Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г.О. - Глава 9. УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ

9.1. Політика підприємства у сфері оборотного капіталу

Ключовою у реалізації стратегії підприємства є проблема достатності оборотних активів, механізм їх планування і поповнення, аналіз ефективності використання. Управління оборотними активами являє собою найбільш містку частину операцій фінансового менеджменту і включає такі елементи:

- облік усіх складових оборотних активів за звітний період;

- аналіз стану причин негативного стану з обіговістю оборотних активів;

- розробку і впровадження в практику роботи підприємства сучасних методів управління оборотними активами;

- контроль за поточним станом найважливіших елементів оборотних активів у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Політика управління оборотними активами важлива насамперед з позиції забезпечення безперервності й ефективності поточної діяльності підприємства. У процесі цієї діяльності відбувається зміна величини оборотних активів, що супроводжується зміною короткострокових пасивів. Обидва ці суб'єкти обліку розглядаються, як правило, спільно в рамках політики управління чистим оборотним капіталом (ЧОК).

З позиції факторного аналізу прийнято виділяти такі компоненти чистого оборотного капіталу: виробничі запаси (ВЗ), дебіторська заборгованість (ДЗ), грошові кошти (ГК), короткострокові пасиви (КП). Для факторного аналізу використовується така модель:

ЧОК=ОК-КП=ВЗ + ДЗ + ГК-КП, (9.1)

де ОК - оборотний капітал.

Однією з основних складових оборотного капіталу є виробничі запаси підприємства, що включають у себе: сировину і матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію, інші запаси.

Підприємство вкладає свої кошти у створення запасів, збільшуючи загальні витрати. Ці витрати пов'язані зі зберіганням запасів на складі і з ризиком псування й застаріння товарів, а також з поставленої в обов'язок вартістю капіталу, тобто нормою прибутку, що могла бути отримана в результаті інших інвестиційних рішень з еквівалентним ступенем ризику. Фінансовий менеджер повинен виявити результат і витрати, пов'язані зі зберіганням запасів, і прийняти розумне рішення.

Дебіторська заборгованість є важливим компонентом оборотного капіталу. Більшу частину дебіторської заборгованості становлять неоплачені рахунки за поставлену продукцію. Одним із завдань фінансового менеджера з управління дебіторською заборгованістю є визначення ступеня ризику неплатоспроможності покупця, розрахунок прогнозного значення резерву за сумнівними боргами. Фінансовий менеджер має також розробити рекомендації щодо роботи з фактичними або потенційно неплатоспроможними покупцями.

Кошти та їх еквіваленти є найбільш ліквідною частиною оборотного капіталу. До коштів належать гроші в касі, на розрахункових і депозитних рахунках. До еквівалентів коштів належать ліквідні короткострокові фінансові вкладення: цінні папери інших підприємств, білети державної скарбниці, державні облігації та цінні папери місцевих органів влади. Фінансовому менеджеру необхідно вирішити питання про оптимальний запас наявних коштів.

Короткострокові пасиви (поточні зобов'язання) - це зобов'язання підприємства перед постачальниками, працівниками, банками, державою та іншими. Як правило, основна питома вага в поточних зобов'язаннях припадає на банківські позички і неоплачені рахунки інших підприємств. Фінансовому менеджеру в цьому питанні доводиться вирішувати завдання, за рахунок яких коштів підприємство може забезпечити розв'язання проблеми короткострокового фінансування.

Аналіз стану оборотних активів та їхніх окремих елементів, а також показників їх оборотності дозволяє:

- підвищити ефективність використання коштів у поточній діяльності підприємства;

- визначити ліквідність балансу, тобто можливість своєчасного погашення короткострокових зобов'язань;

- з'ясувати напрямки вкладення чистого оборотного капіталу протягом фінансового циклу для оцінки надлишку або нестачі окремих елементів оборотних коштів.

У процесі виробничої діяльності відбувається постійна трансформація окремих елементів оборотних коштів. Підприємство купує сировину і матеріали, виробляє продукцію, потім продає її, як правило, в кредит. У результаті утворюється дебіторська заборгованість, що через певний час перетворюється в кошти. Формула руху оборотних коштів може бути подана у вигляді:

де К-кошти, авансовані в оборотні активи;

МВЗ - матеріально-виробничі запаси;

НЗВ - незавершене виробництво;

/77 - готова продукція на складі та у відвантаженні;

К - кошти у формі виручки від реалізації товару. Циркуляційна природа оборотних активів має ключове значення в управлінні чистим оборотним капіталом. Мінімальне значення даного показника рекомендується встановлювати не нижче 10% загального обсягу оборотних активів. Чим вище даний показник, тим стійкіший фінансовий стан підприємства, тим більше в нього можливостей для проведення незалежної фінансової політики.