Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - Реформування податкової системи

Прибутки підприємства до 1 млрд лей (3800 дол. США) за рік оподатковувалися на початку 90-х років XX ст. за ставкою 30 %, а прибутки понад 1 млрд - за ставкою 45 %. Окрім податку на прибуток, підприємства сплачували внески у фонди соціального страхування та допомоги безробітним (відповідно 26 і 4 % фонду заробітної плати). Залежно від виду діяльності новоутворені приватні компанії або спільні підприємства звільнялися на термін від податку на прибуток до двох років, якщо їхній прибуток реінвестувався.

У листопаді 1990 р. було змінено систему оподаткування з обігу. Податок з обігу, який раніше стягувався лише з виручки від продажу готової продукції, був замінений податком з обігу від продажу готової продукції та напівфабрикатів. Проте ставки оподаткування напівфабрикатів були значно нижчі за ставки для готової продукції. На початку 1993 р. планувалося ввести податок на додану вартість, який мав замінити податок з обігу (що і було здійснено).

Наступним кроком у запровадженні податкових реформ стала заміна діючої на початку XXI ст. системи окремих податків з доходів громадян, які отримуються з різних джерел, одним податком на сукупний дохід.

У цілому податкові надходження до державного бюджету з 1989 по 1993 р. зменшились з 51 до 30,8 % ВВП, певним чином це пояснювалося спадом обсягів ВВП, за 1989-1995 р. вони зменшилися на 28 %. За 1990-1993 рр. надходження від податку з обігу, податку на додану вартість та акцизів (у відсотках до ВВП) зменшилися з 11,8 до 5,0 %. За той самий період надходження від податку на доходи корпорацій (у відсотках до ВВП) також зменшилися - з 7,3 до 3,5 %.

Сьогодні Румунія переглядає свою податкову систему з метою реформування її відповідно до моделей, прийнятих у ЄС. У січні 2004 р. уряд вніс зміни у Фінансовий кодекс країни. Були зняті податкові градації і встановлена з 1 січня 2005 р. єдина ставка податку на доходи громадян в обсязі 16 %. Податок на прибуток компаній зменшено з 25 до 16 %, але збільшено податок з обігу для невеликих компаній з 1,5 до 3 %, та податок на дивіденди та інші відсоткові доходи для приватних осіб - з 5 до 10 %. На думку румунських законодавців, податкові нововведення викличуть короткотермінове падіння рівня надходжень до бюджету від податків, але в довготерміновій перспективі стануть причиною їх збільшення за рахунок зростання надходжень, посилення фінансового контролю й раціоналізації системи державних видатків. Крім цього, очікується, що податкова реформа в країні стимулюватиме збільшення обсягів іноземних інвестицій. До цього рівень оподаткування в Румунії був одним з найбільших у регіоні Центрально-Східної Європи (податок на прибуток компаній - 26 %, податок на доходи приватних осіб - від 18 до 40 %), але також один з найнижчих рівнів сплати податків - 15 16%. Очікується, що реформа має значно покращити ці показники.

У системі непрямих податків основними є ПДВ, який стягується на підставі 6 директиви ЄС, однак є менш обтяжливим, ніж у багатьох країнах Європейського Союзу. Стандартна ставка податку - 19 %. використовується також занижена - 9 % (для ліків, книг, послуг у сфері культури, готельних послуг та ін.). Традиційно звільняються від сплати ПДВ надання послуг у сфері медицини, освіти, банківських і фінансових послуг, і, з деякими винятками, послуг з оренди нерухомості. Стягується також певні місцеві податки: податок на будівництво (зазвичай за ставкою від 0,1 до 0,4 % від вартості об'єкта нерухомості), на землю, на транспортні засоби та ін.

Тіньова економіка

У країні досить значний тіньовий сектор економіки, поширені корупція і хабарництво. Сьогодні тіньову економіку оцінюють приблизно в 30-40 % від офіційного ВВП. За даними організації "Transparency International", Румунія належить до найбільш корумпованих країн Європи. Іноземні фірми, що діють на румунському ринку, досить часто страждають від корупції, поширеної на всіх рівнях влади, а також у різних бізнесових колах. У Румунії прийнято закони, спрямовані на боротьбу з цим явищем, але практично вони мало застосовуються. Періодично суди ухвалюють вироки про тюремне ув'язнення зл хабарництво, але досить поширені випадки, коли заможним і впливовим громадянам вдасться уникнути покарання. У 2003 р. був оприлюднений Національний план щодо боротьби з корупцією, а також був прийнятий новий відповідний закон, одночасно набрав чинності новий Кримінальний кодекс. Незважаючи на вжиті заходи, поки боротьба з корупцією, зл свідченням міжнародних експертів, продовжується, переважно на нижчих рівнях, впливові посадовці, як правило, залишаються непокарані.