Фінанси підприємств - Ярошевич Н.Б. - 9.2. Поточне фінансове планування

Інструментом поточного планування є річний (поточний) фінансовий план, який характеризує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для фінансово-господарської діяльності. Він є орієнтиром для фінансової роботи підприємств у плановому році та складається на рік поквартально.

Фінансовий план (баланс доходів та витрат) - таблиця, в якій відображають обсяги надходжень і напрями використання фінансових ресурсів підприємства в плановому році. Призначення фінансового плану - з'ясування сукупної потреби підприємства в фінансових ресурсах, у розмірах, необхідних для фінансування передбачених обсягів розширеного виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов'язань по сплаті податків та зборів, погашенню кредитів, вирішенню соціальних та інших завдань підприємства.

Державні підприємства зобов'язані складати річний фінансовий план відповідно до Закону України від 21.09.2000 р. "Про внесення змін до ст. 20 Закону України "Про підприємства в Україні" [34] за встановленою формою згідно з Порядком складання фінансового плану державним підприємством (крім казенного) [92], який для підприємств інших форм власності має рекомендаційний характер.

Державне підприємство (крім казенного) самостійно складає річний фінансовий план, який затверджується до 1 липня року, що передує плановому, органом, уповноваженим управляти певним державним майном. Фінансове планування на державних підприємствах (крім казенних) та в акціонерних товариствах, у яких частка держави у статутному капіталі становить 51 є обов'язковим.

Фінансовий план державного підприємства має дві частини: "Формування чистого прибутку" та "Джерела формування та надходження коштів і напрями використання".

Частина І. "Формування чистого прибутку" складається з таких розділів:

I. Доходи,

II. Витрати.

III. Фінансові результати діяльності.

IV. Плановий розподіл чистого прибутку.

Частина II. "Джерела формування та надходження коштів і напрями використання" складається з таких розділів:

I. Джерела формування та надходження коштів.

II. Приріст активів підприємства. Ш. Повернення залучених коштів.

IV. Витрати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

V. Покриття збитків минулих періодів.

VI. Елементи операційних витрат.

VII. Розрахунок податку на додану вартість (ПДВ).

Розроблений проект фінансового плану керівник державного підприємства подає на затвердження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном (далі - орган управління) до 1 травня року, що передує плановому, разом із пояснювальною запискою щодо його обґрунтування.

Розробку фінансового плану починають з розрахунку показників дохідності, а потім - витрат. Після визначення всіх статей доходів і витрат та підведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їх збалансованості. Сальдо всіх надходжень і витрат характеризує фінансовий результат діяльності підприємства.

Проект фінансового плану підприємства розглядає орган управління у місячний строк та приймає рішення про Його затвердження або відхилення. У разі відхилення проекту фінансового плану орган управління у письмовій формі повідомляє підприємство про підстави. При відхиленні проекту фінансового плану підприємство впродовж 15 днів повинно врахувати зауваження органу управління та повторно представити його на затвердження.

Внесення змін до затвердженого фінансового плану державного підприємства впродовж року дозволяється не більше двох разів за рішенням органу управління, який затвердив план. Проект змін до фінансового плану підприємство подає органу управління після закінчення звітного періоду (кварталу) не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Орган управління розглядає запропоновані підприємством зміни впродовж 10 днів і приймає рішення про їх затвердження або відхилення. Відхилення органом управління запропонованих підприємством змін допускається за належної підстави (обґрунтування) та повідомлення його про це у письмовій формі.

Контроль за виконанням фінансового плану здійснює орган управління, який затвердив фінансовий план.

Безпосередньо втручатися в господарську діяльність підприємства орган управління не має права, але має право затвердити (або не затвердити) річний фінансовий план та вимагати від підприємства відповідні пояснення до поданого на затвердження фінансового плану.

Основний напрям втручання органів управління у діяльність підприємств - це випадки, за яких при зростанні прибутку, амортизаційних відрахувань, підприємство не включило до фінансового плану витрати коштів на виробничий розвиток, погашення заборгованості перед бюджетом за минулі періоди, сплату поточних податків та обов'язкових платежів. У цьому разі підприємство повинно дати органу управління пояснення щодо спрямування коштів і здійснити коригування фінансового плану з урахуванням зазначених вимог.

Підприємства недержавної форми власності самостійно визначають форму та зміст фінансового плану.

До найбільш поширених у практиці вітчизняних підприємств видів фінансових планів можна віднести:

- прогноз (план) фінансових результатів;

- плановий баланс;

- річний фінансовий план (баланс доходів і витрат);

- платіжний календар.

Фінансові плани складають на підставі основних фінансових документів (балансу; звіту про фінансові результати) та показників виробничого плану (обсягу виробництва продукції; кошторисів витрат на виробництво; капітальних вкладень тощо).

Основною вимогою до складання балансу і його прогнозування є забезпечення рівності між активами і пасивами підприємства. Як правило, необоротні активи формують за рахунок власного капіталу підприємства, а оборотні активи - також за рахунок позикового капіталу. При плануванні та прогнозуванні балансу на наступний рік необхідно привести у відповідність планову потребу в оборотних і основних засобах до джерел їхнього утворення.

Складання прогнозу (плану) фінансових результатів базується на даних балансу грошових потоків. У процесі складання балансу грошових потоків визначають величину грошових надходжень і платежів, виробляють грошову політику підприємства, прогнозують рух платежів і виплат відповідно до надходження грошей, шукають шляхи ув'язування грошових потоків.

Баланс грошових потоків містить інформацію про джерела надходження грошових коштів (обсяги продажу; кошти за рахунками до оплати; надходження кредитів; інші джерела готівки) та інформацію про використання грошових коштів (на оплату рахунків постачальників; оплату праці; амортизацію; загальновиробничі витрати; платежі в бюджет, орендну плату; страхові платежі, витрати на рекламу тощо); "кеш-флоу" - різниця між коштами, що надходять, і коштами, що використовуються (залишок грошових коштів на кінець місяця). Мета складання балансу грошових потоків - синхронізація надходження і витрачання коштів.

Річний прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції помісячно. План випуску продукції в натуральному вираженні складають, виходячи з плану продажу з урахуванням виробничих потужностей. Плановий обсяг продажу обчислюють шляхом множення планового обсягу продукції, що має бути реалізованою (відображається у виробничому плані підприємства), на ціну реалізації. Ціну реалізації одиниці продукції визначають як добуток собівартості одиниці продукції на норму прибутку та ПДВ. Для визначення собівартості одиниці продукції в плановому періоді необхідно зробити калькуляцію собівартості продукції.

Після складання прогнозу балансу грошових потоків складають прогноз фінансових результатів за той самий період. План фінансових результатів містить інформацію про обсяг продажу; ПДВ, чистий дохід; загальні витрати (у тому числі собівартість реалізації, адміністративні витрати, витрати на збут, фінансові витрати); прибуток; податок на прибуток; чистий прибуток.

Причому обсяги продажу переносять з планового бюджету готівки; ПДВ визначають за ставкою, зумовленою законодавством; чистий дохід визначають як різницю між обсягом продажу і ПДВ; загальні витрати визначають з планового балансу готівки; прибуток визначають як різницю чистого доходу та загальних витрат; податок на прибуток визначають за ставкою відповідно до законодавства; чистий прибуток визначають як різницю між сумою прибутку і податку на прибуток.

9.3. Оперативне фінансове планування
9.4. Бізнес-план
Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВ
10.1. Сутність розрахункових відносин і принципи їхньої організації
10.2. Види банківських рахунків та порядок їхнього відкриття
10.3. Характеристика форм безготівкових розрахунків
10.4. Операції підприємств з векселями
10.5. Зміст та організація готівкових розрахунків
Тема 11. КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
11.1. Форми та види кредитів
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru