За даними Міністерства фінансів Росії державний зовнішній борг країни станом на 1 січня 2001 р. становив 119,7млрд дол. США, на 1 січня 2005 р. він зменшився до 110,5 млрд дол., а на 1 січня 2007 р., за попередніми оцінками, -до 55 млрд дол. Великою є також ринкова складова зовнішнього боргу, виражена в єврооблігаціях. Основна частина боргу припадає на країни - члени Паризького клубу кредиторів, з яких найбільшими кредиторами Росії є Німеччина, Італія, Франція, Японія.
За даними Зовнішекономбанку, сумарний обсяг боргових зобов'язань зарубіжних країн перед Росією на 1 січня 2004 р. становив близько 85 млрд дол. США, включаючи зобов'язання країн, що входять, і таких, що не входять у Паризький клуб кредиторів, а також зобов'язання країн СНД. Основна частина заборгованості іноземних держав (більше 76 млрд дол. США) перед Росією припадає на країни, що не входять у Паризький клуб кредиторів, і 3/і1 цієї заборгованості - на п'ять країн: Афганістан, Ірак, КНДР, Кубу і Сирію (табл. 2.17).
Таблиця 2.17. Заборгованість держав - найбільших боржників Росії, млрд дол. США
Країна-позичальник | Сума заборгованості | ||
Основний борг | Нараховані і невиплачені відсотки | Разом | |
Республіка Куба | 16,40 | 3,09 | 19,49 |
Сирійська Арабська Республіка | 10,76 | 3,29 | 14,05 |
Республіка Ірак | 6,43 | 3,68 | 10,11 |
Перехідна Ісламська Держава Афганістан | 7,87 | 2,21 | 10,07 |
Корейська Народно-Демократична Республіка | 4,49 | 2,53 | 7,01 |
Алжирська Народна Демократична Республіка | 3,16 | 1,38 | 4,53 |
Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахарія | 2,27 | 1,12 | 3,39 |
Республіка Індія | 2,63 | 0,05 | 2,68 |
Єменська Республіка | 1,27 | 0,00 | 1,27 |
Федеральна Демократична Республіка Ефіопія | 1,27 | 0,00 | 1,27 |
Китайська Народна Республіка | 1,11 | 0,04 | 1,16 |
Розглянемо структуру боргу перед Росією в розрізі валют, в яких номінований борг іноземних держав (за винятком країн СНД). Дані табл. 2.18 свідчать, що велика частина іноземного боргу перед Росією (близько 66 %) номінована в радянських і перевідних рублях, тобто у валюті неіснуючої нині держави. Ця обставина серйозно ускладнює переговорну позицію Росії при врегулюванні боргів іноземних держав, оскільки навіть у випадку визнання ними боргу перед країною залишається проблема перерахунку курсів валют, його погашення. Відповідно виникають складнощі і в плануванні бюджетних доходів країни, пов'язаних з надходженнями від виплат іноземного боргу перед Росією.
Таблиця 2.18. Структура іноземного боргу перед Росією в резервних валютах
Нині загальна величина зовнішнього боргу Росії порівнювана з розміром іноземного боргу перед Росією. Якби якісна структура заборгованості іноземних держав була близька до структури російського зовнішнього боргу, то Росія могла б виплачувати свій зовнішній борг тільки за рахунок платежів від погашення і обслуговування боргу іноземних держав перед нею. Фактично відбувся б обмін російського боргу на борг перед Росією.
Проте насправді це маловірогідно. Зовнішній борг Росії в основному врегульований (практично немає взаємних претензій сторін за ним) і велика його частка припадає на заборгованість розвиненим країнам (що характеризується сильною міжнародною позицією) і ринкову заборгованість. Зважаючи на те, що Росія вже не належить до бідних країн, а також на стійкість платіжного балансу країни, списання її зовнішнього боргу не є реальним.
Вартість обслуговування зовнішнього боргу Росії достатньо висока. Як вважає міністр фінансів Росії Л. Кудрін, вартість обслуговування боргу приблизно в три - чотири рази вища, ніж аналогічний борг у країнах Великої вісімки... У Росії на відсотки за зовнішнім боргом тільки в рік іде до семи мільярдів доларів.
Значна частина заборгованості іноземних держав перед Росією, як і раніше, залишається неврегульованою, причому значною мірою вона припадає на бідні країни, які не в змозі обслуговувати свої борги. Членство Росії в Паризькому клубі накладає на неї зобов'язання зі списання значної частини боргів бідних країн - як клієнтам Паризького клубу, так і тим, що не входять до їх числа (якщо для врегулювання заборгованості таких країн застосовуються процедури Паризького клубу), що і відбувається насправді. За деякими оцінками, за останні десять років Росії списала своїм боржникам більше 45 млрд дол. США.
2.7.7. Етапи реформування фінансової системи Російської Федерації до 2025 р.
2.8. Деякі особливості фінансів підприємств
2.8.1. Фінанси державних підприємств (на прикладі ДП "Московський метрополітен")
2.8.2. Особливості інвестиційної діяльності промислових підприємств Російської Федерації
2.9. Фінансування соціальної сфери
2.10. Позабюджетні і цільові фонди
2.10.1. Федеральні соціальні позабюджетні фонди
2.10.2. Цільові бюджетні фонди
2.10.3. Проблеми формування і використання Стабілізаційного фонду Російської Федерації