Фінансовий ринок - Шелудько В.М. - 6.1. Історія виникнення корпорацій

6.1. Історія виникнення корпорацій

Перші комерційні товариства існували ще в Стародавньому Римі. В IX—X ст. з'явились морські товариства. Вони створювались на одне-два плавання і об'єднували двох осіб. Один із компаньйонів залишався на місці, інший вирушав у плавання.

Вслід за морськими в материкових районах виникли сімейні товариства, які з часом почали приймати в свої ряди сторонніх осіб. Предметом діяльності таких товариств були торгівля сукном, прянощами, добування міді, срібла тощо. Деякі з них залишили слід в історії як могутні і довговічні комерційні об'єднання. Відоме одне з таких товариств, засноване членами трьох сімей у невеликому швабському місті Равенсбурзі, яке проіснувало півтора століття (1380—1530) і мало філії в Мілані, Берні, Женеві, Парижі, Кельні та інших містах Європи.

У середні віки в результаті великих географічних відкриттів помітно розширились горизонти міжнародної торгівлі, і підприємцям потрібен був значний капітал, щоб використати нові можливості. Витрати па освоєння заморських ринків збуту та джерел сировини були під силу лише товариствам.

Акціонерні товариства були створені вперше в Англії та Голландії і являли собою комбінацію старих мореплавних компаній з елементами інших товариств, що вже існували. Виникнувши на початку розвитку приватного підприємництва, акціонерна форма виявилася надзвичайно гнучкою і життєздатною. В акціонерних товариствах партнери володіли частками капіталу товариства, оформленими у вигляді акцій. Акціонерні товариства створювались для торгівлі сукном, іншими товарами, а також для фінансування видобутку вугілля, дренажних та інших капіталомістких робіт.

Із кількох морських товариств у 1602 р. була створена "Об'єднана Ост-Індська компанія", по суті перша акціонерна компанія, акції якої регулярно купувались і продавались на біржі, а в 1622 р. — Вест-Індська компанія. Впродовж багатьох років після заснування Ост-Індської компанії із-за постійного високого попиту акції компанії продавались па умовах поставки їх у визначений термін. Ці угоди, які досить часто були не забезпечені акціями, стали прообразом сучасних строкових угод. Незважаючи на неодноразові заборони на проведення таких угод, вони не припинили свого існування.

Акціонерні товариства — англійські та голландські компанії з торгівлі з Ост-Індією, компанія Гудзонової затоки — стали першими великими емітентами цінних паперів. Акції компанії Гудзонової затоки і дотепер котируються на фондових біржах Лондона та Торонто. З другої половини XIX ст. акціонерні товариства поступово почали витісняти інші типи великих підприємств.

У 1717 р. повною мірою використав величезні можливості акціонерних відносин шотландець Джон Лоу. Він став автором першої фінансової піраміди, заснувавши в Парижі так звану Міссісіпську компанію. Акції, випущені цією компанією, завдяки зусиллям Лоу стали користуватись великим попитом. Уже через півроку їх ціна на ринку в кілька разів перевищувала номінал. Уміло маніпулюючи ринком, Лоу розміщував на ринку все нові і нові випуски акцій. Ринкова ціпа акцій постійно зростала, а їх забезпечення постійно зменшувалось, поки ці акції не перетворились наприкінці 1720 р. у нічого не варті папірці.

У Росії в 1757 р. було засновано перше акціонерне товариство. До 1836 р. тут уже діяло 16 акціонерних товариств. У 1836 р. було прийняте акціонерне законодавство, яке поклало початок широкому акціонуванню в промисловості, на транспорті, в торгівлі. Напередодні реформи 1861 р. у Росії було вже понад 100 акціонерних товариств. На початку 1914 р. налічувалось 2245 товариств, капітал яких становив 5 млрд крб. У промисловості на частку акціонерних товариств припадало понад 60% усієї випущеної продукції. В Україні в 1860— 1870 роках засновувалися й акціонувалися цукрові заводи. Паралельно відбувалося освоєння російського ринку європейським капіталом. На початку XX ст. у Росії вже діяло 269 іноземних підприємств. Усього в 1909—1912 рр. в імперії діяли 1275 акціонерних товариств.

У роки громадянської війни та іноземної інтервенції акціонерні компанії були майже повністю ліквідовані. Відродження акціонерного підприємництва розпочалось у 1921 р. в умовах переходу країни до непу. Радянським урядом було прийняте положення про акціонерні товариства в СРСР. Акціонерні товариства могли бути як державними, так і змішаними. В державних акції належали підприємствам та організаціям, а в змішаних — власниками акцій могли бути не тільки державні підприємства, а й кооперативи і навіть окремі громадяни.

На початку 1925 р, у межах СРСР вже діяло 107 акціонерних товариств, причому багато було торгових та кредитних товариств. Великого поширення акціонерні товариства набули в таких галузях, як будівництво і легка промисловість. Акціонерна форма господарювання, яка відновилась у той час у країні, сприяла розвитку таких форм, як синдикати та трести.

Наприкінці 20-х — на початку 30-х років в умовах формування командно-адміністративної системи акціонерні товариства були в основному реорганізовані в державні об'єднання, і розвиток акціонерного підприємництва припинився майже на 60 років.