Фінанси регіону - Коваленко М.А. - 1. Фінанси регіону, їх структура і функції

1.1. Поняття фінансів регіону

У економічній системі існує багато прийомів для забезпечення бажаних економічних цілей. До недавнього часу ставка робилась на аналіз фактичного використання фінансових ресурсів, поліпшення обліку та визначення шляхів більш ефективного їх використання. В сучасних умовах становлення ринкових відносин наголос робиться на інвестування коштів в активи і проекти, визначення та реалізацію шляхів підвищення інвестиційної привабливості об'єктів інвестування і залучення коштів для вирішення фінансових проблем. Для сучасного менеджменту також характерні такі методи, як визначення ефективних шляхів фінансування бізнесу за допомогою позик, операцій на ринку цінних паперів застосування механізму міжнародних фінансів.

Поширення в Україні зарубіжного досвіду державного управління територіальними господарськими комплексами, впровадження у ряді регіонів країни кластерних форм об'єднань підприємств звернуло увагу науковців і практиків на необхідність розробки відповідних ринковим умовам господарювання фінансових інструментів з управління цими комплексами. Державні, регіональні, недержавні територіальні органи управління потребують розробки механізмів фінансування довгострокових, стратегічних цілей, які можуть базуватися на методах фінансового аналізу і будуть орієнтовані на постійні зміни у ринковому середовищі.

Для цілей управління фінансами регіону можна їм дати таке визначення:

Фінанси регіону - це сфера взаємовідносин з приводу обігу фінансових ресурсів, де здійснюються їх мобілізація, розподіл та організація раціонального використання.

Фінанси відіграють важливу роль в економічному і соціальному розвитку регіону. Вони забезпечують залучення суб'єктами діяльності регіону економічних ресурсів, розподіл валового регіонального продукту, обіг економічних ресурсів, використання економічних важелів управління та контролю. За допомогою фінансів здійснюється організація ефективного використання суб'єктами господарювання та регіонального управління залучених економічних ресурсів, створення резервів, використання доходів з метою забезпечення поточної економічної, соціальної та інших видів діяльності.

Економічну структуру фінансів регіону складають доходи недержавних і державних підприємств і організацій, власні та закріплені доходи місцевих бюджетів, дотації, субсидії і субвенції, цільові фонди підприємств і місцевих бюджетів, позабюджетні, централізовані фонди регіонів, доходи домогосподарств тощо.

Реалізація призначення фінансів проявляється через їх функції. Фінанси виконують декілька важливих функцій у соціально - економічному розвитку регіону. До найбільш важливих функцій відносяться:

1. Мобілізація ресурсів.

2. Розподіл залучених ресурсів

3.Організація раціонального використання залучених ресурсів.

4. Здійснення контролю за формуванням і використанням залучених ресурсів.

Мобілізація економічних ресурсів полягає в тому, що за допомогою фінансових важелів суб'єкт діяльності залучає економічні ресурси з метою вирішення певних задач. Мобілізація - це залучення, одержання, придбання ресурсів. Такі операції здійснюються, виходячи з наявності різних умов і можливостей. Мобілізація ресурсів проводиться з використанням різноманітних інструментів. Навіть у випадках, коли мобілізація економічних ресурсів здійснюється у товарній формі, фінанси відіграють важливу роль, оскільки оцінка ресурсів, а також їх обіг здійснюється в грошовій формі. При цьому формуються певні фінансові активи і, відповідно, зобов'язання між учасниками.

Розподіл ресурсів - це розподіл мобілізованих ресурсів за різними напрямками з метою забезпечення певної діяльності. Так, розподіл ресурсів на рівні регіону в процесі виконання місцевого бюджету передбачає використання доходів бюджету за певним призначенням. Це фінансування освіти, охорони здоров'я, органів управління, проведення регулювання економіки, здійснення інвестицій та ін. Суб'єкти підприємницької діяльності розподіляють мобілізовані ресурси на фонди, які використовуються з метою формування та поповнення необоротних та поточних активів.

Фінансові ресурси розподіляються між різними групами населення регіону. Зростає обсяг руху фінансових і економічних ресурсів між регіонами. В процесі розподілу ресурсів використовуються різні способи. Це міжбюджетне регулювання, надання кредитів, створення спільних підприємств, фінансових груп, холдингових компаній. Розподіл ресурсів між групами громадян проводиться шляхом надання дотацій, допомоги, кредитування (як споживчого, так і підприємницького), фінансування створення додаткових робочих місць, проведення перепідготовки кадрів.

За допомогою фінансів здійснюється організація раціонального і ефективного використання залучених ресурсів. Коли ресурси не дають необхідної віддачі, це призводить до виникнення збитків і дестабілізує господарський розвиток регіону. Тоді виникає необхідність проведення суттєвих змін як в структурі, так і способах використання залучених ресурсів Аналіз використання ресурсів виявляє напрями їх оптимізації. Задача досягнення фінансових результатів в діяльності місцевих суб'єктів господарювання полягає в цільовому і ефективному використанні залучених фінансових ресурсів.

Функція здійснення контролю за формуванням і використанням ресурсів полягає в тому, що за допомогою фінансових важелів і показників проводиться контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, розпорядників коштів. Такий контроль передбачає вивчення і прийняття рішень щодо доцільності і ефективності використання функцій мобілізації, розподілу та використання економічних і фінансових ресурсів. Контрольна функція здійснюється різними суб'єктами. До них, зокрема, відносяться власники, державні органи управління, органи місцевого самоврядування, громадські організації та ін.

Фінанси завжди існують в певній системі, яка складається з багатьох елементів. У якості елементів виступають суб'єкти фінансової діяльності, які здійснюють фінансові операції між собою. Кожен із суб'єктів здійснює операції з мобілізації, розподілу і використання фінансових ресурсів, пов'язаних з проведенням певних видів діяльності. Такі операції проводяться в певних умовах і підлягають регулюванню з боку державних, місцевих органів влади та управління. Тому розвиток фінансової системи передбачає наявність певного фінансово - кредитного механізму, в рамках якого здійснюються фінансові операції суб'єктів.

Фінансова система регіону - це сукупність суб'єктів діяльності та їх фінансових операцій, які проводяться з використанням певного фінансово - кредитного механізму.

Розглядають фінансову систему регіону за складом суб'єктів. До них відносяться: державні (місцеві) фінанси, фінанси недержавних підприємств і установ, фінанси громадян, фінанси спільних підприємств, фінанси закордонних юридичних та фізичних осіб. В свою чергу, кожен із названих елементів включає певну сукупність фінансових операцій, яка розглядається як фінансова підсистема.

Зокрема, державні фінанси включають державний бюджет, фінанси державних цільових фондів, державний кредит, фінанси державних підприємств і установ. Державні фінанси охоплюють проведення таких операцій: формування доходів, розподіл видатків, здійснення інвестиційної діяльності, передачу державного майна в оренду, проведення приватизації державного майна, створення спільних підприємств, залучення і використання грошових коштів на умовах кредиту. В рамках державних фінансів фінансові операції можуть проводитись різними суб'єктами державного управління: урядом, центральним банком, правлінням державних цільових фондів, органами управління державними підприємствами і установами, місцевими органами самоврядування.

Фінанси недержавних підприємств і установ включають фінанси індивідуальних, приватних і колективних підприємств. Фінанси громадян поділяються на фінанси домогосподарств та фінанси громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Фінанси спільних підприємств - це фінанси підприємств, які створюються державними органами управління, юридичними та фізичними особами за участю іноземних учасників. На території У країни фінансові операції проводяться також зарубіжними юридичними і фізичними особами, які мають резиденцію в Україні (резиденти) або діють за межами України (нерезиденти). Склад фінансової системи регіону схематично відображено на рис. 1.1.

Взаємодія між елементами фінансової системи здійснюється з використанням різних інструментів. До них відносяться: податки, збори, відрахування, інвестиції, кредити, дотації, субвенції, ціни та тарифи, квоти, ліцензії, емісія грошових коштів, цінних паперів, продаж активів, формування і використання страхових фондів та ін. Така взаємодія проводиться в рамках певного фінансово-кредитного механізму.

Фінансово-кредитний механізм - це сукупність способів, форм та інструментів, які прийняті до використання в процесі проведення фінансових операцій. Такий механізм передбачає використання певних форм і методів фінансової діяльності, які регламентуються законодавством та рішеннями державних органів управління. До них, зокрема, відносяться встановлені законодавством форми і способи підприємницької діяльності, емісії цінних паперів, прямого і непрямого оподаткування, форми проведення інвестиційної діяльності, умови та методи кредитування суб'єктів господарської діяльності та ін.

Рис. 1.1. Фінансова система регіону

Фінансово-кредитний механізм регіону передбачає використання певних способів мобілізації фінансових ресурсів суб'єктами фінансової діяльності. До них, зокрема, відносяться.

1. Самофінансування. Це мобілізація додаткових фінансових ресурсів за рахунок доходів, одержаних суб'єктом за попередні періоди.

2. Кредитування. Воно зводиться до мобілізації фінансових ресурсів на умовах позики.

3. Емісія і розміщення цінних паперів. Це залучення ресурсів шляхом проведення емісії та продажу цінних паперів.

4. Державне фінансування передбачає залучення ресурсів з державного бюджету або державних цільових фондів. Воно проводиться в рамках програм фінансування галузей або напрямів розвитку за рішенням державних органів влади і управління.

5. Зарубіжне фінансування. Це мобілізація ресурсів, які надаються міжнародними фінансовими організаціями, іноземними державами, зарубіжними юридичними та фізичними особами в рамках програм, які фінансуються з метою вирішення певних проблем

6. Інше фінансування охоплює безоплатну передачу цінностей, внески до статутних фондів неакціонерних форм господарських товариств, кошти, одержані в процесі реструктуризації капіталу та ін.

Функції фінансової системи мають загальний характер До них відносять:

1. Функцію планування, яка передбачає формування цілей, з способів їх функціонування на підставі розмежування повноважень і джерел фінансових ресурсів між державними і місцевими органами влади, розроблення прогнозів і бізнес-планів розвитку підприємств і організацій, кошторисів доходів і видатків домогосподарств, відносять і розподіл обмеженого обсягу фінансових ресурсів у часі з урахуванням пріоритетів і цілей розвитку, перерозподілу фінансів між бюджетом, підприємствами та домогосподарствами.

2. Функцію організації, яка включає вибір підприємствами організаційно-правової форми, бюджетний устрій, розмежування повноважень законодавчих і виконавчих органів місцевої влади в бюджетному процесі, визначення прав і обов'язків функціональних підрозділів фінансових органів. З цією функцією пов'язаний процес організаційної побудови внутрішньої системи регулювання та контролю бюджетних потоків і фінансових ресурсів підприємств і домогосподарств.

3. Функцію стимулювання, яка передбачає вибір оптимальних засобів і способів, які забезпечують досягнення визначених цілей. Вона дозволяє інтерпретувати чинники, що впливають на фінансову діяльність у регіоні.

Натомість у зарубіжній літературі превалює інший, більш прагматичний підхід до визначення фінансової системи, її складових та функцій.

Так, фінансова система (financial system)

визначається як сукупність фінансових інститутів і ринків, що оперують різними фінансовими інструментами, за допомогою яких відбувається передача грошей, кредитування та запозичення грошових коштів. Вони займають в економіці ключові позиції, як посередники в процесі перетікання заощаджень та інших грошових коштів до позичальників і узгоджують різні потреби заощадників і позичальників, що сприяє збільшенню заощаджень та інвестицій.

Аналогічний підхід характерний і в англомовних підручниках з фінансів. Частина з них, перекладена на російську та українську мови, вже доступна широкому колу вітчизняних науковців і практиків. Зокрема, фінансова система визначається як сукупність ринків та інших інститутів, які використовуються для укладання фінансових угод та обміну активами й ризиками. Ця система включає ринки акцій, облігацій та інших фінансових інструментів, фінансових посередників (банки, страхові компанії) фірми, які надають фінансові послуги (наприклад, фінансово-консультаційні компанії),

та органи, що регулюють діяльність всіх цих установ. За їх допомогою домогосподарства, приватні компанії та урядові організації реалізовують прийняті ними фінансові рішення.

Взаємозв'язок між основними учасниками фінансової системи та рух фінансових ресурсів в економіці регіону наведено на рис. 1.2.

На основі аналізу головної функції фінансової системи, яка полягає в ефективному розподілі фінансових ресурсів, на найбільш загальному рівні аналізу виділяють п'ять базових (ключових) функцій цієї системи:

1. Забезпечення способів переміщення економічних (фінансових) ресурсів у часі і просторі через межі регіону та з одних галузей економіки в інші.

2. Забезпечення способів управління ризиком, який здебільшого пов'язаний воєдино з капіталом і переноситься одночасно з ним за посередництва фінансової системи. Частина посередників у фінансовій системі (зокрема страхові компанії) спеціалізуються на діяльності, пов'язаній з переміщенням ризику.

3. Забезпечення способів клірингу і здійснення розрахунків, які стимулюють обмін товарами, послугами, активами.

4. Забезпечення механізму об'єднання фінансових ресурсів для фінансування великомасштабних проектів або розподілу капіталу великих підприємств на паї серед значної кількості власників.

5. Надання фінансової інформації, що дозволяє координувати децентралізований процес прийняття рішень у різних галузях економіки.

Рис. 1.2. Учасники фінансової системи регіону та фінансові потоки

У загальному вигляді сукупність ланок фінансової системи регіону за внутрішньою будовою наведено на рис. 1.3

Рис. 1.3. Ланки фінансової системи регіону

Важлива роль в проведені фінансової діяльності належить фінансовій інфраструктурі.

Фінансова інфраструктура регіону - це сукупність інститутів (підприємств, установ, служб), які забезпечують організацію проведення фінансової діяльності у регіоні. Як правило, такі інститути є посередниками фінансової діяльності і обслуговують відповідні операції До фінансової інфраструктури відносяться комерційні банки, фондові, валютні і товарні біржі, інвестиційні фонди і інвестиційні компанії, страхові фірми, довірчі товариства, аудиторські і консультативні фірми, торгівці цінними паперами, реєстратори, зберіганні, депозитарії та ін. Вони надають певні фінансові послуги юридичним та фізичним особам на умовах, визначених законодавством.