Підприємства також здійснюють розрахунки у готівковій формі. З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, заборонено.
Підприємства сфери торгівлі, громадського харчування і послуг здійснюють операції з готівкою зі застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) [24], яким виступає електронний контрольно-касовий апарат (БККА).
Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства реєструють у касовій книзі. Кожне підприємство, що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.
Касова книга - документ установленої форми, що застосовують для здійснення первинного обліку готівки в касі. Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчують підписи керівника та головного бухгалтера підприємства (юридичної особи). Записи в касовій книзі здійснюють у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги, - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги, - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші й другі примірники мають однакові номери. Виправлення в касовій книзі не допускаються. Підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів.
Касові операції здійснюють згідно з порядком про ведення касових операцій підприємствами, установами й організаціями, який запровадив Національний банк України, встановивши єдиний для всіх підприємств, установ і організацій прийом здійснення й обліку касових операцій та єдину для них документацію. Регламентування ведення касових операцій забезпечує здійснення контролю за додержанням касової дисципліни, сприяє поліпшенню обліку.
Є такі основні вимоги до правильного оформлення й обліку касових операцій:
1. Негайне записування кожної здійсненої касової операції у касову книгу, щоденне визначення підсумків у цій книзі; здача касиром під розписку до бухгалтерії касових документів.
2. Виписування бухгалтерією на кожну касову операцію прибуткових і видаткових ордерів, додержання послідовності в нумерації і реєстрації цих коштів у реєстрі до передачі їх для виконання касиру.
3. Погашення касиром спеціальним штампом касових документів, щоб запобігти зловживанню цими документами, зокрема, їхньому повторному використанню.
4. Установлення наказом осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і недопустимість виконання касових операцій на непідписаних документах.
Гроші до каси надходять здебільшого з розрахункового банківського рахунку, насамперед, для виплати заробітної плати працівникам, покриття витрат на відрядження та інші господарські, адміністративні й операційні потреби. Касові операції оформляють касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями зі застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами.
Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовують для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Усю готівку, що надходить до кас, мають своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковувати. Приймання готівки в каси проводять за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера.
Видачу готівки з кас проводять за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер. До видаткових ордерів можуть додавати заяву на видачу готівки, розрахунки тощо.
Отримання готівки з поточного рахунку здійснюють з використанням грошового чека.
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки банку.
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості, засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.
Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначає підприємство, їх встановлюють за погодженням з банком, у якому відкрито рахунок підприємства.
Розрахунки підприємства готівкою можуть здійснювати:
1) за рахунок коштів, одержаних з кас банків;
2) за рахунок готівкової виручки, що надходить у касу підприємства.
Існують такі обмеження на здійснення операцій з готівкою:
1) сума готівкового платежу одного підприємства іншому не повинна перевищувати 10 000 грн упродовж 1 дня (кількість підприємств не обмежена);
2) ліміт каси - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівка, що його перевищує, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Підприємства мають право зберігати готівку в касі понад встановлений ліміт лише при виплаті заробітної плати впродовж 3-х робочих днів, включаючи день одержання готівки з кас банку.
Установлення ліміту каси підприємство проводить самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписують головний бухгалтер і керівник підприємства.
До розрахунку приймають строк здавання підприємством готівки для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складають окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Установлений ліміт каси затверджують внутрішні накази підприємства. Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками,
установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо.
Якщо підприємством ліміт каси не встановлено, то ліміт такої каси вважають нульовим. У цьому разі всю готівку, що перебуває у його касі на кінець робочого дня, потрібно здати в банк. Якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених нормативно-правовими актами, то його вважають установленим на рівні зазначених граничних розмірів.
Керівник організації і головний бухгалтер мають систематично контролювати додержання касової дисципліни та зберігання грошей у касі. Керівник підприємства повинен не рідше як один раз на місяць призначати комісію для раптової ревізії каси, під час якої готівку перераховують (кожна пачка має бути розкрита). Після перевірки всіх прибуткових і видаткових документів визначають залишок, який звіряють з готівкою.
Якщо під час ревізії виявлено нестачу, то її стягують з касира. Підприємство зобов'язане негайно подати позов щодо стягнення нестачі.
Рекомендована література [149; 159-161; 167] Рекомендовані правові акти [13; 16; 23; 24; 28; 35; 46; 47; 51; 64-66; 68; 69]
11.1. Форми та види кредитів
11.1.1. Податкова класифікація видів кредиту
11.1.2. Класифікація видів кредиту за організацією кредитних відносин
11.1.3. Класифікація видів кредиту за критерієм податкових наслідків кредитних відносин
11.2. Методи банківського кредитування та процес кредитування
11.3. Кредитні обмеження
11.4. Нарахування відсотків за користування кредитом
11.5. Сутність і види лізингу
Тема 12. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ І БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ