Фінанси підприємств - Ярошевич Н.Б. - 6.2. Види цін та методи ціноутворення

Ціни на товари і послуги повинні компенсувати витрати на їхнє виробництво, а також забезпечити підприємству одержання прибутку.

В Україні діють [45]:

1) вільні (договірні) ціни, що формують виключно на договірних засадах між продавцями (виробниками чи посередниками) й споживачами;

2) фіксовані (регульовані) ціни, які встановлює держава на окремі товари й послуги з метою стримування інфляційних процесів, здійснення соціального захисту прав споживачів, а також на продукцію монополістів.

Державні фіксовані ціни (тарифи) - це встановлені законодавчо ціни, рівень яких не може змінюватися на розсуд підприємства ні в бік збільшення, ні в бік зменшення. Ціни, на які державою встановлені верхні або нижні межі, вважають регульованими.

Держава в особі органів влади визначає види продукції, товарів і послуг, ціни і тарифи на які підлягають державному регулюванню, а ціни на решту видів товарів визначають за угодою сторін (виробників (продавців) і покупців).

Державне регулювання цін і тарифів здійснюють встановленням:

- державних фіксованих цін;

- граничних рівнів цін або граничних відхилень від державних фіксованих цін.

Порушення державної дисципліни цін тягне за собою передбачену чинним законодавством відповідальність.

На здійснення державної політики цін, визначення переліку продукції, товарів і послуг, на які затверджують фіксовані та регульовані ціни і тарифи, визначення повноважень органів державного управління у сфері встановлення й застосування цін і тарифів та контролю за цінами і тарифами уповноважений Кабінет Міністрів України (КМУ). Безпосередньо КМУ в окремих випадках своїми правовими актами регулює ціни.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації та державні адміністрації міст Києва і Севастополя можуть встановлювати граничні торговельні надбавки на окремі товари (зерно, борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, ковбаси варені, молоко, сири, масло вершкове та олію) [53].

Здійснення контролю за дотриманням цін покладено на Державну інспекцію по контролю за цінами. Держінспекція по контролю за цінами має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум усієї необґрунтовано отриманої підприємством виручки в результаті порушення державної дисципліни цін і штрафу у двократному ЇЇ розмірі.

Вільні ціни підприємство визначає самостійно на підставі кон'юнктури ринку, вони не залежать прямо від державного впливу.

Ціни на товари і послуги - як вільні, так і регульовані - залежно від суб'єктів товарно-грошових відносин поділяють на:

- гуртові ціни підприємств;

- гуртові ціни промисловості;

- роздрібні ціни;

- закупівельні ціни.

Гуртова ціна - ціна на товари, які продають великими партіями.

Гуртова ціна підприємства - це ціна, яку використовують у розрахунках між підприємством - виробником продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з іншими підприємствами - споживачами продукції, або зі збутовими організаціями й гуртовими торговельними базами. Вона включає собівартість товару і прибуток, іноді - ще й транспортні витрати з доставки товару споживачеві.

Різновидом гуртових цін підприємства є розрахункові ціни, які можуть встановлювати для групи підприємств однієї галузі, виходячи з індивідуальної собівартості, з метою забезпечення їм нормального рівня прибутковості. За допомогою розрахункових цін організовують розрахунки всередині галузі між підприємствами та збутовими організаціями.

Гуртові ціни, за якими проводять розрахунки між постачальниками й покупцями, включають у себе податок на додану вартість і (при реалізації високорентабельних товарів) акцизний збір.

Гуртову ціну промисловості використовують у розрахунках при реалізації продукції збутовими організаціями, торговельним або іншим підприємством. Вона включає гуртову ціну підприємства і постачальницьку збутову надбавку (націнку), що є джерелом покриття витрат, пов'язаних з організацією постачання і збуту продукції.

Роздрібні ціни використовують при реалізації товарів і послуг населенню через підприємства торгівлі та громадського харчування, включаючи товари виробничо-технічного призначення, які надходять в особисте користування громадян. їх складає гуртова ціна підприємства чи промисловості плюс торговельні надбавки, які є джерелом покриття витрат підприємств роздрібної торгівлі.

Закупівельні ціни - це ціни, за якими підприємства (заготівельні, з переробки сільськогосподарської сировини) купують у населення сировину, в основному сільськогосподарську.

Формування цін показано у табл. 6.2 і табл. 6.3.

Таблиця 6.2. Процес формування ціни на товари, які надходять від виробника до споживача

Таблиця 6.3. Алгоритм порядку формування ціни

Торговельне підприємство зобов'язане визначити ціни відповідно до чинного законодавства і надати інформацію покупцям [52]. Це треба зробити за допомогою цінників на зразках товарів або покажчиків цін на підприємствах роздрібної торгівлі.