному періоді, грн.

Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається у разі, коли за наявності оборотних коштів у межах планової потреби забезпечено перевиконання плану виробництва. Відносне вивільнення оборотних коштів (Д ,1іди) можна визначити за формулою:

А*. =(Л,.-*">/*-.. (4.18) де АГ^, Npl - обсяг реалізації продукції у базовому й плановому періоді, відповідно, грн; Кло - коефіцієнт обороту оборотних коштів у базовому періоді.

Ризик використання оборотних коштів залежить від рівня їхньої ліквідності. Тому на практиці з метою оцінки фінансової незалежності та платоспроможності застосовують такі показники:

- коефіцієнт забезпечення власними коштами;

- коефіцієнт покриття;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами (К) характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незалежності від позикових коштів. Цей показник визначають за формулою:

де 2?к - власні кошти (різниця між обсягами власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів), грн; У Ок - фактична вартість наявних у підприємства оборотних засобів, гри.

Якщо К3 <0,1, то підприємство є неплатоспроможним.

Коефіцієнт покриття (Кв) - це найбільш узагальнюючий показник ліквідності балансу. Він характеризує достатність оборотних коштів для погашення боргів підприємства впродовж року. Коефіцієнт покриття визначають за формулою:

У п,а.

*П=Ф-, (4.20)

де Уп.а. - сума всіх поточних активів, грн; £к.з. - сума короткострокових зобов'язань, грн.

Прийнятним вважається рівень показника в межах 2,0-2,5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кй) характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість. Цей коефіцієнт визначають за формулою:

Ка=^Ь-, (4.21)

де Гк - грошові кошти, грн; К - короткострокові вкладення, грн; У к.з. - сума короткострокових зобов'язань, грн.

Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25-0,35.