Соціальний захист населення в Республіці Білорусь регламентований Законом про основи державного соціального страхування, введеним у дію 1 квітня 1995 р. Соціальне забезпечення може проводитися на основі обов'язкового державного, а також добровільного і додаткового соціального страхування.
Основними принципами державного соціального страхування є:
1) участь працюючих громадян і наймачів у створенні державних страхових фондів;
2)солідарний характер їх створення, що забезпечує утримання непрацездатних і непрацюючих працездатними і працюючими громадянами;
3) гарантованість пенсій, допомоги та інших соціальних виплат;
4) рівність громадян у праві на соціальне страхування;
5) диференціація умов і розмірів пенсій, допомоги й інших соціальних виплат.
Добровільне і додаткове соціальне страхування може здійснюватися недержавними страховими органами (страховиками) за рахунок коштів наймачів або власне громадян.
Обов'язковому державному страхуванню підлягають особи, що працюють на основі трудових договорів; мають членство в кооперативах, підприємствах і товариствах колективних форм власності. Державне соціальне страхування може також розповсюджуватися і на інші категорії громадян за умови оплати страхових внесків (підприємців; члені в селянських господарств; працівників творчих професій; працівників, що працюють за договорами підряду; іноземних громадян і осіб без громадянства, що працюють в Республіці Білорусь). Кошти державного соціального страхування розміщуються в позабюджетному фонді соціального захисту населення, не підлягають вилученню, не оподатковуються і не можуть бути використані на цілі, не передбачені законодавством про державне соціальне страхування.
Фонд соціального захисту населення Республіки Білорусь створений 1 липня 1993 р. на основі Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування, с органом державного управління фінансами соціального страхування і структурним елементом Міністерства соціального захисту населення. Джерелами його фінансових ресурсів є:
- обов'язкові внески наймачів і громадян;
- добровільні страхові внески перерахованих вище категорій громадян (підприємців, членів кооперативних господарств тощо);
- асигнування з республіканського бюджету виплату пенсій і допомоги військовослужбовцям строкової служби і їхнім сім'ям та інші витрати;
- доходи від інвестиційної діяльності (капіталізації коштів);
- кошти, що надходять за регресії і позови;
- добровільні внески.
Крім того, до фонду надходять суми нарахованої пені, п також фінансових санкцій і штрафів. Пеня нараховуються на суму недоїмки за кожен день прострочення у нової ставки Національного банку. До недоїмки відносять в строк суму страхових внесків і суму заборгованості, у платника внесків. Фінансові штрафи і випадках:
а) за відмову від реєстрації як платник страхових внесків у місцевих органах фонду у обсязі 10% сум страхових внесків, що передбачені до сплати;
б) за приховування і заниження при страхових внесків суми оплати праці у обсязі всієї суми прихованого (заниженого) фонду оплати праці повторному порушенні штраф стягується в подвійному розмірі. Страхові внески сплачуються один раз на місяць вдень, визначений колективним договором для виплати заробітної плати за минулий місяць. При цьому наймач подає в банк платіжне доручення на перелік страхових внесків до фонду, і лише після цього банк видає кошти на оплату праці.
Основним джерелом формування фінансових ресурсів фонду є обов'язкові страхові внески наймачів і громадян. їх обсяг обчислений з урахуванням тарифів, що встановлюються Верховною Радою Республіки Білорусь, і може залежати від стану техніки безпеки і умов праці.
Нині для більшості платників встановлений тариф у обсязі 35 % від фонду оплати праці, для підприємців і фермерських господарств - 15 % від їх доходів, для громадян - 1 % від заробітної плати, для колегії адвокатів - 5 %, а для підприємств і організацій, що виробляють сільськогосподарську продукцію, - 30 %.
Для організацій і підприємств, що використовують працю інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни, праці і збройних сил встановлені пільги, регламентовані законодавством. Зокрема, для підприємств, організацій, об'єднань і навчальних установ товариства інвалідів і пенсіонерів встановлений тариф у обсязі 4,7%. Підприємства при добродійних організаціях, на яких працює не менше 50 % інвалідів і пенсіонерів, здійснюють відрахування у обсязі 20,4 % від фонду оплати праці.
Виплати з фонду здійснюються за умови настання таких страхових випадків: хвороба або тимчасова непрацездатність, включаючи непрацездатність у зв'язку з вагітністю і родами; народження дитини і догляд за нею до досягнення нею віку 3 років; інвалідність; досягнення пенсійного віку; втрата годувальника; втрата роботи; виробничі травми і професійні захворювання; смерть застрахованого або члена його сім'ї.
Кошти фонду використовуються на виплату: пенсій за віком, інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років; допомоги і компенсації у зв'язку з нещасними випадками на виробництві і професійними захворюваннями; допомоги у зв'язку з народженням дитини і доглядом за нею; допомоги з хворобою і тимчасовою непрацездатністю, а також допомог, пов'язаних з санаторно-курортним лікуванням і оздоровленням; допомоги з безробіття; допомоги на поховання. При одночасному настанні таких страхових випадків, як інвалідність, досягнення пенсійного віку і втрата роботи, виплачується один вид пенсій або допомоги.
Розділ 4. Фінанси Польщі
4.1. Структура державних фінансів
4.2. Особливості бюджету одиниці місцевого самоврядування
Формування і використання фінансів гмін у Польщі
4.3. Деякі особливості бюджетного процесу в Польщі
Опрацювання та ухвалення державного бюджету
Засади і порядок виконання Закону про бюджет
4.4. Фінанси Польщі до і після реформи 1990 р.
Фінанси Польщі до реформи 1090 р.