Фінанси підприємств - Ярошевич Н.Б. - 11.1.2. Класифікація видів кредиту за організацією кредитних відносин

Податкова класифікація кредиту (згідно з [ЗО]) передбачає такі види кредитів:

- фінансовий;

- товарний;

- інвестиційний податковий;

- кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Фінансовий кредит - кошти, які надає банк або юридична особа, що має статус небанківської фінансової установи, у прзику юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання під відсоток. Правила надання фінансових кредитів встановлює НБУ стосовно банківських кредитів, а також КМУ стосовно небанківських фінансових організацій.

Товарний кредит - товари, які передає юридична особа у власність фізичних чи юридичних осіб на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під відсоток. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) покупцем, незалежно від часу погашення заборгованості.

Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики - кошти, які залучає юридична особа - боржник (дебітор) від інших юридичних та фізичних осіб як компенсацію вартості емітованих ним облігацій або депозитних сертифікатів.

Інвестиційний податковий кредит - це відстрочка плати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з подальшою компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм.

11.1.2. Класифікація видів кредиту за організацією кредитних відносин

Однією з найбільш поширених в економічній літературі є класифікація видів кредиту за організацією кредитних відносин, згідно з якою є такі види кредиту:

- міжгосподарський;

- банківський;

- державний.

Міжгосподарський кредит - це кредит, який існує між суб'єктами господарювання в процесі їх розрахункових відносин. Керуючись твердженням, що об'єктом кредиту завжди є позичена вартість, до різновидів кредиту відносять комерційний кредит та лізинговий кредит; твердженням про перерозподіл вільних грошових коштів на основі повернення, платності та строковості - облігаційні позики та тимчасова фінансова допомога.

Видами міжгосподарського кредиту є:

- комерційний кредит;

- дебіторсько-кредиторська заборгованість;

- тимчасова фінансова допомога;

- лізинг;

- консигнація [148, с. 104];

- облігаційні позики підприємств, розміщені серед юридичних осіб.

Комерційний кредит - спосіб перетворення товарного капіталу в грошовий шляхом продажу товарів із відстроченням платежу та з поверненням боргу грошима. Комерційний кредит надають у товарній формі продавці покупцям. Метою комерційного кредиту є реалізація товару.

Дебіторсько-кредиторська заборгованість - один із суб'єктів підприємництва кредитує іншого суб'єкта підприємництва. Деякі автори вважають, що, оскільки дебіторсько-кредиторська заборгованість не має трьох родових ознак кредиту - добровільності, рівноправності та платності, то кредитом її можна назвати лише умовно [125, с. 396]. Хоча платою за користування грошовими коштами та їхніми еквівалентами іншого підприємства, що виникає всупереч його волі, є вартість пені, нарахованої підприємству, що прирівнюють до відсотка за користування кредитом, дебіторсько-кредиторська заборгованість належать до різновидів кредиту.

Тимчасову фінансову допомогу надають, як правило, органи галузевого управління підлеглим їм підприємствам на засадах платності та строковості.

Лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.

Використання лізингу в господарській практиці часто зумовлено відсутністю чи недостатністю коштів для придбання майна у власність.

Лізингові операції здійснюють у вигляді:

- оперативного лізингу;

- фінансового лізингу;

- зворотного лізингу.

Оперативний лізинг - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їхньої повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їхньому власнику після закінчення строку дії лізингової угоди* [ЗО, ст. 1, п. 1.18]. Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця.

Фінансовий лізинг - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх пере-данням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів, з обов'язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю. Основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включають до складу основних фондів орендаря.

Зворотний лізинг - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів фізичною чи юридичною особою в оперативний чи фінансовий лізинг.

Лізинговий кредит може бути наданий підприємству у формі фінансового чи оперативного лізингу. Схожість лізингу та фінансового кредиту полягає в тому, що обидві послуги передбачають поетапне погашення основної суми заборгованості та виплати винагороди за послугу [155, с. 16].

Консигнація - вид кредитування, при якому погашення кредиту здійснюють після фактичної реалізації товарів, отриманих позичальником від їхнього власника; якщо товари не продаються, позичальник має право повернути їх власникові.

Облігаційна позика є позиковою операцією підприємства, опосередкованою емісією облігацій. У бухгалтерському обліку емітента облік облігаційного кредиту ведуть окремо за борговими зобов'язаннями за номінальною вартістю облігацій на рахунку "Зобов'язання за облігаціями" та відсотків за облігаціями на рахунках "Премія за випущеними облігаціями" чи "Дисконт за випущеними облігаціями" залежно від типу облігацій.

Облігації підприємств - цінні папери, що засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати їхню номінальну вартість у передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка.

Банківський кредит - кредитні відносини, в яких однією зі сторін виступає банк. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" [13], банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати визначену суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження терміну погашення боргу, що надано в обмін на зобов'язання боржника з повернення суми заборгованості, а також на зобов'язання зі сплати відсотків та інших зборів з такої суми.

Виходячи з цього визначення банківського кредиту, до кредитних також відносять операції [157, с. 56]:

- лізингові (придбання банком для клієнта основних фондів з передаванням їх йому в оренду з правом викупу);

- факторингові (придбання банком у клієнта зобов'язань його контрагентів);

- операції з викупу векселів (придбання банком векселів у векселедержателя з подальшим їх погашенням).

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" [ЗО] оперує визначенням, згідно з яким фінансовий кредит - це кошти, що надаються банком резидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно з законодавством країни перебування нерезидента, чи резидентом і нерезидентом, що мають статус небанківських фінансових установ відповідно до законодавства, у позику юридичній чи фізичній особі на певний термін, для цільового використання і під відсоток. Таким чином, банківський кредит є різновидом фінансового кредиту.

Забезпечення банківського кредиту може здійснюватися товарними запасами, землею або нерухомим майном (іпотека); цінними паперами; рухомим майном (обладнанням, машинами, механізмами, транспортними засобами); товарами довгострокового вжитку.

Державний кредит - сукупність кредитних відносин, в яких позичальником є держава, а кредиторами - фізичні й юридичні особи. Він є досить специфічною ланкою державних фінансів, оскільки не має окремого фонду фінансових ресурсів; кошти, що мобілізують за його допомогою, проходять через бюджет.

Основною формою державного кредиту є державні позики, що здійснюють на підставі угод (як правило, це зовнішні запозичення) або шляхом випуску цінних паперів (як правило, це внутрішні запозичення).

Оформлення державних позик в Україні може здійснюватися двома видами цінних паперів:

1. Облігацією внутрішньої державної позики (ОВДП), за якою у встановлений термін повертають борг і виплачують дохід у формі відсотків.

2. Казначейським зобов'язанням (векселем) - має характер боргового зобов'язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Казначейське зобов'язання є цінним папером на пред'явника, який розповсюджують на добровільних засадах серед населення, воно засвідчує внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дає право на одержання фінансового доходу у вигляді відсотків.

Шляхом придбання ОВДП підприємство кредитує державу, їх вільно купують, продають і перепродають на ринку цінних паперів.

За характером виплати доходу державні позики поділяють на відсоткові, виграшні та дисконтні (з нульовим купоном). За відсотковими позиками дохід встановлюють у вигляді позикового відсотка. При цьому може встановлюватись як твердо фіксована на весь період позики ставка, так і плаваюча, тобто така, яка змінюється залежно від різних чинників, насамперед попиту і пропозиції на кредитному ринку. Виплату відсоткового доходу здійснюють на купонній основі. її можна проводити щорічно, раз на півріччя, щоквартально. У виграшних позиках виплату доходу здійснюють на підставі проведення тиражів виграшів. Дисконтні позики характеризує те, що державні цінні папери купують з певною знижкою, а погашають за номінальною вартістю. Вказана різниця формує дохід кредитора.

Бюджетний кодекс України оперує термінами "позика", "позичка" та "запозичення".

Позика (позичка) - передавання грошей чи матеріальних цінностей за договором позики юридичній або фізичній особі на умовах повернення, видається фінансовими установами та іншими юридичними особами [128, с. 225].

Бюджетні позички - операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів для покриття тимчасових касових розривів

на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання бюджету перед кредиторами (касовий розрив - ситуація незбігу в часі зарахування доходів до бюджету і здійснення видатків з бюджету).

Запозичення - операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів для покриття дефіциту бюджету на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання бюджету перед кредиторами.

Таким чином, бюджетні позички використовують для покриття тимчасових касових розривів, бюджетні запозичення - для покриття дефіциту бюджету, а позики є інструментом здійснення бюджетних запозичень [108].

11.1.3. Класифікація видів кредиту за критерієм податкових наслідків кредитних відносин
11.2. Методи банківського кредитування та процес кредитування
11.3. Кредитні обмеження
11.4. Нарахування відсотків за користування кредитом
11.5. Сутність і види лізингу
Тема 12. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ І БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ
12.1. Поняття банкрутства
12.2. Фінансова санація
12.3. Процедура ліквідації
12.4. Система раннього попередження та реагування
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru