Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 6.6.3. Недоліки і здобутки реформування пенсійної системи Угорщини

Нова угорська пенсійна система має певні недоліки (які важливо врахувати в Україні), найсуттєвіші з яких такі:

- поки відсутня централізована та автоматизована система ведення персоніфікованого обліку внесків і заробітної плати всіх працівників, що не сприяє зміцненню фінансової стабільності солідарної системи соціального страхування (1-го рівня);

- запровадження обов'язкової накопичувальної системи за рахунок зменшення надходжень коштів до системи соціального страхування зумовлює значний дефіцит державних фінансів, що при невмілому регулюванні може спричинити інфляцію та інші негативні наслідки;

- гарантування мінімальної ставки інвестиційного доходу зумовлює зростання адміністративних витраті не надає жодних переваг учасникам у виборі пенсійних кас. Наслідком цього є дуже консервативна інвестиційна діяльність фондів, до того ж майже всі вони починають проводити однакову інвестиційну політику;

- накопичувальна пенсійна система не зможе скористатися перевагами ринкової економіки у повній мірі протягом найближчих 15 років, оскільки рівень капіталізації фондового ринку Угорщини ще незначний і становить 25 % ВВП;

- питання скорочення адміністративних витрат у накопичувальній системі тісно пов'язане з правом регулювання переходу людей з однієї пенсійної каси в іншу, дозволом на функціонування відкритих пенсійних кас до обов'язкового 2-го рівня.

Реформування національної пенсійної системи є надзвичайно складним завданням як з технічного, так і політичного погляду. Немає жодної системи, яка б задовольняла всіх і кожного. Політики в інших державах перехідного періоду дуже пильно спостерігатимуть та оцінюватимуть досвід Угорщини. В Україні нині активно розглядаються шляхи реформування пенсійного забезпечення і є сподівання, що найближчими роками будуть ухвалені відповідні законодавчі акти і розпочнеться реальна реформа.

Пенсійну реформу в Угорщині спричинили багато факторів. Найпроблемнішими елементами старої пенсійної системи були:

- зростання демографічної залежності;

- відсутність належного персоніфікованого обліку страхових внесків;

- відсутність тісного зв'язку між внесками та пенсійними виплатами;

- щедрі, за міжнародними стандартами, державні пенсії 1-го рівня (60% чистого доходу);

- великі розміри страхових внесків (30,5 % );

- значна кількість різноманітних пільг, нежорсткі вимоги щодо здобуття права на пенсію, пов'язану з інвалідністю;

- "низький вік" виходу на пенсію - 60 років для чоловіків та 55 років для жінок;

- зниження довіри населення до чинної державної солідарної системи.

У1993 р. Угорщина стала першою країною з перехідною економікою, яка законодавчо врегулювала діяльність приватних пенсійних фондів (по-угорськи - пенсійних кас). Знову ж таки, влітку 1997 р. Угорщина стала першою державою перехідного періоду, яка прийняла законодавство щодо провадження реформи всієї системи соціального забезпечення. Водночас нинішнє завдання полягає у підтвердженні того, що індивідуальні пенсійні рахунки забезпечать нормальний прожитковий рівень пенсій. У 2004 р. пенсійний вік в Угорщині для чоловіків становив 62 роки та 59 років для жінок.

Впровадження обов'язкових накопичувальних пенсійних рахунків створює додаткові проблеми, що треба врахувати і в Україні. Уряд повинен мати достатньо коштів для фінансування переходу до багаторівневої системи. Так, в Угорщині щорічні втрати солідарної системи від перерозподілу частини внесків до 2-го рівня становлять 1 % ВВП. Очікується, що дефіцит пенсійної системи спостерігатиметься протягом найближчих 10 років, а етап переходу до нової системи завершиться 2012 р. Угорщина має також удосконалити адміністрування та організацію пенсійного забезпечення, враховуючи впровадження ідентифікації платників внесків, збирання внесків, ведення належного їх обліку та управління поточними виплатами.