Механізм управління розвитком господарського комплексу регіону є складною багато етапною системою, яка складається з елементів - економічно і технічно пов'язаних підсистем. Важливою для ринкових умов господарювання є здатність регіональної господарської системи до адаптації до умов, що постійно змінюються.
Адаптивні властивості господарського комплексу регіону відносно можливих факторів впливу, його керованість у ході реалізації цілей розвитку залежать не тільки від складу (набору структурних одиниць) комплексу, але й від їх економічних, технологічних, транспортних, інформаційних зв'язків. Результат дії будь-якої сукупності факторів впливу на регіональний комплекс відображається на його економічних показниках. Вхідні і вихідні характеристики процесу управління ефективності діяльності регіональний виробничо-господарського комплексу представлені на рис. 2.7. Вхідними даними мають бути економічні та організаційні параметри, які будуть визначати виробничо-господарську діяльність підприємств і організацій господарського комплексу регіону.
До організаційних параметрів слід віднести [64, с.47]:
* рівень інформативності щодо ринків збуту і постачання
Рис. 2.7. Схема процесу управління ефективністю діяльності виробничо-господарського комплексу регіону
На однаковому рівні з кількістю трудових ресурсів і одним з найважливіших організаційних параметрів має бути, на нашу думку, параметр якості робочої сили (Р). Важливого значення у сучасних умовах набуває і посилення маркетингової служби і дистриб'юторської мережі (М).
До економічних параметрів, які будуть визначати результати виробничо-господарської діяльності господарського комплексу регіону, належать:
^ збільшення обсягів виробництва, розширення асортименту товарів і послуг (О);
^ зниження вартості кінцевої продукції за рахунок зменшення собівартості (В);
^ повне використання виробничих потужностей, що збільшує фондовіддачу основних фондів (Ф);
Вихідним параметром виробничої діяльності господарського комплексу регіону, як і всіх підприємств і організацій, що входять до його складу, вважаємо сумарний дохід (Д). Його можна розглядати як функцію перерахованих вище вхідних параметрів, тобто [64, с.48]:
Для того, щоб знайти аналітичну залежність доходів суб'єктів господарювання регіону від всіх вхідних параметрів, необхідно вирішити систему диференційних рівнянь залежності доходу від кожного параметра, який входить в інтегральне рівняння: Д =f(І); Д " /(Т) і т. ін.
Приведення економіко-математичної моделі до вигляду диференціального (різницевого) рівняння здійснюється з урахуванням організаційних та економічних детермінантів, основні з яких наведені на рис. 2.8.
* доступ кожного підприємства, організації до новітніх технологій, впроваджених у будь-кого з суб'єктів господарювання регіону (Т);
^ спеціалізація у виробництві унікальних товарів чи послуг (С);
^ конкурентоспроможність за рахунок завоювання ринків збуту, горизонтальних зв'язків і вертикальної інтеграції (К)
Рис. 2.8. Детермінанти управління ефективністю діяльності комплексу регіону
Алгоритм вибору методів управління фінансовою стійкістю підприємств на основі результатів аналізу чинників зовнішнього середовища і стану представлений на рис. 2.9. [35, с. 115]. Розрахунок показників фінансової стійкості підприємств регіону здійснюється загальновідомими методами.
Дослідження розвитку економіки регіону засобами економіко-математичного моделювання здійснено О. Лисюк. Автором розроблена цілісна концепція моделювання соціально-економічної діяльності регіону, яка описує процеси руху матеріальних, фінансових та трудових ресурсів регіону; побудовані взаємозв'язані динамічні регіональні моделі руху фінансових і товарних ресурсів діяльності домашніх господарств та грошово-кредитної системи; удосконалена методика визначення макроекономічних та галузевих показників розвитку економіки регіону перехідного періоду, що дозволила оцінити економічну інформацію, прихованість якої обумовлена складною структурою економічних взаємозв'язків; факторна модель економічного зростання регіону, на основі якої можна робити висновки про стале та збалансоване економічне зростання регіону, про ефективне функціонування економіки регіону; прогнозна економетрична модель показників регіонального розвитку, яка враховує взаємозв'язки основних економічних і соціальних макропоказників розвитку регіону. Тобто, розроблено комплекс економіко-математичних моделей соціально-економічного розвитку регіону, які можуть використовуватися на практиці. Практичне застосування запропонованої О. Лисюк концепції моделювання соціально-економічної діяльності регіону може забезпечити оперативний аналіз інформації та ефективне регулювання розвитку регіону.
Рис. 2.9. Алгоритм вибору методів забезпечення фінансової стійкості підприємств регіону
В основу дослідження автором покладено наступну схему моделі управління розвитком фінансів регіону (рис. 2.10):
Факторна модель економічного розвитку регіону, яка водночас може використовуватися для визначення його фінансових показників, представлена О. Лисюк наступним чином:
виміряна на основі ВДВ (досягає максимального значення (0,25 або 100 %) при коефіцієнті відношення валового прибутку до оплати праці в ВВП (с) рівному одиниці).
Рис. 2.10. Схема моделі фінансового розвитку регіону
Якщо задати с* = 1 як критерій оптимізації макроекономічних процесів аналогічно визначенню (с = 1), то можна сформувати модель, яка характеризує фактори виробництва і використання валової доданої вартості:
Модель показників розвитку регіону включає рівняння для 10 макропоказників; параметри оцінені методом найменших квадратів на основі статистичних даних за 1995-2003 рр.:
Запропоновані О. Лисюк факторна модель розвитку економіки регіону, прогнозна модель показників розвитку регіону і моделі руху регіональних фінансових і товарних ресурсів чітко визначають дію факторів економічного зростання регіону, однак майже не враховують фактори соціальної орієнтованості економіки.
3. Фінансовий план і баланс фінансових ресурсів регіону
3.1. Баланс фінансових ресурсів
3.2. Прогнозування фінансового стану регіону
3.3. Балансові рівняння діяльності суб'єктів регіонального фондового ринку
4. Фінансова основа місцевого самоврядування
4.1. Доходи органів місцевого самоврядування
4.2. Бюджетна політика та її інструменти
5. Фінансова безпека регіону
5.1. Оцінювання результативності управління фінансовими ресурсами