Фінансовий менеджмент - Шелудько В.М. - 3.3. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи — це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більш як один рік для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи для надання в оренду іншим суб'єктам ринку.

Нематеріальні активи поділяють на такі групи:

• права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

• права користування майном (право користування земельною ділянкою або право оренди, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

• права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

• права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

• авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програмне забезпечення тощо);

• гудвіл;

• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

До нематеріальних активів — об'єктів права користування природними ресурсами відносять право користування або право оренди земельної ділянки, право користування надрами, в тому числі право на розробку корисних копалин, право на користування іншими ресурсами природного середовища, водними, біологічними чи іншими, право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище, яка міститься у звітах, картах та інших матеріалах.

До нематеріальних активів — об'єктів права користування економічними, організаційними та іншими вигодами належать економічні вигоди від користування монопольним становищем на ринку, право на використання економічних та інших привілеїв, у тому числі податкових.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з вартості придбання та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням і доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням. Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Підприємство може здійснювати переоцінку тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Сума дооцінки залишкової вартості нематеріальних активів відображується в складі додаткового капіталу, а сума уцінки — в складі витрат звітного періоду, крім окремих випадків.

Витрати, що здійснюються для підтримання нематеріального активу в придатному для використання стані, включаються до складу витрат звітного періоду.

Фінансовий результат від вибуття нематеріального активу визначається як різниця між доходом від вибуття за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям та його залишковою вартістю.

До нематеріальних активів — об'єктів права інтелектуальної власності належать права власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок чи сорт рослин, які засвідчуються патентом, знаки для товарів та послуг, які засвідчені відповідними свідоцтвами, фірмове найменування, програмне забезпечення, науково-технічна інформація, що зафіксована у формі, яка забезпечує її відтворення, використання та поширення.

Гудвіл є досить специфічним нематеріальним активом підприємства. В дослівному перекладі гудвіл означає "добре ім'я" і є оцінкою ділової репутації підприємства на ринку. Це поняття відображує комплексне уявлення учасників ринку про історію становлення підприємства, його фінансово-господарську діяльність та можливі перспективи зростання. Так відмінна ділова репутація свідчить про стабільний розвиток підприємства в минулому, високу якість продукції, яку виробляє підприємство, постійне розширення ринків збуту, вчасне і в повному обсязі виконання зобов'язань перед акціонерами, кредиторами, партнерами по бізнесу, іншими суб'єктами ринку, а також високу якість менеджменту та позитивний прогноз щодо діяльності підприємства в майбутньому.

Важко оцінити кількісно в грошовому вираженні гудвіл підприємства, яке неперервно здійснює свою діяльність на ринку і не змінює власників. При продажу підприємства гудвіл може бути кількісно оцінений як перевищення ціни купівлі підприємства над поточною ринковою вартістю придбаних активів. Якщо дві фірми, однакові за всіма показниками, продати на ринку, то різниця їх ринкових вартостей буде відображувати різницю в гудвілі цих фірм.

Наприклад, активи компанії безвідносно до її імені та ділової репутації можуть бути продані на ринку за 20 млн дол. СПІД. Оскільки компанія має відмінну репутацію і відома не тільки на національному, а й на міжнародному ринках, за її активи пропонують 20,5 млн дол. СІНА. Тобто гудвіл цієї компанії оцінюється в 500 тис. дол. США і може бути відображений новим власником компанії у балансі як нематеріальний актив вартістю 500 тис. дол. США з подальшою його амортизацією протягом визначеного періоду.