Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 6.7. Інвестиційна привабливість Угорщини та її регіонів

Угорщина - одна з небагатьох країн Східної Європи, у якій створено максимально сприятливий клімат для залучення іноземних інвестицій як у виробничу, так і в невиробничу сферу. Інтерес до цієї країни зростає з боку транснаціональних корпорацій, які утворюють внутрішньо-фірмові структури, що враховуються в міжнародному податковому плануванні. В Угорщині немає ніяких обмежень для утворення компаній, а також щодо участі іноземного капіталу у цих компаніях.

Найпоширенішими організаційно-правовими формами компаній є:

- компанія з обмеженою відповідальністю;

- акціонерне товариство.

Перша засновується тільки одним власником. Для її створення необхідний статутний капітал обсягом близько 7 тис. дол. США. Статутний капітал акціонерного товариства має становити 67 тис. дол. США.

Податок на прибуток тут сплачують як резиденти, так і не резидентні компанії, враховуючи постійні представництва іноземних підприємств. Іноземні компанії, які одержують дохід, створений на території Угорщини, платять податок на репатріацію такого прибутку за ставкою 18 %.

Ставка податку на прибуток корпорацій в Угорщині становить:

- 18 % для нерозподіленого прибутку;

- додатковий податок з розподіленого прибутку, стягнений у джерела виплати дивідендів;

- додатковий податок за ставкою 32,95 %, застосовуваний для обкладання 65 % доходів постійного представництва іноземної компанії.

Усі ці додаткові податки не стягуються, якщо отримані доходи у вигляді дивідендів чи в іншій формі залишаються в Угорщині і не репатріюються за кордон.

До оподатковуваної бази угорських компаній необхідно зараховувати всі іноземні джерела одержуваних доходів, за винятком дивідендів, та суму податків, яка сплачується в іноземних юрисдикціях. Однак у більшості випадків на цю суму надається податковий кредит або податкове звільнення.

Дія угод про виключення подвійного оподаткування в Угорщині поширюється, як правило, на прибуткові податки, податки з прибутку і кілька податків майнового типу. Дія цих угод не охоплює податки з обігу, деякі місцеві податки - промисловий і комунальний, а також податки (ренти), пов'язані з оплатою праці.

Угорський податок з обігу стягується з компаній типу товариства без статусу юридичної особи тому для них визначені корпоративний податок у обсязі 18 % і податок з дивідендів - 20 %. Податок з дивідендів для паїв понад 25 % становить б %, у всіх інших випадках - 15 %. У низці угод обумовлено такі правила - податок з дивідендів незалежно від розміру паю дорівнює 10 % . За угорським законодавством філіали зобов'язані сплачувати податок з дивідендів, проте деякі угоди виключають можливість визначення цього податку. В угодах описуються два методи податкового обліку - звільнення від сплати податку і податковий кредит.

Податкові відомства Угорщини здійснюють контроль за трансферним ціноутворенням, коли відбуваються зовнішньоекономічні операції між компаніями, які входять у єдину структуру транснаціональних корпорацій. Водночас компаніям-резидентам, діяльність яких пов'язана з офшорними угодами, надається сприятливий податковий режим.. Цим компаніям дозволено не сплачувати податок на додану вартість (ПДВ), вони одержують податковий кредит у розмірі 85 % від суми як основного податку на прибуток, так і додаткового податку з розподіленого прибутку. При цьому ставиться умова: такі компанії мають зареєструватись в Угорщині, їхні органи управління теж повинні знаходитися в цій країні, а більшість їхнього персоналу має бути з угорських громадян, однак власність цих компаній на 100 % може належати іноземцям.

Угорщина уклала численні угоди з іноземними країнами, у тому числі з державами СНД. Економічна привабливість цієї країни у міжнародному бізнесі зростає, незважаючи навіть на стандартну в Угорщині ставку 23 % податку з розподіленого прибутку, яка у багатьох випадках знижується до 0 %. Податкове законодавство цієї країни стимулює діяльність офшорних, холдингових, фінансових і ліцензійних компаній, що відкриває широкі перспективи використання угорських юрисдикцій для корпоративного міжнародного планування.

За показником залучення іноземних інвестицій серед постсоціалістичних країн Центральної Європи до початку 2000-х років Угорщина посідала перше місце. Про переваги Угорщини щодо залучення іноземного капіталу над іншими постсоціалістичними країнами свідчать дані табл. 6.11.

Таблиця 6.11. Іноземний капітал в економіці країн Центральної та Східної Європи, млн дол. США

Згідно з даними таблиці, серед постсоціалістичних країн Центральної Східної Європи частка Угорщини в загальному обсязі іноземних інвестицій становила в 1995 р. 29,4 %, а на початку 2000-х років стабілізувалася на рівні 15 %. Однак у наступні роки, на думку угорських фахівців, спостерігається тенденція до зменшення надходжень іноземних інвестицій в економіку Угорщини та зростання обсягів вилучення іноземного капіталу. Так, якщо в 2002 р. сальдо нових інвестицій та вилученого капіталу було позитивним (7,2 млн дол. США), то в першій половині 2003 р. іноземні інвестори вже забрали на 0,3 млн дол. США більше, ніж було залучено нових інвестицій. Водночас, з початку 2000-х років як за загальним обсягом залученого іноземного капіталу, так і в розрахунку на одного мешканця країни, Угорщина поступилася постсоціалістичним країнам: за обсягом надходжень іноземних інвестицій - Польщі, Чехії, Румунії, Словаччині; а в розрахунку на одну особу населення - Чехії і Словенії.

Поряд з наявною тенденцією до скорочення обсягів іноземних інвестицій в економіку Угорщини, після зміни політичного курсу країни - з 1990 р. - значно посилився дисбаланс в економічному розвитку окремих регіонів країни, переважно завдяки нерівномірність обсягів надходження в регіони іноземного капіталу, про що стверджують угорські експерти та свідчать дані табл. 6.12.

Як видно з цієї таблиці найбільш привабливою для інвесторів є столиця країни. Так, у 2003 р. більше половини підприємств з іноземними інвестиціями було зареєстровано в м. Будапешті, а його частка в обсязі іноземних інвестицій сягала 46,8 % . Однак якщо зростання обсягів іноземних інвестицій в цілому по країні у 2002-2003рр. становило 122,8 %, то в м. Будапешті - лише 111 % .

Про нерівномірність розвитку окремих регіонів країни свідчать також такі дані угорських фахівців (у перерахунку форинтів на долари США): в Західному Задунайському регіоні у 2003 р. іноземний капітал підприємств з іноземними інвестиціями на одну особу становив 5109 дол. США, в Центральному Задунайському регіоні - 3834, при цьому в Південному Задунайському регіоні - лише 787 дол. США. Тобто в західній частині Угорщини також простежується дисбаланс в обсязі іноземних інвестицій. У регіоні Північної Угорщини на одну особу населення (коштів підприємств із іноземними інвестиціями) обсяг інвестицій дорівнює 1766 дол. США, в регіоні Північної Низини - 1399, а в Південній Низині тільки 745 дол. США.

Таблиця 6.12. Підприємства з іноземними інвестиціями в окремих регіонах Угорщини

Наведені дані свідчать про те, що іноземні інвестиції переважно надходять у столицю та в західну частину Угорщини. Одними з основних причин такого дисбалансу є зосередженість висококваліфікованої робочої сили переважно в Будапешті та задунайських комітетах, а також наявність сприятливих умов для транспортування продукції на Захід.

Нерівномірність надходження іноземних інвестицій є, на думку угорських дослідників, не тільки в окремих регіонах Угорщини, а й у комітатах регіонів.

Динаміку надходження інвестицій у комітат Саболч-Сатмар-Берег показано у табл. в.13.

Таблиця 6.13. Підприємства з іноземним капіталом у Саболч-Сатмар-Берег комітеті Угорщини

Значне зростання кількості підприємств з іноземними інвестиціями призвело до того, що зменшився обсяг капіталу в розрахунку на одне підприємство: у 2000 р. він становив 55 млн форинтів, а в 2003 р. - тільки 34 млн. При цьому простежується зростання кількості підприємств зі стовідсотковим іноземним капіталом та зі змішаним капіталом, іноземним і угорським, в яких частка іноземного капіталу за останні роки досягла 90 %. Залучення іноземного капіталу в окремі галузі економіки комітету подано в табл. 6.14.

Таблиця 6.14. Підприємства з іноземними інвестиціями в окремих галузях економіки в Саболч-Сатмар-Берег комітаті в 2003 р.

Велика кількість підприємств - суб'єктів підприємництва в галузі торгівлі, зокрема пояснюється виникненням ще до зміни політичного курсу в 1990 р. приватних магазинів, власники яких в умовах гострої конкуренції з великими торговельними центрами не могли забезпечити самостійного господарювання. Щодо недостатнього обсягу іноземних інвестицій у сільське господарство, то слід зазначити, що в цій галузі докорінних змін можна очікувати тільки після зняття мораторію на придбання іноземцями господарських угідь, який Угорщина отримала на сім років при вступі в Європейський Союз.

Аналізуючи в цілому залучення іноземних інвестицій в північно-східному регіоні Угорщини, можна погодитися з висновками угорських експертів. По-перше, якщо у розвиненому Задунайському регіоні Угорщини вже спостерігається нестача висококваліфікованої робочої сили, то в Саболч-Сатмар-Берег комітаті - її надлишок. По-друге, важливе значення для створення сприятливого інвестиційного клімату має продовження будівництва автостради М-3, яка була доведена до м. Ніредьхаза в 2006 р. Продовження будівництва дороги М-3, що є частиною єврокоридору Е-5, до українського кордону відкрила нові можливості для залучення значних іноземних інвестицій у найвіддаленіші мікрорегіони комітату - між річкою Тиса і державним кордоном.

6.8. Фінанси домогосподарств

Позитивно на доходи домогосподарств в Угорщині впливає невеликий рівень (як для ЄС) безробіття і сформована структура зайнятості. Рівень безробіття в країні у 2003 р. становив 5,9, в 2004 р. - 6,1 %, але останніми роками він збільшується - з 5,8 у 2002 до 7,2 % у 2005 р.

Загальна кількість працездатного населення країни - понад 4,1 млн осіб. З усіх зайнятих приблизно 30 % працює в бюджетній сфері, 70 % - в комерційних структурах. За сферами діяльності - близько 24 % населення зайнято в переробній промисловості, 15 - в торгівлі, 8 - в будівництві, 7 - машинобудуванні, 5,6 - в сільському господарстві, приблизно 2 % - у фінансовому секторі.

Середня заробітна плата в країні в останні роки має тенденцію до збільшення. У 2002 р. вона становила приблизно 490 євро на місяць, в 2003 р. - 555 євро, а в 2004 р. - майже 600. Найвищі зарплати були у фінансовій сфері - рівень середньої місячної плати сягав 1100-1200 євро. Одні з найменших зарплат були в легкій промисловості і сільському господарстві - 320 і 360 євро відповідно. Спостерігається тенденція до зростання зарплати в секторі висококваліфікованої робочої сили. У 2005 р. середня заробітна плата в Угорщині сягла 900 дол. США.

Перехід до ринкової економіки в Угорщині означав насамперед легалізацію вже наявного "сірого сектору" з розвинутим ринком. Маючи для вибору три економічні моделі: ліберальну, англосаксонську, очікувальну скандинавську й мішану німецьку - Угорщина створила власну модель, що більше нагадувала "державний монополістичний капіталізм" XIX ст. Близько 60 % національного багатства керує 1500 родин.

На початку XXI с?. рівень бідності в Угорщині становив 8,6 %, а коефіцієнт Джині (показник нерівності у доходах домогосподарств) - 34,8 %, що характеризувало нерівномірний розподіл доходів у суспільстві. Різниця між багатими і бідними порівняно зі світовими стандартами відносно невелика. На 10 % найменш забезпечених сімей припадає 4,1 % усіх витрат населення країни, на 10 % найбільш забезпечених - 20,5 %.