Фінанси регіону - Коваленко М.А. - ГЛОСАРІЙ

Баланс фінансових ресурсів визначається як комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображається обсяг створюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки держави. Він є базою для прийняття управлінських рішень з питань ефективності використання усіх видів фінансових ресурсів, залучення додаткових інвестиційних джерел, служить інформаційною й аналітичною основою для розробки та обґрунтування фінансової політики держави.

Баланс фінансових ресурсів і витрат регіону - це план надходження фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки регіону. В ньому відображається система показників щодо джерел утворення, обсягів, напрямів розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів регіону. Він складається з метою розроблення прогнозів економічного та соціального розвитку, що є основою розроблення багатьох планів і програм регіонального розвитку. До них, зокрема, відносяться: бюджет регіону, баланс грошових доходів і видатків населення та ін.

Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - це план утворення й використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Бюджетна політика охоплює операції з формування, розподілу і використання коштів бюджету з метою досягнення певних результатів.

Бюджетна політика має за мету досягнення певних народногосподарських результатів: економічного зростання, цінової стабільності, повної зайнятості, розвитку підприємницької діяльності, підтримка малозабезпечених верств населення, забезпечення рівних умов для розвитку територій та ін. Вибір певних орієнтирів проведення бюджетної політики, по суті, передбачає і напрями її проведення. Так, наголос на економічне зростання передбачає сприяння процесам надання суспільних благ, здійснення видатків на сферу освіти, науки та ін. Для забезпечення цінової стабільності і повної зайнятості повинні проводити політику зі збільшення видатків та зменшення рівня оподаткування в періоди спаду, скорочення видатків і підвищення рівня оподаткування в періоди економічного зростання. Така політика здійснюється у повній відповідністю з бюджетної політикою уряду країни.

Економіка знань - це спосіб господарювання, заснований на інтелектуалі як капіталі, як джерелі зростання, розвитку, джерелі багатства.

Економічну структуру фінансів регіону складають доходи недержавних і державних підприємств і організацій, власні та закріплені доходи місцевих бюджетів, дотації, субсидії і субвенції, цільові фонди підприємств і місцевих бюджетів, позабюджетні, централізовані фонди регіонів, доходи домогосподарств тощо.

Елементи державного регулювання як методу управління - це правове і адміністративне регулювання; бюджетно-фінансове, грошово-кредитне, цінове регулювання; індикативне планування, прогнозування, програмування соціально-економічного розвитку; структурне та кон'юнктурне регулювання; інвестиційну, антициклічну, регіональну, галузеву, структурну, амортизаційну, антиінфляційну, валютну, митну, цінову, соціальну, науково-технічну, екологічну, зовнішньоекономічну політику або різноманітні варіанти їх комбінування; державне підприємництво та інше.

Загальний механізм управління фінансами регіону - це інтегрований підхід з системних позицій до керівництва сукупністю елементів (підсистем) та принципових дій, які здійснюються у стані зв'язку (трансформації) з локальними механізмами і призначені для впливу, через відповідний інструментарій, на фінансову діяльність у регіоні по ланцюгу рівнів господарювання.

Державна регіональна економічна політика - це сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей.

Державний фінансовий апарат регіону - це сукупність регіональних органів (управлінь, відділів, інспекцій тощо) державних органів управління, що здійснюють управління державними фінансами на території регіону.

Діагностика фінансової спроможності регіону є важливим засобом виявлення резервів нарощування фінансового потенціалу, підвищення ефективності регіонального відтворення, удосконалення діяльності суб'єктів господарювання.

До основних засад бюджетної політики відносяться: збільшення грошових надходжень до складу доходів бюджету; скорочення взаємозаліків та інших не грошових витрат; оптимізація видатків бюджету; обмеження зростання боргу; скорочення дефіциту бюджету, зміцнення місцевих бюджетів та ін. бюджетна політика відіграє важливу роль в фінансовому розвитку регіону.

До фінансових ресурсів регіону, відносяться наступні елементи: власні кошти суб'єктів господарювання, що здійснюють комерційну діяльність у виробничій та невиробничій сферах; кошти кредитно-фінансових регіональних установ, їх філій в регіоні, а також філій кредитно-фінансових установ інших регіонів, функціонуючих в даному регіоні; кошти громадських організацій, фондів, що займаються некомерційною діяльністю на території регіону; кошти населення, включаючи поточні грошові надходження і накопичення в різних формах; кошти регіональної адміністрації (регіональний бюджет), бюджети районів, міст та селищ.

Інфраструктура - комплекс підприємств, установ і організацій, що обслуговують та забезпечують фінансову діяльність суб'єктів економіки.

Критерій фінансової безпеки - це ознака, на підставі якої визначається стан і здатність фінансової системи протистояти проявам небезпеки. Критерії формують показники фінансової безпеки об'єкта дослідження, що будуть описувати й характеризувати його динаміку, рівень основних кількісних та якісних параметрів, на основі яких формується протидія небезпеці.

Методи державного регулювання - це способи впливу за допомогою певного набору засобів на об'єкт управління.

Механізм управління - це сукупність організаційних, економічних, технологічних, соціально-психологічних і правових способів управління виробництвом із властивими йому відносинами, формами і методами впливу, направленими на реалізацію цілей управління, на забезпечення узгоджених фаз відновлюваного виробничого процесу.

Мобілізація грошових коштів до складу бюджету здійснюється шляхом стягнення податків, зборів та обов'язкових відрахувань, а також залучення неподаткових надходжень.

Об'єктами державної регіональної економічної політики е регіони, територіальні утворення, у межах яких здійснюється державне управління та місцеве самоврядування.

Об'єкт фінансового управління - це фінансові відносини у господарському соціально-економічному комплексі регіону у його єдинстві, який формується незалежно від складу галузей, відомчої підпорядкованості і форм власності розміщених на даній території підприємств, організацій, установ, їх об'єднань.

Показник фінансової безпеки регіону (індикатор) є кількісною характеристикою здатності господарського комплексу регіону зберігати стан і протистояти небезпеці досягнення цілей розвитку згідно з визначеним критерієм.

Регіон (region) - означає область, район, місцевість.

Регіональне управління - розуміють управління будь-якою територією незалежно від існуючих політичних та адміністративно-територіальних кордонів.

Реалізація регіональної фінансової політики становить собою розроблення, впровадження та втілення у життя суб'єктами регіональної політичної діяльності інформаційних, освітніх, стимулюючих та примусових, економічних та інших заходів.

Суб'єктами державної регіональної економічної політики виступають центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які у межах своєї компетенції вирішують питання, пов'язані із соціально-економічним розвитком регіонів.

Суть регіонального господарського механізму розкривається через конкретні форми виробничих відносин, тобто через такі категорії, як галузеві програми, територіально - диференційовані нормативи, оцінка ресурсів, госпрозрахунок, ціна, прибуток, місцеві бюджети, плата за користування ресурсами, фінанси, кредит, податок, стимули, санкції, штрафи за завдані збитки і т. ін.

Фінансова автономія місцевого самоврядування передбачає право органів місцевого самоврядування на володіння і розпорядження власними коштами, достатніми для здійснення функцій і повноважень цих органів. Частина зазначених коштів, як зазначено у Європейській хартії, має надходити за рахунок місцевих податків і зборів, ставки яких у межах закону повинні визначати самі органи місцевого самоврядування.

Фінансова безпека регіону - це стан економічного розвитку регіону, що характеризується необхідними фінансовими ресурсами для задоволення потреб населення регіону, виконання своїх функціональних зобов'язань усіма ланками фінансової системи стосовно захисту його фінансових інтересів, попередження фінансових загроз та небезпек, подолання фінансової кризи і забезпечення ефективного функціонування економіки регіону в цілому.

Фінанси регіону - це сфера взаємовідносин з приводу обігу фінансових ресурсів, де здійснюються їх мобілізація, розподіл та організація раціонального використання.

Фінансова інфраструктура регіону - це сукупність інститутів (підприємств, установ, служб), які забезпечують організацію проведення фінансової діяльності у регіоні. Як правило, такі інститути є посередниками фінансової діяльності і обслуговують відповідні операції. До фінансової інфраструктури відносяться комерційні банки, фондові, валютні і товарні біржі, інвестиційні фонди і інвестиційні компанії, страхові фірми, довірчі товариства, аудиторські і консультативні фірми, торгівці цінними паперами, реєстратори, зберігачі, депозитарії та ін. Вони надають певні фінансові послуги юридичним та фізичним особам на умовах, визначених законодавством.

Фінансова політика - це управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів регіону метою вирішення поставлених задач.

Фінансовий потенціал - це передумова продовження руху і його динаміки за рахунок не лише наявних ресурсів, а й невикористаних можливостей.

Фінансовий план регіону - це завдання з формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, прийняте на визначений період з метою забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.

Фінансова система регіону - це сукупність суб'єктів діяльності та їх фінансових операцій, які проводяться з використанням певного фінансово - кредитного механізму. Розглядають фінансову систему регіону за складом суб'єктів. До них відносяться: державні (місцеві) фінанси, фінанси недержавних підприємств і установ, фінанси громадян, фінанси спільних підприємств, фінанси закордонних юридичних та фізичних осіб. В свою чергу, кожен із названих елементів включає певну сукупність фінансових операцій, яка розглядається як фінансова підсистема.

Фінансова система (financial system) визначається як сукупність фінансових інститутів і ринків, що оперують різними фінансовими інструментами, за допомогою яких відбувається передача грошей, кредитування та запозичення грошових коштів. Вони займають в економіці ключові позиції, як посередники в процесі перетікання заощаджень та інших грошових коштів до позичальників і узгоджують різні потреби заощадників і позичальників, що сприяє збільшенню заощаджень та інвестицій.

Фінансова спроможність регіону - це конкретний стан соціально - економічної системи, за якого вона задовольняє економічні, соціальні та екологічні потреби і задовольнятиме їх у майбутньому.

Фінансовий стан господарського комплексу регіону - це загальна спроможність суб'єктів господарювання виконати після настання встановлених термінів їх оплати грошові зобов'язання і фінансово забезпечити свій сталий економічний і соціальний розвиток.

Фінансовий контроль - це сукупність заходів з організації нагляду за проведення фінансових операцій місцевими суб'єктами господарювання, а також перевірки результатів їх діяльності.

Фінансовий механізм регіону - це сукупність форм і методів створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб населення, суб'єктів господарювання, державних і недержавних структур.

Управління фінансами (фінансовий менеджмент) регіону - це діяльність місцевих суб'єктів фінансових відносин з метою організації раціонального і ефективного формування, розподілу і використання фінансових ресурсів.