Світовий досвід свідчить, що найбільші міжнародні банківські холдинги і промислові компанії використовують власні офшорні банки як іноземні платіжно-розрахункові і резервні центри. Нерідко вони створюються не тільки великими, але і середніми компаніями, і заможними приватними особами. Офшорний банк відкриває доступ до міжнародних міжбанківських кредитів. Він розширює можливості роботи на міжнародних фінансових та інвестиційних ринках. У власників з'являється інструмент для реалізації своєї власної інвестиційної стратегії. За його допомоги капітали можуть оперативно перерозподілятися між найбільшими світовими фінансовими ринками і різними видами активів.
Як правило, створення офшорних банків доступне не тільки великим холдингам, але і середнім банкам, і підприємствам. Об'єднана структура з декількох компаній середнього розміру вже може отримати відчутний економічний ефект від використання власного офшорного банку, зареєстрованого, наприклад, у Чорногорії або Ніуе.
Офшорний банк - ефективний засіб доступу до міжнародної банківської системи й операцій на міжбанківських і міжнародних фінансових ринках. Створення такого банку дозволяє значно вдосконалити організаційну структуру фінансово-промислової групи і розширити можливості внутрішньофірмового планування міжнародних операцій.
Юридичні і фізичні особи через свої відносини з офшорними банками опосередковано користуються всіма перерахованими пільгами ОББ, але у них є і свої додаткові мотиви для підключення до нього. Небанківські корпорації в ОББ можуть бути і клієнтом офшорного банку, і засновником. У першому випадку вони просто користуються перевагами, які надають їм офшорні банки. У другому - компанії, особливо групи компаній, пов'язані стійкими діловими відносинами, створюють свій власний офшорний банк, що обслуговує фінансові інтереси конгломерату компаній. Під час вдалого планування розрахунків в офшорному режимі участь небанківських компаній в ОББ здатна примножити їх прибутки і дати їм ряд інших переваг. Офшорний банк дозволяє відмовитися від послуг посередників при проведенні певних фінансових операцій. Наприклад, при конверсії гривні прибалтійські банки беруть комісію у розмірі 0,5-1 % суми. Через власний офшорний банк такі операції можна здійснювати за 0,25 %. При цьому дохід банку без податкових втрат залишиться у вашому розпорядженні. Розрахунки показують, що при середній інтенсивності конверсійних операцій витрати на створення офшорного банку можуть окупитися за короткий термін. Крім того, можливе використання мультивалютного режиму для роботи з м'якими валютами. Це актуально, наприклад, для бізнесу на території СНД.
Управління офшорним банком зазвичай здійснюється за допомогою послуг секретарських компаній. Існують компактні системи автоматизації банківського обліку. Оскільки аудит, фіскальні й інші формальності здійснює секретарська компанія, в операційному центрі досить мати "управлінську" систему його балансів. Завдання власників банку - здійснювати чітке управління його ресурсами і фінансовими потоками.
Розглянемо, наприклад, схему (рис. 24.1) з використанням офшорного банку в Республіці Чорногорія (Montenegro).
Рис. 24.1. Схема використання офшорного банку в Республіці Чорногорія
Розглядаючи детальніше приведену схему, материнська компанія або приватний власник в Україні реєструє дві або більше офшорних компанії в Делавере, на Багамах, Британських Вірджинських островах або в іншій офшорній юрисдикції, де не вимагається оплата статутного капіталу (для уникнення порушення валютного законодавства України), і представляє їх як засновників офшорного банку. Ці ж офшорні компанії потім можуть використовуватися для здійснення експортно-імпортних операцій з резидентами України, а також виступати засновниками компаній у престижних юрисдикціях, що не вважаються офшорними, але які мають пільгове оподаткування для компаній-нерезидентів (Великобританія, Швейцарія). Офшорна компанія у Великобританії може використовуватися для міжнародної торгової діяльності без податкових втрат, використовуючи свій пільговий статус, престижність юрисдикції, що не відноситься до офшорних, а також переваги Угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною.
Офшорний банк у Чорногорії проводить різноманітні операції на користь материнської групи компаній. Банк кредитує фінансову і торгову діяльність компаній в Україні і за кордоном, забезпечує трансферт капіталу, проводить конверсійні операції та переведення коштів у готівку для клієнтів в Україні, емісію платіжних карт, відкриває та обслуговує валютні й анонімні рахунки для фізичних і юридичних осіб в Україні.
Власні українські компанії слугують материнській компанії або приватному власникові банку посередником між українськими підприємствами й офшорними компаніями та банком для здійснення легальних схем трансферту капіталу, конверсії та переведення у готівку засобів в Україні з мінімальними податковими втратами.
Клієнти в Україні - підприємства-резиденти України, зокрема члени промислово-фінансових груп, об'єднання і їх партнери, що здійснюють спільні інвестиційні, виробничі та торгові проекти, зацікавлені в оптимізації своїх фінансових потоків і вкладень.
Отже, переваги ОББ цілком очевидні для ділових кіл у ринкових економіках. Недаремно банківські, страхові, трастові, торговельні, судноплавні, туристичні, інноваційні та промислові корпорації, а також заможні приватні особи давно й активно користуються послугами офшорних банків і самі створюють їх. Невипадково і підприємці з країн з високими податками, жорстким валютним контролем, неконвертованою національною валютою, інфляцією і конфіскаційними настроями влади і суспільства виявляють усе більшу увагу до великої кількості банківських офшорних операцій.
Завдання і запитання для самоконтролю
1. Дайте характеристику офшорному банківському бізнесу (ОББ). Які основні функції та операції він виконує?
2. Чи є заборони для ведення ОББ? Поясніть відповідь.
3. Які ліцензії можуть видаватися на ведення ОББ?
4. Поясніть схему використання офшорного банку.
5. Які переваги та недоліки ОББ можна виділити? Чи є перспективи його подальшого розвитку?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
І. Відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях
2. Відкриття кореспондентських рахунків та встановлення кореспондентських відносин
3. Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків в іноземній валюті
4. Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках України
5. Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків ЄБРР у гривнях, відкритих в уповноважених банках України для кредитування резидентів у гривнях
6. Порядок переоформлення та закриття кореспондентських рахунків
7. Порядок здійснення уповноваженими банками функцій валютного контролю та відповідальність за невиконання цих функцій